Постанова № 73451414, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2137/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Глушка І.В.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження (головуючий суддя Андрусенко О.О.), постановлену у порядку письмового провадження у м.Луцьку 16 січня 2018 року у справі №161/2235/14-а за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», ОСОБА_2, Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось в суд із заявою щодо заміни стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчому провадженні №35425858, відкритого на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 23.12.2010 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2844.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 заяву задоволено.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що на підставі правочинів, укладених між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», відбулася заміна кредитора та іпотекодержателя за договорами, які були підставою для вчинення 23.12.2010 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. виконавчого напису № 2844 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права стягувача за вказаним виконавчим написом.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 та відмовити в задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що поняття правонаступництва та передання прав іншій особі за правочином не є тотожними, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги не є правонаступництвом. Вказує, що договір від 27.11.2017 №2017/8-Ю-І про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 22.04.2008 укладено без участі ОСОБА_2 Також скаржник зазначає, що у зв'язку з тим, що повторні прилюдні торги майна боржника не відбулись, стягувач ПАТ «КБ «Хрещатик» не надав листа щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника, а тому постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.10.2012 виконавче провадження ВП №25832104 закінчено. Крім того скаржник вказує, що додатковою угодою №1 від 29.09.2014 до умов кредитного договору від 22.04.2008 №118/32 внесено зміни щодо погашення кредиту рівними частинами згідно з графіком по квітень 2023 та нарахованих відсотків за попередній період не пізніше 31.08.2020, залишок заборгованості за виконавчим написом №2844 на день прийняття судового рішення складає 41293 грн. Зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним житлом боржника та придбана не за рахунок кредитних коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» подало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначило, що виконавче провадження відносно ОСОБА_2 відкрито та знаходиться на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби України, новий кредитор ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на підставі договору відступлення права вимоги отримав право бути стороною виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису відносно боржника, а тому, вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 22.04.2008 між ВАТ «КБ «Хрещатик» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 118/32.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. 22.04.2008 за реєстром №2331, на підставі якого в іпотеку ВАТ «КБ «Хрещатик» передано нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 66,0 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за умовами кредитного договору від 22.04.2008 №118/32, приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. 23.12.2010 вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 2844, про звернення стягнення на трикімнатну квартиру, загальною площею 66,0 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеного майна запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» у розмірі 242629,51 грн., а також стягнути грошові кошти у розмірі 2576,30 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с.2).

28.11.2012 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35425858 з виконання виконавчого напису №2844 від 23.12.2010, в якому стягувачем є ПАТ «КБ «Хрещатик», а боржником - ОСОБА_2 (а.с.24).

27.11.2017 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір №2017/8-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Хрещатик» відступило шляхом продажу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги.

27.11.2017 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір №2017/8-Ю-І про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 22.04.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстровано в реєстрі за реєстровим номером №860, згідно з умовами якого первісний іпотекодержатель (ПАТ «КБ «Хрещатик») відступив новому іпотекодержателю (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») права за договором іпотеки від 22.04.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Тоц Ю.Б. за реєстровим № 2331(а.с.7-8).

У зв'язку з вчиненням вказаних правочинів, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось в суд із заявою щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч. 5 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника) та полягає у вступі на її місце правонаступника.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво може бути універсальним (до правонаступника переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше) або частковим (від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі суб'єктивні права або обов'язки, зокрема, у результаті відступлення права вимоги).

Підставою правонаступництва може бути смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, заміна кредитора у зобов'язані допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора, у зв'язку із чим припиняється його статус як сторони виконавчого провадження. Заміна належним кредитором проводиться відповідно до ЦК України, Закону №1404-VIII та КАС України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, таке звернення відповідає змісту статті 15 Закону №1404-VIII та статті 379 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року (№6-122цс13).

Підсумовуючи вказане, оскільки внаслідок укладення Договору №2017/8-Ю-І про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 22.04.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Тоц Ю.Б. за реєстровим №2331, відбулася заміна кредитора та іпотекодержателя за договорами, які були підставою для вчинення 23.12.2010 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. виконавчого напису №2844 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо набуття ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» прав стягувача за вказаним виконавчим написом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що питання недотримання форми Договору №2017/8-Ю-І, на яке покликається скаржник як на обґрунтування вимог апеляційної скарги, не може бути предметом перевірки та оцінки в порядку адміністративного судочинства.

Щодо покликань скаржника на зменшення заборгованості за кредитним договором №118/32 від 22.04.2008, відсутність іншого житла, окрім того, на яке звернено стягнення за виконавчим написом №2844, то такі можуть впливати на оцінку умов виконання виконавчого напису №2844, однак не спростовують перехід прав та обов'язків від ПАТ «КБ «Хрещатик» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за Договором №2017/8-Ю-І про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 22.04.2008.

Щодо покликання скаржника на постанову заступника начальника першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 26.10.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №25832104, як на підставу скасування оскаржуваного рішення суду, то така до уваги судом апеляційної інстанції не береться, оскільки Товариство подало заяву про заміну сторони виконавчого провадження №35425858, яке в хронологічному порядку відкрито пізніше, та на час розгляду справи судом апеляційної інстанції не закінчено.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження від 16 січня 2018 року у справі №161/2235/14-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді І. В. Глушко Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 17.04.2018