Ухвала суду № 73450297, 17.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/259/2018(м)

221/2275/17

Єдиний унікальний номер 221/2275/17

Номер провадження 11-кп/775/259м/18

Головуючий 1-ї інстанції: Овчиннікова О.С.

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач Топчій Т.В.

УХВАЛА

іменем У к р а ї н и

17 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Топчій Т.В. суддів Куракової В.В., Свіягіної І.М.

при секретарі Меляник К.В.

за участю прокурора Григор’ євої О.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу прокурора на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року, за кримінальним провадженням № 12017050630000361 внесеного до ЄРДР 07.03.2017 р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,-

визнаний винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі кожному.

У порядку, передбаченому ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, на 2 роки та покладені обов’язки, передбачені ст.76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженуць с. Пільне Волноваського району Донецької області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючий ТОВ "Азовтрансгрупп" водієм-навантажувачем, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10,-

визнаний винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі кожному.

У порядку, передбаченому ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, на 2 роки та покладені обов’язки, передбачені ст.76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12 РФ, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину - Алісу, ІНФОРМАЦІЯ_13, офіційно не працюючий, не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, -

визнаний винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі кожному.

У порядку, передбаченому ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, на 2 роки та покладені обов’язки, передбачені ст.76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Волноваського райсуду Донецької області від 08.02.2018 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за вчинення кримінального правопорушення за наступними обставинами.

5.02.2017 року о 21 годині 00 хвилин обвинувачені ОСОБА_1, спільно зі своїм братом ОСОБА_2 та своїм знайомим ОСОБА_3, за попередньою усною домовленістю, прибули до приміщення ангару, розташованого за адресою: Донецька область Волноваський район смт. Ольгинка, вул. Українська 81/2, зі злочинним наміром, направленим на таємне викрадення чужого майна з приміщення даного ангару.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були викрасти майно з приміщення вказаного ангару, а ОСОБА_1 у цей час повинен був спостерігати навколо приміщення ангару, щоб їх злочинні дії не були викриті, повинен допомагати вантажити викрадене майно на належний йому автомобіль «ИЖ 412», реєстраційний номер 07925ЕК, на якому він же повинен був перевозити дане викрадене майно. Далі, ОСОБА_1 спостерігав навколо приміщення ангару, щоб їх злочинні дії не були викриті, під час того, як ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 проникли у приміщення ангару, а саме, ОСОБА_2 через отвір під центральними воротами проліз до приміщення ангару та з середини руками розкрутив гвинтовий замок на бокових дверцятах, в результаті чого відкрив їх для того, щоб туди зайшов ОСОБА_3 З приміщення вказаного ангару ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, у той час, як ОСОБА_1, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, спостерігав навколо приміщення ангару, щоб їх злочинні дії не були викриті, викрали дев’ять мішків з мінеральним добривом селітри вагою по 50 кг, вартістю за один мішок 375 гривень 00 копійок, загальною вартістю 3375 гривень , вісім мішків з мінеральним добривом нітроамофоски вагою по 50 кг, вартістю за один мішок 475 гривень 00 копійок, загальною вартістю 3800 гривень, шість мішків з мінеральним добривом карбаміду вагою по 50 кг, вартістю за один мішок 495 гривень 00 копійок, загальною вартістю 2970 гривень, що належать ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяли ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 10145 гривень 00 копійок та після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд., з місця вчинення злочину втекла, викраденим розпорядилася на власний розсуд.

Не погодившись з вироком прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, в частині вирішення питання щодо долі речових доказів через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Речовий доказ, а саме автомобіль ІЖ-412, двигун №41233459028, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 повернути власнику. Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що власником автомобілю ІЖ-412, двигун №41233459028, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 Однак, суд в порушення вимог ст. 100 ч.9 п.1 КПК України під час ухвалення вироку безпідставно повернув автомобіль за належністю ОСОБА_1 Враховуючи, що ОСОБА_7 не знав і не міг знати про незаконне використання автомобілю, таким чином автомобіль слід повернути йому.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які не заперечували проти апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню за таких підстав.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо речового доказу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія судів вважає, що вони заслуговують на увагу і є слушними.

Відповідно до вимог ст.100 ч.9 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а саме, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім випадків коли власник не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику.

Цих вимог суд першої інстанції не дотримався. Так, суд першої інстанції у вироку суду зазначив, що речовий доказ– автомобіль «ІЖ-412», двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер 07925ЕК підлягає поверненню за належністю ОСОБА_1, оскільки він йому належить. Проте, колегія суддів не погоджується з цим висновком, оскільки матеріали справи не містять будь-яких правоустановчих документів, які б підтверджували право власності, володіння або користування ОСОБА_1 автомобілем.. Натомість, у матеріалах кримінального провадження міститься копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ, за яким власником автомобіля ІЖ-412, двигун №41233459028, реєстраційний номер НОМЕР_1 № 079225ЕК, є ОСОБА_7, якому і належить передати автомобіль.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок Волноваського районного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року підлягає зміні в частині вирішення питання щодо речового доказу, а саме автомобілю ІЖ-412, який треба повернути власнику ОСОБА_7, відповідно до положень ст.100 ч.9 п.1 КПК України, оскільки власник не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині вирішення питання щодо речового доказу автомобілю ІЖ-412 – змінити.

Речовий доказ, а саме автомобіль ІЖ-412, двигун №41233459028, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику – ОСОБА_7.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: