Постанова № 73450603, 17.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. м. Одеса Справа № 484/4004/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шикеря І. А.

Час і місце ухвалення: м. Первомайськ

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання призначити та виплачувати з дати першого звернення за призначенням пенсії - з 12 травня 2017 року пенсію за віком у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2017 року відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

Відмовлено ОСОБА_2 в зобов'язанні Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дати першого звернення за призначенням пенсії - з 12 травня 2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Судові витрати у справи, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем, в розмірі 640 грн. - віднесено за рахунок позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно є необґрунтованим та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права без з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що при поданні заяви до пенсійного фонду позивачем було надано всі необхідні документи та виконано всі вимоги передбачені порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 травня 2017 року позивач через свого представника звернувся із заявою від 26 січня 2017 року до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про призначення пенсії за віком, додавши до заяви оригінал апостільської заяви № 064/2017 про засвідчення справжності підпису ОСОБА_2 від 26 січня 2017 року, заяву ОСОБА_2 на призначення пенсії за віком від 26 січня 2017 року, копію довіреності від 26 січня 2017 року про уповноваження ОСОБА_3 та інших бути представником позивача в різних організаціях, копію посвідчення особи ОСОБА_2, копію трудової книжки, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків на ОСОБА_2, копію закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з терміном дії до 01 січня 2007 року, копії довідок про заробітну плату від 04 травня 2017 року № 140, № 141, № 142 за період роботи ОСОБА_2 на ПАТ «Завод «Фрегат» .

У заяві на призначення пенсії за віком від 26 січня 2017 року вказано, що ОСОБА_2 на даний час проживає в державі Ізраїль, АДРЕСА_1.

Відповіддю від 13 травня 2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. 19 травня 2017 року відповідач вдруге відмовив позивачу в призначенні пенсії, обґрунтувавши свою відмову як і попередню, а саме відсутністю міжнародної пенсійної угоди між Україною та Ізраїлем, відсутністю реєстрації позивача на території України за місцезнаходженням відповідача, невідповідністю документу, що посвідчує особу позивача, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-1V), затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (далі - Порядок 22-1), а також тим, що позивач не є громадянином України і ним не надано належним чином завірених копій документів.

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог законодавства, що регламентують порядок звернення за призначенням пенсії. Для призначення пенсії за віком, позивачу необхідно звернутись до органу Управління Пенсійного фонду, надавши документи визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 30 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Суд не може погодитись з доводами ПФУ стосовно того, що позивач, який виїхав за кордон на постійне місце проживання, права на призначення пенсії не має. Однак, і позовні вимоги у цій справі не можуть бути задоволені з огляду на таке.

ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не надав до управління ПФУ необхідний пакет документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для призначення пенсії.

Твердження позивача, що він звернувся до ПФУ із належним пакетом документів спростовуються встановленими обставинами, а саме заявою про призначення пенсії із зазначенням додатків, які надані разом із нею.

Зокрема, судовим розглядом встановлено, що 12 травня 2017 року позивач через свого представника звернувся із заявою від 26 січня 2017 року до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про призначення пенсії за віком, додавши до заяви оригінал апостільської заяви № 064/2017 про засвідчення справжності підпису ОСОБА_2 від 26 січня 2017 року, заяву ОСОБА_2 на призначення пенсії за віком від 26 січня 2017 року, копію довіреності від 26 січня 2017 року про уповноваження ОСОБА_3 та інших бути представником позивача в різних організаціях, копію посвідчення особи ОСОБА_2, копію трудової книжки, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків на ОСОБА_2, копію закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з терміном дії до 01 січня 2007 року, копії довідок про заробітну плату від 04 травня 2017 року № 140, № 141, № 142 за період роботи ОСОБА_2 на ПАТ «Завод «Фрегат» .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача надані копії документів, крім оригіналу особистої заяви про призначення пенсії (а.с. 45-48).

В доводах апеляційної скарги позивач по справі також зазначив, що у позивача є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1, виданий органом 1423, 13.01.1997 р., де прямо зазначено про його належність до громадянства України, і не зважаючи на те, що строк дії паспорту закінчився - це не є умовою припинення громадянства України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Судовим розглядом встановлено, що позивач дійсно має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, але на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком, термін дії вказаного паспорту закінчився.

Згідно з п. 1 Перехідних положень Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що з моменту закінчення терміну дії паспорту особа дійсно не припиняє громадянство України, але в той же час, документ із терміном дії, що закінчився, не міг бути беззаперечним доказом (підтвердженням) належності позивача до громадянства України, оскільки такий документ став нечинним.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що представником позивача було надано лише копію посвідчення особи, видану Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль на ім'я позивача з нотаріально засвідченим перекладом з івриту, а оригінал цього документу Управлінню не надавався. Вказана копія посвідчення особи не містить інформації про громадянство та місце проживання, а також не могла бути прийнята як документ про вік позивача, через не надання оригіналу.

Також колегія суддів зазначає, що в додатках до заяви про призначення пенсії за віком міститься штам органу пенсійного забезпечення про отримання саме копії вказаного вище посвідчення, а матеріали справи не містять доказів того, що представником позивача надавався оригінал цього документу.

Згідно з абз. 1 п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком слугувала та обставина, що останній не надав відповідачу оригінал документу, що підтверджує його належність до громадянства України, засвідчує особу, місце проживання та вік (паспорт).

Таким чином, для реалізації права позивача на призначення пенсії за віком, йому необхідно надати документи визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, про що правильно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, на яке посилається апелянт, визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», тобто стосуються виключно питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулюють питання призначення пенсії. Тому вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосоване до правовідносин з призначення пенсії позивачеві.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано вимог законодавства, що регламентують порядок звернення за призначенням пенсії.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами ПФУ, що позивач повинен надати документи, які підтверджують місце його реєстрації в України, оскільки виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова