Постанова № 73450990, 04.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"04" квітня 2018 р.

справа № 804/6495/16

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТУА"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро)

у справі № 804/6495/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТУА"

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

третя особа - Державне підприємство "Марганецьке лісове господарство",

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області, які полягають у внесенні в період часу з 09 листопада 2015 року по 24 березня 2016 року до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями інформації про віднесення до земель лісогосподарського призначення та перебування у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" земельної ділянки площею 4,500 га, що розташована на території: Дніпропетровська область, Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мечта" (урочище Росоха);

- зобов'язати Відділ Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області виключити з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями інформацію про віднесення до земель лісогосподарського призначення та перебування у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" земельної ділянки площею 4,500 га, що розташована на території: Дніпропетровська область, Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мечта" (урочище Росоха).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована відсутністю порушеного права та невідповідністю обраного позивачем способу його захисту. Вимоги позивача про зобов’язання відповідача вчинити певні дії є похідними від первісних та суд не вправі втручатись у внутрішню діяльність суб'єкта владних повноважень, що віднесена до його виключної компетенції, та переймати на себе його дискреційні повноваження, вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти за результатами розгляду певної заяви.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що предметом спору була не довідка, видана відповідачем, а його дії, які полягали у внесенні в період часу з 09 листопада 2015 року по 24 березня 2016 року до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями інформації про віднесення до земель лісогосподарського призначення та перебування у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" земельної ділянки площею 4,500 га, що розташована на території: Дніпропетровська область, Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мечта" (урочище Росоха).

Судом було проігноровані доводи позивача, надані в судовому засіданні, про те, що довідки по формі 6-зем №0-28-0.3-272/15-15 від 09.11.2015 р. та № 99-421-99.3-827/2-16 від 24.03.2016 р. містять різну інформацію про земельну ділянку, зокрема у довідці від 09.11.15 р. вказаний шифр рядка 94, графа 80, користувач "-", а у довідці від 24.03.16 р. вказаний шифр рядка 38(8), графа 44, користувач - ДП "Марганецьке лісове господарство".

На неодноразові запити та ухвали суду відповідачем не було надано жодного документу на підтвердження правомірності своїх дій.

Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №0-28-0.3-272/15- 15 від 09.11.2015 р. є офіційним документом, який свідчить про належність земельної ділянки до державної форми власності земель запасу, цільове призначення - землі, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, шифр рядка 94, землі рекреаційного призначення (графа 80).

Отже, станом на 09.11.2015 р. земельна ділянка не перебувала у користуванні громадян чи юридичних осіб.

Після подання 10.02.2016 р. клопотання про оренду земельної ділянки остання стала перебувати у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" на 01.01.2016 р. і ця інформація відображена у державній статистичній звітності.

Інформацією, наданою у відповіді від 08.08.2016 р. Відділом Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області, підтверджується відсутність зареєстрованого права власності, права користування чи права оренди за ДП "Марганецьке лісове господарство" на земельну ділянку.

Придбаний у 2006 році ТОВ "МАТУА" комплекс нежитлових будівель площею 4547,10 кв.м., який є оздоровчо-піонерським табором "Мрія", і земельна ділянка, на якій розташований цей комплекс, не могла перебувати у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство".

Порядок передачі земельних ділянок у власність, оренду чи у постійне користування визначений нормами Земельного кодексу України. Речові права на землю підлягають державній реєстрації.

Отже, за відсутності документації та правоустановчих документів, які б підтверджували перебування земельної ділянки у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство", відповідачем неправомірно була внесена інформація до державної статистичної звітності про перебування земельної ділянки у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" та про її віднесення до земель лісогосподарського призначення.

Діями відповідача, які полягають у незаконному внесенні відомостей до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями про перебування земельної ділянки у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство", порушуються права ТОВ "МАТУА" на отримання (за погодженням Дніпропетровської ОДА) в порядку ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України в оренду земельної ділянки, на якій розташований належний на праві власності комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мрія", і вилучати цю земельну ділянку відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України (за погодженням Кабінету Міністрів України) не має підстав.

Інформація, що незаконно внесена відповідачем до статистичної звітності, використовується в земельних питаннях та постає перепоною в отриманні ТОВ "МАТУА" землі в оренду.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача та третьої особи у судовому зсіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 16.10.2006р. між ТОВ "Електрострой" та ТОВ "МАТУА", останній є власником комплексу нежитлових будівель, а саме оздоровчо-піонерського табору "Мрія" (урочище Россоха), розташованого на території: Дніпропетровська область, Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту. Площа будівель складає 4547,10 кв.м.

10 лютого 2016 р. ТОВ "МАТУА" звернулося до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання рішення (розпорядження) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га в оренду терміном на 25 років для рекреаційного призначення та обслуговування комплексу нежитлових будівель - піонерський табір "Мечта" (урочище Росоха), що розташований на території: Дніпропетровська область Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту.

До клопотання, окрім іншого, було надано довідку №0-28-0.3-272/15-15 від 09.11.2015 р. з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем). Відповідно до цієї довідки земельна ділянка площею 4,500 га, яку ТОВ "МАТУА" бажає отримати у оренду, належить до державної форми власності, цільове призначення - землі запасу (які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), угіддя - інші землі: землі рекреаційного призначення (графа 80).

23.03.2016 до Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області надійшов лист №23-4-0.2-3697/2-16 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та телефонограма від Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо надання інформації стосовно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) №0-28-0.3-272/15-15 від 09.11.2015 р.

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. №99-421-99.3-826/2-16 за результатами повторної звірки відомостей було виявлено, що вказана довідка від 09.11.2015р. з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) видана помилково, у зв'язку з чим 24.03.2016 р. за №99-421-99.3-827/2-16 виготовлено нову довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), де вказано категорію земель, як землі лісогосподарського призначення, цільове призначення 09.02 - для іншого сільськогосподарського призначення (шифр рядка - 88 (8)), угіддя - забудовані землі (графа 44), а користувачем є ДП "Марганецьке лісове господарство".

Дніпропетровська обласна державна адміністрація направила на адресу позивача лист №672/0/139-16 від 31.03.2016 р., у якому зазначено, що запитувана земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту на території Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебуває у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство".

Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні рекреаційного призначення відносяться до компетенції Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, рекомендовано для отримання дозволу на розробку землевпорядної документації звернутися до уповноваженого органу відповідно до повноважень визначених статтею 122 Земельного кодексу України з урахуванням статті 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області № 99-421-99.3-1141/2-16 від 28.04.2016р. довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 09.11.2015 №0-28-0.3-272/15-15 видана помилково, про що було надано пояснення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, лист від 24.03.2016 р. №99-421-99.3-826/2-16 на виконання телефонограми юридичного управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Відповідно до відомостей з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2016 року земельна ділянка, площею 4,5000 га, яка планується для відведення в оренду ТОВ "МАТУА" для рекреаційного призначення та обслуговування "комплексу нежитлових будівель піонерського табору "Мрія", розташованої на території Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, є землями державної власності, які перебувають у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" (шифр рядка 88, графа 44).

Правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які перебувають у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство", відсутні та потребують інвентаризації земель та подальшого оформлення згідно чинного законодавства.

У листі Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області № 31-421-99.3-2017/2-16 від 08.08.2016р. зазначено, що право власності або право користування чи оренди за ДП "Марганецьке лісове господарство" на земельну ділянку площею 4,5 га, місце розташування: Новокиївська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, на якій розташований комплекс не житлових будівель - піонерський табір "Мрія", не зареєстровано, правовстановлюючі документи відсутні та потребує інвентаризації земель та подальшого оформлення згідно чинного законодавства, але згідно даних з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2016 року вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності, які перебувають у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" (шифр рядка 88, графа 44).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову, оскільки:

- відповідачем не надано відповідних доказів, а саме належним чином засвідчених копій документів та відомостей, на підставі яких Відділ Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області виготовив довідку по формі 6-зем. № 99-421-99.3-827/2-16 від 24.03.2016р. з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, в якій вказано категорію земель, як землі лісогосподарського призначення, а користувачем є ДП "Марганецьке лісове господарство" та на якій підставі вказане підприємство стало користувачем зазначеної земельної ділянки;

- наказом Державної служби статистики України від 19.08.2015 №190 наказ державного комітету статистики України від 05.11.1998 № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" визнано таким, що з 01.01.2016 втратив чинність. Останнім звітнім періодом державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем є 2015 рік (станом на 01.01.2016);

- довідка по формі 6-зем. з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями має виключно інформаційний характер та не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України. Оцінка діям щодо внесення інформації до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такої довідки;

- дії відповідача, як державного органу по внесенню інформації до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі такі дії не тягнуть для особи правових наслідків;

- обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер;

- позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями інформацію про віднесення до земель лісогосподарського призначення та перебування у користуванні Державного підприємства "Марганецьке лісове господарство" вказаної земельної ділянки площею 4,500 га є похідними від первісних та суд не вправі втручатись у внутрішню діяльність суб'єкта владних повноважень, що віднесена до його виключної компетенції, та переймати на себе його дискреційні повноваження, вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти за результатами розгляду певної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач у справі зазначає, що він оскаржує саме дії Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області, що полягають у внесенні в період часу з 09 листопада 2015 року по 24 березня 2016 року до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями інформації про віднесення до земель лісогосподарського призначення та перебування у користуванні ДП "Марганецьке лісове господарство" земельної ділянки площею 4,500 га, що розташована на території: Дніпропетровська область Томаківський район, Новокиївська сільська рада, за межами населеного пункту, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мечта" (урочище Росоха).

В обґрунтування протиправності цих дій позивач посилається на те, що будівлі, які розташовані на вказаній земельній ділянці, належать йому на праві власності та оскаржені дії відповідача в майбутньому перешкодять йому у реалізації його права на отримання вказаної земельної ділянки в оренду. У ДП "Марганецьке лісове господарство" відсутня документація та правоустановчі документи, які б підтверджували перебування зазначеної ділянки земельної ділянки у користуванні. Тому, на думку позивача, відповідачем до державної статистичної звітності внесено недостовірну інформацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 наведеної статті (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує кожному захист "своїх прав", які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Таким чином, захисту підлягає лише фактично порушене право, що спричинено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Водночас нормами КАС України не передбачено оскарження дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, що в майбутньому можуть призвести до порушення прав особи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України).

Оскаржені дії відповідача не обмежують майнові права позивача на комплекс нежитлових будівель - піонерський табір "Мрія", що перебуває у його власності, та не призводять до зміни майнових прав на земельні ділянку, на якій знаходиться цей майновий комплекс. Щодо можливого обмеження в майбутньому права позивача на отримання земельної ділянки в оренду, то, як зазначено вище, захисту в порядку КАС України підлягає лише порушене право.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в межах розгляду цієї адміністративної справи не може бути надана оцінка доводам позивача та третьої особи щодо належності тій чи іншій особі права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовано об’єкт нерухомого майна, що належить позивачу. Вбачається, що в такому випадку виникає спір про право та його розгляд виходить за межі адміністративної юрисдикції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволені позову у зв’язку з його необґрунтованістю.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТУА" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 804/6495/16 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в тридцятиденний строк шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко