Рішення № 73450699, 17.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 квітня 2018 року справа №826/1920/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Медіатрейдінг” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Торговий дім “Медіатрейдінг”)

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – ДПІ у Печерському районі)

про

визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21 грудня 2016 року №0004624000

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафних санкцій за порушення статті 11 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, оскільки алкогольна продукція була маркована акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, визначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажних митних декларацій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1920/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, у якому підтримав висновки акта перевірки та вказав про правомірність застосування штрафних санкцій на підставі статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

В судовому засіданні 18 травня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду прибув; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ДПІ у Печерському районі про застосування фінансових санкцій від 21 грудня 2016 року №0004624000 за порушення статті 11 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме: у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації сфальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, відповідно до абзацу п’ятнадцятого частини другої статті 17 цього Закону ТОВ “Торговий дім “Медіатрейдінг” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Зазначене рішення прийнято на підставі складеного Головним управлінням ДФС у Київській області акта від 25 листопада 2016 року №26/285/40/37568896 “Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції” (далі по тексту – акт перевірки), у якому встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме: під час перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв (перелік яких зазначено у додатку №1 до акта перевірки), обклеєних марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим також порушено пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Як встановлює частина перша статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом п’ятнадцятим частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, штраф на підставі абзацом п’ятнадцятим частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовується до суб’єкта господарювання у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв або алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Як вбачається із додатка №1 до акта перевірки – акта зняття залишків алкогольних напоїв, порушення встановлено щодо алкогольних виробів у кількості 6 пляшок, 5 з яких імпортовані (ввезені) на територію України.

За визначеннями підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 218.1 статті 218 Податкового кодексу України суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Пунктами 226.1 та 226.2. статті 226 Податкового кодексу України у свою чергу, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Отже, напої іноземного виробництва вважаються немаркованими, якщо:

мають підроблені марки акцизного податку;

марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

на них наклеєні марки акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що алкогольні напої, вказані у додатку №1 до акта перевірки, мають підроблені марки акцизного податку або марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або на марках акцизного податку зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, яка не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

В акті перевірки зазначено про факт зберігання алкогольних напоїв, обклеєних марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, яка не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; однак, відповідачем не вказано, у чому полягає така невідповідність та яка сума акцизного податку зазначена на марках акцизного податку і яка сума акцизного податку мала бути сплачена.

При цьому посилання в акті перевірки на дату розливу продукції в частині імпортованих алкогольних виробів є помилковим, оскільки відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України критерій визначення суми акцизного податку з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку застосовується лише до алкогольних напоїв, вироблених в Україні.

У свою чергу відповідно до пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Згідно з пунктом 224.2 статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами.

Наявні у справі докази підтверджують, що алкогольні вироби, щодо яких встановлено порушення, а саме: херес, Іспанія, Амонтілладо, Alexandro, 17%, біле сухе, 0,75 л.; віскі Бурбон Four Roses 0,35 л.; текіла Gold Agavales, 1,0 л.; херес, Іспанія, Москател, Alexandro, 17%, біле солодке, 0,75 л.; текіла Jose Cuervo Traditional, 0,5 л., 38%; набір Львів, горілка, 5х0,1 л, 0,5 л.

Таким чином, в частині імпортованої продукції митні органи вже здійснити контроль за правильністю і своєчасністю сплати до бюджету акцизного податку, а тому, сума акцизного податку, зазначена на акцизних марках, вважається такою, що відповідала встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент ввезення в Україну; що стосується набору Львів, горілка, 5х0,1 л, 0,5 л., то відповідачем не вказано, яка саме невідповідність мала місце в даному випадку.

Суд також зауважує, що позивач надав копії документів, які підтверджують купівлю вказаних алкогольних напоїв у постачальників, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, а також якісне посвідчення якості на набір Львів, горілка, 5х0,1 л, 0,5 л.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення позивачем статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України є помилковими, а тому застосування до ТОВ “Торговий дім “Медіатрейдінг” штрафних санкцій на підставі рішення ДПІ у Печерському районі про застосування фінансових санкцій від 21 грудня 2016 року №0004624000 – протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Торговий дім “Медіатрейдінг” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Медіатрейдінг” (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 13/2; ідентифікаційний код 37568896) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39669867) про застосування фінансових санкцій від 21 грудня 2016 року №0004624000.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Медіатрейдінг” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко