Постанова № 73449317, 16.04.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

№ 274/3521/17

н/п 2-а/0274/49/18 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2018 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Замеги О.В., за участю секретарі судового засідання Павлюк-Жук А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби України в Житомирській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у просить скасувати протокол № 68 про адміністративне правопорушення головного державного ревізора інспектуючого відділу оподаткування доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску ГУ ДФС у Житомирській області від 25 липня 2017 року про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 165-1 КупАП; скасувати постанову про накладення адмінстягнення заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області від 09 серпня 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680 гривень за порушення частини третьої статті 165-1 КупАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.07.2017 року головним державним ревізором інспектуючого відділу оподаткування доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску ГУ ДФС у Житомирській області складено протокол № 68 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП щодо неї. Вважає дії ревізора щодо складання протоколу незаконними, оскільки він складений нерозбірливим почерком, її не запрошували до органу доходів та зборів для складання та підписання протоколу, не повідомили про дату та час складання даного протоколу. Також, їй не було роз'яснено права та обов'язки, відповідно до ст.256 КУпАП. В графі пояснення ревізором зазначено "з порушенням згідна", що також є порушенням. Примірник протоколу від 25.07.2017 року їй вручено лише 01.09.2017 року. 09.08.2017 року постановою заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 680 грн. за порушення ч.3 ст.165-1 КУпАП. Вказану справу розглянуто у її відсутності, постанова їй не оголошувалась негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів під підпис не вручалась та не надсилалась. Відповідачем не з'ясовувались обставини.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 10 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень КАС України, в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

До того ж, відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких приорітетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Положеннями ч. 4 ст. 12 КАС України визначено коло справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Нормами ч. 4 ст. 257 КАС України, визначено коло справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Параграфом 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАСУ визначається, що розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 286 КАС України) віднесено до категорії термінових адміністративних справ.

Дана справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного судом прийнято рішення про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно КАС України в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання 16.04.2018 року не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином.

До матеріалів справи долучено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач також в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Його неявка відповідно до ч. 3 ст. 268 КАСУ не перешкоджає розгляду справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що факт порушення терміну сплати нарахованих сум ЄСВ позивачкою доведено актом від 25.07.2017 року, оскільки єдиний соціальний внесок фактично сплачено 14.07.2017 року із затримкою на 24 дні, тому було складено протокол та постанову, яку направлено до відділу ДВС для примусового виконання. Просить в позові відмовити.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, ознайомившись із запереченням третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2017 року головним державним ревізором інспектуючого відділу оподаткування доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску ГУ ДФС у Житомирській області складено протокол № 68 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, а саме за те, що остання несвоєчасно, а саме - 14.07.2017 року, сплатила єдиний соціальний внесок за травень 2017 року по строку сплати 20.06.2017 року(а.с. 12).

09.08.2017 року відповідачем винесено постанову, якою притягнуто ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП(а.с. 13).

З копії протоколу № 68, що долучений до матеріалів справи, не зрозуміло за якою статтею нормативного акту ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, оскільки в описовій частині протоколу зазначено ч.3 ст.165-1 КУпАП (а.с. 12), а в резолютивній частині протоколу зазначено ч. 3 ст. 164-1 КУпАП(а.с. 12, на звороті).

Протокол від 25.07.2017 року складено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та в протоколі зазначено, що особу повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 09.08.2017 року у приміщенні ГУ ДФС у Житомирській області.

Примірник протоколу вручено ОСОБА_1 лише 01.09.2017 року.

Належне, своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи 09.08.2017 року відсутнє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 256 КУАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при винесенні оскаржувальної постанови було порушено право позивачки на захист, оскільки останній не роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУАП, та у зв'язку із неповідомленням особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, посадова особа не мала достатніх підстав приймати рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності.

В той же час, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення в розумінні статті 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.

Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме - постанова від 09.08.2017 року, винесена відповідачем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУАП підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 286 КАСУ, ст.ст. 38, 256, 268 КУАП, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області від 09 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680 гривень за порушення, передбачене частиною третьої статті 165-1 КупАП.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення КАС України» до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Замега