Ухвала суду № 73451212, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8253/17

УХВАЛА

17 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Відповідач, ГУ ДФС України у м.Києві, не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, апелянтом не зазначена електронна пошта.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року скаржник отримав 02 квітня 2018 року.

11 квітня 2018 року до суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому він просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначаючи, що ГУ ДФС у м.Києві в повній мірі фінансується з державного бюджету та розблокування рахунків, виділення відповідних коштів потребує певного часу, тому відповідач з об'єктивних причин позбавлений можливості виконати в установлений строк вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Також, не надано доказів того, що апелянтом, після залишення апеляційної скарги без руху, вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення процесуального строку, в якому скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що ГУ ДФС у м.Києві не мало можливості сплатити судовий збір в межах строку визначеним КАС України на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим апелянт вважає, що строк на оскарження пропущено з поважних причин, на підтвердження чого додано лист від ГУ ДКС України у м.Києві від 16 лютого 2018 року №7-08/155-1813.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

При цьому, відсутність бюджетного фінансування не є підставою як для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, так і для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.

Суд вважає, що відсутність коштів для сплати судового збору, не є об'єктивно непереборною обставиною, такою, що не залежить від волевиявлення особи та не пов'язана із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дає право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, лист ГУ ДКС України у м.Києві від 16 лютого 2018 року №7-08/155-1813, доданий апелянтом до його клопотання, не підтверджує наявності виключних обставин, що унеможливили звернутися до суду з апеляційною скаргою у визначений КАС України строк та не свідчить про неможливість сплати судового спору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосується виконання виконавчого листа зовсім в іншій справі та інших обставин.

Отже, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення процесуального строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року була отримана апелянтом, 29 грудня 2017 року, згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а апеляційну скаргу подано лише 02 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписазння суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю.Кучма