Постанова № 73451154, 17.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року справа №805/3983/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника відповідача, третіх осіб Кісельової С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 805/3983/17-а (головуючий І інстанції Мозгова Н.А., м.Слов'янськ, повний текст рішення складений 19.01.2018) за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, треті особи: прокурор Донецької області Бондаренко Євген Вікторович, заступник прокурора Донецької області Ромасько Віталій Олександрович про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом прокуратури Донецької області, треті особи: прокурор Донецької області Бондаренко Євген Вікторович, заступник прокурора Донецької області Ромасько Віталій Олександрович, в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Донецької області №1390-к від 04.08.2017; зобов'язати відповідача нарахувати заробітну плату з урахуванням вказаної надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи 70% щомісячно та виплатити її, починаючи з 01.08.2017 року; відшкодувати за рахунок відповідача на користь позивача 5000 гривень завданої моральної шкоди (а.с. 3-5).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року відмовлено у задоволені зазначеного позову ОСОБА_2 (а.с. 106-108).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов повністю через порушення норм матеріального та процесуального права, без врахування фактично встановлених обставин справи і їх належної оцінки. Зокрема, в обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначала, що виплата надбавки стала умовою трудового договору з моменту її призначення (у зв'язку з визнанням сторонами правомірності призначення надбавки) і залежить від фінансування, у зв'язку з чим відповідач неправомірно позбавив її виплати надбавки. Суд першої інстанції в порушення вимог ст.81 Закону України «Про прокуратуру» виплати у вигляді надбавки визнав заохочувальною премію. Позивач вважає, що надбавка є складовою частиною її заробітної плати (а.с. 114-121).

Представник відповідача та третіх осіб заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та третіх осіб, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_2 з липня 1995 року працювала в органах прокуратури Донецької області, зокрема, з 14.04.2016 працювала на посаді начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (а.с.17-26).

Наказом Генерального прокурора України № 73ш від 06.07.2017 ліквідовано у структурі та штатному розписі управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Донецької області, зокрема, відділ організації представництва, в якому працювала ОСОБА_2 та скорочено посаду, яку вона обіймала - прокурор відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (а.с.46-47).

Про зміст вищезазначеного наказу та про звільнення з займаної посади і про наслідки ліквідації структурного підрозділу прокуратури позивача повідомлено попередженням від 01.08.2017, що підтверджується її підписом (а.с. 48).

Згідно табелів обліку використання робочого часу та листків непрацездатності позивач перебувала на лікарняному з 10.07.2017 до 31.07.2017, з 02.10.2017 до 17.10.2017 та з 23.10.2017 до 06.11.2017 (а.с.54-61).

ОСОБА_2 01.08.2017 стала до роботи й цього ж дня відповідачем винесено попередження від 01.08.2017 про звільнення позивача з займаної посади, а також їй запропоновано перелік вакантних і тимчасово вакантних посад в органах прокуратури області, жодна з яких позивачем не була обрана (а.с.49-53).

Наказом прокуратури Донецької області від 04.08.2017 №1390-к начальнику відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області старшому раднику юстиції ОСОБА_2 скасовано з 01.08.2017 надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи до вирішення питання про проходження нею подальшої служби в органах прокуратури (а.с. 74).

Згідно відзиву відповідача на позовну заяву з огляду на те, що ОСОБА_2 перебувала поза штатом прокуратури, не визначилася з подальшим працевлаштуванням та фактично не виконувала функціональні обов'язки прокурора (виключає інтенсивність, складність та напруженість у роботі), наказом в.о. прокурора Донецької області від 04.08.2017 № 1390-к їй скасовано надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, яка була призначена наказом прокуратури Донецької області від 22.02.2017 за №581-к (а.с. 41).

Наказом прокуратури Донецької області від 08.08.2017 №1243 позивачу надано відпустку з 09.08.2017року тривалістю 45 календарних днів (а.с.61).

Наказом прокуратури Донецької області від 05.09.2017 №1430 ОСОБА_2 було надано відпустку з 25.09.2017 тривалістю 14 календарних днів (а.с.62).

Наказом прокуратури Донецької області від 18.10.2017 за №1672 ОСОБА_2 надано відпустку з 18.10.2017 тривалістю 7 календарних днів (а.с.63).

ОСОБА_2 не перейшла на іншу посаду, що стало підставою для звернення відповідача до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з проханням розгляду питання про внесення подання щодо звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора, за результатами розгляду якого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів прийнято подання про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора прокуратури Донецької області (а.с. 76-79). Наказом прокуратури Донецької області від 09.11.2017 №1879-к позивача звільнено з посади начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Донецької області та посади прокурора згідно п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №11/2/4-2435вих-17 від 19.10.2017, наказу Генерального прокурора України №73ш від 06.07.2017 (а.с. 80).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Спірним у справі є протиправність (правомірність) наказу прокурора Донецької області №1390-к від 04.08.2017, яким позивачеві скасовано з 01.08.2017 надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи до вирішення питання про проходження нею подальшої служби в органах прокуратури та як наслідок - наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві заробітну плату з урахуванням надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи 70% щомісячно, починаючи з 01.08.2017 року та відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697) прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №1697 організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок встановлення надбавки врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 № 505 (далі - Постанова № 505) та Положенням про порядок встановлення і виплати надбавок і доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 85 від 18.06.2015 (далі - Положення № 85) (а.с 68-72).

Відповідно до п. 2 Постанови № 505 керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: прокурорам та слідчим органів прокуратури, а також іншим працівникам прокуратури, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи) - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років.

Згідно з п. 2.8 Положення № 85 при визначенні розміру надбавки повинні бути враховані: 1) функціональне навантаження та особистий внесок працівника у загальні результати роботи; 2) термін перебування на займаній посаді; 3) стан дотримання службової та трудової дисципліни; 4) своєчасність і якість виконання завдань та особливих доручень; 5) інтенсивність та напруженість у роботі; 6) рівень ініціативності і творчого підходу до виконання службових обов'язків; 7) складність виконуваної роботи; 8) участь у нормотворчій діяльності.

Надбавка встановлюється та виплачується на підставі наказів керівників прокуратури, зокрема, прокурорів обласного рівня (а.с. 71).

Отже, при прийнятті рішення прокуратурою враховано те, що надбавка по суті є стимулюючою доплатою і виплачується як заохочення з метою посилення мотивації працівників до професійної, результативної та високоякісної роботи.

Розмір надбавок та премій прокурорам залежить, зокрема, від обсягу роботи, яку вони виконують на займаній посаді.

Відповідно до п.1.4 Постанови №85 встановлені набавки та доплати працівникам виплачуються щомісячно пропорційно відпрацьованому часу (а.с. 70).

Розглядаючи питання правомірності скасування позивачу встановленої надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, суд апеляційної інстанції враховує той факт, що структурний підрозділ, в якому працював позивач ліквідований, а відповідна посада виведена зі штату органу прокуратури.

Таким чином, ОСОБА_2 вважалася такою, що не перебуває на діючий посаді і не виконувала функціональні обов'язки.

Крім того, з 10.07.2017 до 31.07.2017, з 02.10.2017 до 17.10.2017 та з 23.10.2017 до 06.11.2017 ОСОБА_2 перебувала на лікарняному, а з 09.08.2017 до 01.10.2017, з 18.10.2017 до 22.10.2017, з 07.11.2017 до 08.11.2017 включно позивач перебувала у відпустці. Начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області було складено рапорт на ім'я в.о. прокурора Донецької області Ромасько В.О. з проханням прийняти рішення щодо скасування ОСОБА_2 встановленої надбавки ОВР та не виплачувати їй премії до вирішення питання про її працевлаштування (а.с.73).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для встановлення позивачеві надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за період роботи протягом серпня-листопада 2017 року.

Водночас, повноваження керівника прокуратури щодо встановлення надбавок є дискреційними.

Так, дискреційними повноваженнями є сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Відповідно до п. 2 Постанови № 505 керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати прокурорам надбавку.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону №1697 під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов'язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Таким чином, керівнику регіональної прокуратури надано право самостійно встановлювати надбавки підпорядкованим працівникам, що підтверджує правомірність прийняття спірного наказу прокурором Донецької області №1390-к від 04.08.2017.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання позивача на можливість скасування надбавки лише у випадку вчинення дій, передбачених абз. 7 пп. 1 п. 2 Постанови № 505, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 7 пп. 1 п. 2 Постанови № 505 у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Тобто, за вчинення певних дій настає відповідальність у вигляді зменшення або скасування надбавки.

Разом з цим, у нормі відсутня вказівка на те, що зміна або скасування надбавки можлива лише у цих випадках та не може бути застосована з інших підстав.

Тобто, трудові порушення є однією з підстав, але не виключною для зміни або скасування надбавки.

Отже, законодавством не встановлено вичерпного переліку підстав для зміни або скасування надбавки. Навпаки, передбачено право керівника прокуратури встановлювати надбавки.

Суд вважає неприйнятними доводи позивача щодо порушення відповідачем ч. 4 ст. 97 КЗпП України.

За вказаною нормою, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Так, законодавством, угодами або колективним договором не передбачено, що позивачці має бути обов'язково встановлено надбавку у певному розмірі. Навпаки, це є правом керівника.

У даному випадку керівник прокуратури не погіршував умови оплати праці ОСОБА_2, передбачені законом, а лише реалізував дискреційне право на встановлення надбавки, яке йому надано законом.

Крім того, виходячи з ч. 1 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» норми КЗпП України не можуть застосовуватись до відносин щодо визначення заробітної плати прокурорів, оскільки заробітна плата прокурора регулюється лише Законом України «Про прокуратуру» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірний наказ №1390-к від 04.08.2017 прийнято прокурором Донецької області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного наказу.

Решта позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату позивачеві з урахуванням надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи 70% щомісячно з 01.08.2017 року та відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимог про скасування спірного наказу і не підлягає задоволенню, оскільки спірний наказ суд визнав правомірним.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

В повному обсязі постанова складена 18 квітня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст. 328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 805/3983/17-а за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, треті особи: прокурор Донецької області Бондаренко Євген Вікторович, заступник прокурора Донецької області Ромасько Віталій Олександрович про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко