Постанова № 73451160, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7415/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, яке прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу від 29.09.2016 №1647,-

ВСТАНОВИВ:

Компанія «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу від 29.09.2016 №1647 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060).

Позовні вимоги, зокрема, мотивує тим, що у відповідача були наявні всі підстави для скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 №1647 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині, що стосується Компанії «НФ Трейдфнг АГ» (NF TRADING AG), оскільки останньою були усунуті порушення у вигляді нездійснення розрахунків на суму 116 369356, 56 доларів США.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року адміністративний позов Компанії «НФ Трейдінг АГ» задоволено.

Скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2017 року № 1647 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060), зазначеної в пункті 72 Додатку до цього наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України».

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 року №1647 до Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG (Швейцарія)) застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Підставою для застосування вказаної санкції стали матеріали Державної фіскальної служби України за вих. № 12036/5-99-99-14-06-16 від 14.07.2016 року (вх. № 03/42987-16 від 18.07.2016 р.) щодо порушення позивачем вимог, пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що встановлюють порядок розрахунків в іноземній валюті, а сааме: статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні зовнішньоекономічних операцій з ПАТ «АЗОТ» (несвоєчасність розрахунків за поставлену продукцію на загальну суму 116 369 356,56 доларів США).

Листом від 05.04.2017 року (вх. № 07/23866-17 від 05.04.2017 року) позивач, керуючись статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», звернувся до відповідача з клопотанням про скасування дії зазначеної санкції.

Згідно з п. 1 наказу від 29.09.2016 р. № 1647 спеціальну санкцію застосовано за порушення Компанією «NF TRADING AG» Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: за несвоєчасний розрахунок з ПАТ «АЗОТ» за -поставлену на підставі контрактів № 67М-401 від 18.02.2014 року, № 68М-401 від 18.02.2014 року, № 125М-401 від 02.04.2014 року, № 173М-401 від 26.05.2014 року, № 202М-401 від 19.06.2014 року, № 195М-401 від 06.06.2014 року, № 65М-401 від 17.02.2014 року, № 231М-401 від 31.07.2014 року, № 260М-401 від 04.09.2014 року, № 279М-401 від 11.09.2014 року, № 291М-401 від 29.09.2014 року, № 292М-401 від 29.09.2014 року, № ЗЗЗМ-401 від 24.10.2014 року, № 356М-401 від 10.11.2014 року, № 368М-401 від 21.11.2014 року, № 382М-401 від 01.12.2014 року, № 410М-401 від 10.12.2014 року, № 426М-401 від 19.12.2014 року, № 427М-401 від 19.12.2014 року, № 428М-401 від 19.12.2014 року, № 19М-401 від 28.01.2015 року, № 98М-401 від 04.03.2015 року, № 115М-401 від 20.03.2015 року, № 124М-401 від 01.04.2015 року, № 130М-401 від 08.04.2015 року продукцію на загальну суму 116 369 356,56 доларів США.

Враховуючи наявність заборгованості позивача перед ПАТ «АЗОТ» на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) № 67М-401 від 18.02.2014 року, № 68М- 401 від 18.02.2014 року, № 125М-401 від 02.04.2014 року, № 173N/M01 від 26.05.2014 року, № 202М-401 від 19.06.2014 року, № 195М-401 від 06.06.2014 року на загальну суму 36 644 622,39 доларів США, та наявність зустрічної заборгованості ПАТ «АЗОТ» перед позивачем на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на аналогічну суму, сторони припинили вищевказані грошові зобов'язання (у тому числі за контрактами № 67М-401 від 18.02.2014 року, № 68М-401 від 18.02.2014 року, № 125М- 401 від 02.04.2014 року, № 173М-401 від 26.05.2014 року, № 202М-401 від 19.06.2014 року, № 195М-401 від 06.06.2014 року) зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 36 644 622,39 доларів США, що підтверджується Актами зарахування зустрічних однорідних вимог від № 26 від 23.07.2014 року, № 27 від 23.07.2014 року, № 28 від 23.07.2014 року, № 29 від 23.07.2014 року, № ЗО від 23.07.2014 року, № 31 від 23.07.2014 року, укладеними між ПАТ «АЗОТ» та позивачем.

28.05.2015 р. між позивачем та Компанією «NF TRADING FZE» за згодою ПАТ «АЗОТ» була укладена угода про переведення боргу № 253М-401, за якою заборгованість позивача за контрактами № 65М-401 від 17.02.2014 року, № 231М-401 від 31.07.2014 року, № 260М-401 від 04.09.2014 року, № 279М-401 від 11.09.2014 року, № 291М-401 від 29.09.2014 року, № 292М-401 від 29.09.2014 року, № ЗЗЗМ-401 від 24.10.2014 року, № 356М-401 від 10.11.2014 року, № 368М-401 від 21.11.2014 року, № 382М-401 від 01.12.2014 року, № 410М-401 від 10.12.2014 року, № 426М-401 від 19.12.2014 року, № 427М-401 від 19.12.2014 року, № 428IVM01 від 19.12.2014 року, № 19М-401 від 28.01.2015 року, № 98М-401 від 04.03.2015 року, № 115М-401 від 20.03.2015 року, № 124М-401 від 01.04.2015 року, № 130М-401 від 08.04.2015 року на загальну суму 79 724 734,17 доларів США була переведена на Компанію «NF TRADING FZE».

Разом з тим, між Компанією «NF TRADING FZE», Компанією Almira Investment Ltd (Seychelles, Company Number 129815) та ПАТ «АЗОТ» 31.10.2016 p. були укладені угоди про переведення боргу, за якими заборгованість Компанії «NF TRADING FZE» за контрактами № 65М-401 від 17.02.2014 року (угода про переведення боргу № 488М-304 від 31.10.2016 p.), № 231М-401 від 31.07.2014 року (угода про переведення боргу № 487М-304 від 31.10.2016 p.), № 260М-401 від 04.09.2014 року (угода про переведення боргу № 486М-304 від 31.10.2016 p.), № 279М-401 від 11.09.2014 року (угода про переведення боргу № 489М-304 від 31.10.2016 p.), № 291М-401 від 29.09.2014 року угода про переведення боргу № 490М-304 від 31.10.2016 p.), № 292М-401 від 29.09.2014 року (угода про переведення боргу № 491М-304 від 31.10.2016 p.), № 333М- 401 від 24.10.2014 року (угода про переведення боргу № 496М-304 від 31.10.2016 p.), № 356М-401 від 10.11.2014 року (угода про переведення боргу № 495М-304 від 31.10.2016 р.) № 368М-401 від 21.11.2014 року (угода про переведення боргу № 494М-304 від 31.10.2016 p.), № 382М-401 від 01.12.2014 року (угода про переведення боргу № 493М-304 від 31.10.2016 p.), № 410М-401 від 10.12.2014 року (угода про переведення боргу №492М-304 від 31.10.2016 p.), № 426М-401 від 19.12.2014 року (угода про переведення бopry № 500М-304 від 31.10.2016 p.), № 427М-401 від 19.12.2014 року (угода про переведення боргу № 499М-304 від 31.10.2016 p.), № 428М-401 від 19.12.2014 року (угода про переведення боргу № 498М-304 від 31.10.2016 p.), № 19М-401 від 28.01.2015 року (угода про переведення боргу № 497М-304 від 31.10.2016 p.), № 98М-401 від 1-4.03.2015 року (угода про переведення боргу № 505М-304 від 31.10.2016 p.), № 115М-401 від 20.03.2015 року (угода про переведення боргу № 503М-304 від 31.10.2016 p.), № 124М-401 від 01.04.2015 року (угода про переведення боргу № 502М-304 від 31.10.2016 p.), № 130М-401 від 08.04.2015 року (угода про переведення боргу № 501М-304 від 31.10.2016 р.) на загальну суму 79 724 734,17 доларів США була переведена на Компанію «Almira Investment Ltd» (Seychelles, Company Number 129815).

Враховуючи наявність заборгованості Компанії «Almira Investment Ltd» перед ПАТ «АЗОТ» на підставі вказаних зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на загальну суму 79 724 734,17 доларів США, та наявність зустрічної заборгованості ПАТ «АЗОТ» перед Компанією «Almira Investment Ltd» (Seychelles, Company Number 129815) на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на загальну суму, яка перевищує 79 724 734,17 доларів США, сторони припинили зазначені грошові зобов'язання (у тому числі за контрактами № 65М-401 від 17.02.2014 року, № 231М-401 від 31.07.2014 року, № 260М-401 від 04.09.2014 року, № 279М-401 від 11.09.2014 року, № 291М-401 від 29.09.2014 року, № 292М-401 від 29.09.2014 року, № 333М-401 від 24.10.2014 року, № 356М-401 від 10.11.2014 року, № 368М-401 від 21.11.2014 року, № 382М-401 від 01.12.2014 року, № 410М-401 від 10.12.2014 року, № 426М-401 від 19.12.2014 року, № 427М-401 від 19.12.2014 року, № 428М-401 від 19.12.2014 року, № 19М-401 від 28.01.2015 року, № 98М-401 від 04.03.2015 року, № 115М-401 від 20.03.2015 року, № 124М-401 від 01.04.2015 року, № 130М-401 від 08.04.2015 року) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Актами зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2016 p., від 22.11.2016 p., від 23.11.2016 p., від 24.11.2016 p., від 28.11.2016 р. та від 01.12.2016 p., укладеними між ПАТ «АЗОТ» та Компанією «Almira Investment Ltd» (Seychelles, Company Number 129815).

Вказуючи на те, що що на даний час зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «АЗОТ» по контрактам №67М-401 від 18.02.2014, №68М-401 від 18.02.2014, №25М-401 від 02.04.2014, №173М-401 від 26.05.2014, №202М-401 від 19.06.2014, №195М-401 від 06.06.2014, №65М-401 від 17.02.2014, №231М-401 від 31.07.2014, №260М-401 від 04.09.2014, №279М-401 від 11.09.2014, №291М-401 від 29.09.2014, №292М-401 від 29.09.2014, №ЗЗЗМ-401 від 24.10.2014, №356М-401 від 10.11.2014, №368М-401 від 21.11.2014, №382М-401 від 01.12.2014, №410М-401 від 10.12.2014, №426М-401 від 19.12.2014, №427М-401 від 19.12.2014, №428М-401 від 19.12.2014, №19М-401 від 28.01.2015, №98М-401 від 04.03.2015, №115М-401 від 20.03.2015, №124М-401 від 01.04.2015, №130М-401 від 08.04.2015, наявність заборгованості за якими стала підставою для застосування спеціальної санкції, є припиненими, позивач з цих підстав звернувся до відповідача з клопотанням про скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування, однак, всупереч ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Проте Міністерством економічного розвитку і торгівлі України дане не розглянуто.

У зв'язку з цим, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ (далі - Закон № 959-ХІІ), «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52 (далі - Положення № 52).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5-7, 10, 12-14 Закону № 959-ХІІ, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування. Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України. Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Відповідно до ч. ст. 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною 1 статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною 3 статті 203 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках встановлених договором або законом.

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог визначаються виключно договором або законом.

У ст. 2, ч. 4 ст. 6 Закону № 959-ХІІ закріплено, що суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, принципами: свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Пунктом 4.17 розділу 4 Положення № 52 передбачено, що дія санкцій скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що усунення порушення законодавства в галузі зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо розрахунків за здійснення зовнішньоекономічних операцій, за яке до суб'єкта господарювання було застосовано відповідні санкції, є правовою підставою для його звернення до контролюючого органу з приводу їх скасування.

При цьому, спеціальним законодавством не заборонено проведення заліку взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності, а ЦК України та ГК України прямо передбачено таку можливість

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, у результаті переведення боргу від Компанії NF TRADING AG до Компанії NF TRADING FZE та від останньої до Компанії Almira Investment Ltd, і проведення заліків зустрічних однорідних вимог між компанію Almira Investment Ltd та позивачем, було усунуто порушення у вигляді нездійснення розрахунків зазначених в наказі відповідача.

Водночас, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не врахував, що для розгляду питання про скасування дії спеціальної санкції позивачу необхідно було надати Міністерству належним чином завірені копії матеріалів щодо усунення порушення та приведення своєї діяльності до норм чинного законодавства України станом на поточну дату та довідки обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Так, з наявних у справі доказів вбачається, що між ПАТ «Азот» та NF Trading FZE і компанією Almira Investment LTD були укладені угоди про переведення боргу, за якими заборгованість компанії NF Trading FZE за контрактами від 30.09.2015 № 265М-401 в сумі 9735991,05 дол. США, від 13.10.2015 № 277М-401 в сумі 460958,40 дол. США, та від 10.112015 № 302М-401 в сумі 219 026,80 дол. США перейшла до компанії Almira Investment Ltd, що складає 10 415 976,40 дол. США. Тоді як 8000,00 дол. США, як різниця між основним боргом прострочення і оплатою згідно договору про переведення боргу про що вказано позивачем було частково погашено, однак, документальних доказів цього погашення надано не було ні Мінекономрозвитку, ні до суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи наявність заборгованості NF Trading AG перед ПАТ «Азот» на підставі контрактів на загальну суму 36644622,39 дол. США та наявність зустрічної заборгованості ПАТ «Азот» перед компанією NF Trading AG на підставі контрактів на аналогічну суму сторони домовились про припинення грошових зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

28.05.2015 між NF Trading AG та NT Trading FZE були укладені угоди про переведення боргу, за якою заборгованість NF Trading AG на загальну суму 79724734,17 дол. США переведена на компанію NF Trading FZE.

31.10.2015 між ПАТ «Азот», компанією NT Trading FZE та компанією Almira Investment LTD були укладені угоди про переведення боргу, за якими заборгованість компанії NF Trading FZE в розмірі 79724734,17 дол. США переведена на компанію Almira Investment LTD.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

До нового боржника борг переходить у повному обсязі. Якщо основним договором або законом передбачено забезпечувальні заходи (наприклад, сплата неустойки), то за загальним правилом вони зберігають свою силу й після переведення боргу.

Таку згоду також необхідно оформляти письмово. Після переведення боргу новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, які могли виникнути до кредитора в первісного боржника, наприклад, щодо виконання строків постачання тощо (ст. 522 ЦК України).

Проте, в порушення вимог статті 520 ЦК України згоди кредитора по зазначених договорах не надано, як і не враховано передбачених п. 7.1 Основного договору, укладеного між ПАТ «Азот» та NF Trading FZE і NF Trading AG, санкцій за несвоєчасне виконання вимог Контракту.

Також, виходячи з вимог п. 4.15 та 4.17 Положення № 52, підставою для скасування Мінекономрозвитку спеціальної санкції є наявність доданих до клопотання чи до адміністративного позову матеріалів або документів, від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства.

Тобто, усуненням порушення або вжиття практичних заходів у даній справі є зняття експортних операцій з валютного контролю.

Як свідчать матеріали даної справи, у своїх відповідях Мінекономрозвитку вимагав від позивача документи, які підтверджують усунення порушення у вигляді зняття з контролю операцій, оскільки відповідно до п. 1.11 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними імпортними операціями», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (Інструкція № 136) експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів ПРО припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

При цьому, відповідно до п. 1.13 Інструкції № 136, підставою для зняття банком з контролю експортної операції з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортної операції резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути: повідомлення митного органу, а також копія МД, засвідчена в установленому законодавством України порядку; повідомлення податкового органу, надіслане банку, про те, що немає порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями з поставки продукції.

А пунктом 2.3 Інструкції № 136 передбачено підстави для зняття з валютного контролю експортних операцій, а саме: повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента; повідомлення іншого банку про надходження реєстру МД за цією операцією резидента.

Колегією суддів встановлено, що в своїх клопотань позивач не надавав довідки банків, які підтверджували відсутність у нього заборгованості по експортним контрактам, укладеним з ПАТ «Азот» та усунення порушень, які зазначені в поданні ДФС, та які стали підставою для застосування дії оскаржуваного наказу.

У зв'язку з цим, дослідивши обставини справи та виходячи з вимог частини четвертої статті 6 Закону, колегія суддів прийшла до висновку, що лише припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.

Оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про усунення порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» шляхом зняття експортних операцій з валютного контролю, що свідчить про не усунення порушень законодавства Позивачем, тому підстав для скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2017 року № 1647 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) (Швейцарія, registration No: CHE-115.971.060), зазначеної в пункті 72 Додатку до цього наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України», не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Компанії «НФ Трейдінг АГ» (NF TRADING AG) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу від 29.09.2016 №1647.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 05.04.2018