Рішення № 73450667, 16.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2018 року № 826/1595/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції УкраїнидоВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києвіпроскасування постанови від 30.10.2015,

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - позивач, ДАБІ України) звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві) про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Ясінською К.М. за виконавчим провадженням від 30.10.2015 ВП №49153428 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.12.2013.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на незаконність винесеної державним виконавцем постанови, що прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження». При винесені оскаржуваної постанови державним виконавцем не було враховано, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.02.2013 №27/13 була оскаржена в судовому порядку і в силу положень пункту 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 набирає законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Так, за результатами розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вернісаж» постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 у справі №826/2442/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 12.02.2013 №27/13; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 №К/800/41982/13 скасовано рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано п.1 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.11.2012, в якому міститься вимога про заборону експлуатації кафе «Вернісаж» та капітальної споруди майданчику кафе «Вернісаж» з 09.11.2012 року, в іншій частині позову відмовлено.

При цьому, постановою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 у справі К/800/8210/15 рішення судів попередніх інстанцій скасовані і винесено нову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вернісаж» відмовлено.

Відтак, за твердженням позивача, саме з дня набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015, а саме - 28.01.2016 постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 12.02.2013 №27/13 набрала юридичної сили, відповідно, строк пред'явлення її до виконання закінчується 28.01.2017 квітня 2017 року.

08.02.2016 позовна заява залишена без руху та встановлено строк для позивача на усунення недоліків, виявлених судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Даною ухвалою (п.7 резолютивної частини) від відповідача були витребувані належним чином засвідчені копії документів виконавчого провадження №49153428.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №5843 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/1595/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався судом із постановленням відповідної ухвали від 26.12.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням відповідачем документів необхідних для розгляду і вирішення справи по суті.

Поряд з цим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11.01.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшли матеріали виконавчого провадження №49153428.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв, причини неявки не повідомив.

За наявності в матеріалах адміністративної справи матеріалів виконавчого провадження, в рамках якої державним виконавцем була винесена оскаржувана постанова, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд на підставі письмової заяви останнього ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

14.08.2015 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві звернувся до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві з листом №10/26-65/1408/05 «Про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві» в якому просив прийняти до виконання виконавчий документ - постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві №27/13 від 12.02.2013.

Державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві 30.10.2015 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови №27/13, виданою 12.12.2013.

Дана постанова мотивована тим, що виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки пропущено встановлений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: згідно статті 22 Закону України про виконавче провадження» постанова даної категорії може бути пред'явлена до виконання протягом року з дня набрання нею законної сили, в даному випадку строк пред'явлення постанови №27/13 від 12.12.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2014. Також в поданому пакеті документів відсутні будь-які документи. Що підтверджують оскарження постанови №27/13 від 12.12.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в судовому порядку.

Державна архітектурно-будівельної інспекція України не погоджуючись з даною постановою звернулась до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція Закону від 21.04.1999 №606-XIV із змінами і доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частина друга статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV встановлює, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.

У свою чергу підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені у частині першій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, а саме: державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, у відкритті виконавчого провадження за заявою ДАБІ України відмовлено у зв'язку із пропуском встановленого у статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строку пред'явлення документа до виконання.

При вирішенні питання дотримання позивачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд керується такими мотивами.

Частина перша статті 22 Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV встановлює, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV передбачає, що строк пред'явлення до виконання інших виконавчих документів може мати іншу тривалість ніж рік, про що передбачено у відповідному законі.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудування регулюється Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню в порядку установленому Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 4 частини третьої Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Тобто, згадана вище норма Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює строк пред'явлення до виконання постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності тривалістю два роки.

Крім того, у відповідності до пункту 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що строк пред'явлення до виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 12.02.2013 за №27/13 триває до 28.01.2016, а тому приходить до висновку, що пред'явлення до виконання цієї постанови 14.08.2015 відбулося у межах встановленого строку.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що заявником при зверненні із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом постанови №27/13 від 12.02.2013 не надано документів на підтвердження оскарження даного документа в судовому порядку, оскільки як вбачається зі змісту заяви ДАБІ України від 14.08.2015 за №10/26-65/1408/05, остання повідомляла виконавчу службу про такі обставини з детальним викладом ходу розгляду адміністративної справи в судових інстанціях.

За наявністю даних судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень на день звернення позивача до ВДВС у Подільському РУЮ у м. Києві твердження державного виконавця про сплив терміну оскарження даної постанови 26.02.2014 - через рік з дати, визначеної у постанові Інспекції №27/13 від 12.02.2013 є безпідставним.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Ясінською К.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.10.2015 року ВП №49153428 прийнята за відсутності правових підстав, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні, у відповідності до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України в чинній редакції) суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено відповідність оскаржуваної постанови вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДАБІ підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, ч.9 ст.205, ст.ст.139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасування постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Ясінської К.М. від 12.12.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.10.2015 ВП №49153428

Стягнути на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, телефон +380442916904).

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34482497, адреса: 04208, місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 5-Б, телефон (044) 463-29-09, (044) 463-38-82, (044) 463-36-54, (044) 463-33-10, електронна пошта: podol.vdvs@gmail.com, podil.ustisia@ukr.net).

Суддя: Н.А. Добрівська