Рішення № 73447640, 10.04.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7220/17

2/214/111/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 квітня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Чернової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лєбєдєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, при заочному розгляді справи, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу № 214/7220/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг №00005010 від 17.05.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг №00005010 від 17.05.2012 року, в якому просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості за Договором про фінансовий лізинг № 00005010 від 17.05.2012 р., що складається із плати за час користування Об’єктом лізингу у розмірі 198 951, 78 грн. та збитки у розмірі 40 597,70 грн., що разом становить 239 547,48 грн., а також стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклало з відповідачем ОСОБА_2 про фінансовий лізинг № 00005010 від 17.05.2012 року, відповідно до якого позивач зобов’язався передати у розпорядження відповідача об’єкт лізингу – транспортний засіб Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід’ємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 23 800,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 10 200,00 доларів США. Відповідач відповідно до положень п. 6.1 Загальних комерційних умов внутрішньо фінансового лізингу, що становлять невід’ємну частину Договору, зобов’язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування.

18.11.2013 року відповідачеві було направлено Вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення об’єкта лізингу та повідомлення про відмову від Договору вих.. № 00005010 від 18.11.2013р. Вказана вимога повернулась позивачеві за закінченням терміну зберігання. Оскільки вимога була направлена 18.11.2013р., то датою припинення Договору є 02.12.2013р., 21.11.2013 р. – останній день сплати заборгованості за Договором, останнім днем повернення об’єкту лізингу є 02.12.2013р. Відповідач добровільно об’єкту лізингу не повернув, у зв’язку із чим 03.12.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 1750 про повернення об’єкту лізингу. Факт наявності простроченої заборгованості відповідача, що стало підставою для розірвання договору, а також обов’язок повернення об’єкту лізингу у встановлений строк за договором та сплату заборгованості за договором встановлені рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 214/9241/14 від 05.11.2015р. Станом на 22.11.2017 року рішення суду не виконано. Об’єкт лізингу було вилучено та повернуто позивачеві ОСОБА_4 виконавчою службою України 30.07.2015р. У зв’язку із неповерненням відповідачем об’єкту лізингу до 02.12.2013 року, останній повинен компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об’єктом лізингу, а саме:

- за грудень 2013р. у розмірі 5480,98 грн., який підлягав до сплати до 15.12.2013р;

- за січень 2014р. у розмірі 5519,51 грн., який підлягав до сплати до 15.01.2014р;

- за лютий 2014р. у розмірі 5778,54 грн., який підлягав до сплати до 15.02.2014р;

- за березень 2014р. у розмірі 7106,94 грн., який підлягав до сплати до 15.03.2014р;

- за квітень 2014р. у розмірі 7611,73 грн., який підлягав до сплати до 15.04.2014р;

- за травень 2014р. у розмірі 7804,35 грн., який підлягав до сплати до 15.05.2014р;

- за червень 2014р. у розмірі 7943,83 грн., який підлягав до сплати до 15.06.2014р;

- за липень 2014р. у розмірі 7903,98 грн., який підлягав до сплати до 15.07.2014р;

- за серпень 2014р. у розмірі 8249,36 грн., який підлягав до сплати до 15.08.2014р;

- за вересень 2014р. у розмірі 8568,18 грн., який підлягав до сплати до 15.09.2014р;

- за жовтень 2014р. у розмірі 8601,39 грн., який підлягав до сплати до 15.10.2014р;

- за листопад 2014р. у розмірі 8601,39 грн., який підлягав до сплати до 15.11.2014р;

- за грудень 2014р. у розмірі 10135,69 грн., який підлягав до сплати до 15.12.2014р;

- за січень 2015р. у розмірі 12081,80 грн., який підлягав до сплати до 15.01.2015р;

- за лютий 2015р. у розмірі 13416,83 грн., який підлягав до сплати до 15.02.2015р;

- за березень 2015р. у розмірі 16605,00 грн., який підлягав до сплати до 15.03.2015р;

- за квітень 2015р. у розмірі 15608,69 грн., який підлягав до сплати до 15.04.2015р;

- за травень 2015р. у розмірі 14005,32 грн., який підлягав до сплати до 15.05.2015р;

- за червень 2015р. у розмірі 13963,47 грн., який підлягав до сплати до 15.06.2015р;

- за липень 2015р. у розмірі 13964,80 грн., який підлягав до сплати до 15.07.2015р;

Отже відповідач повинен компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об’єктом лізингу в сумі 198 951,78 грн.

Крім того, відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, що виникли у зв’язку з відновленням його порушеного права як власника об’єкта лізингу та становить 40597,70 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про дату, час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

За даних обставин, з урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і визначив відповідно до них правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Договором про фінансовий лізинг, укладеним сторонами.

За вимогами статей 12,80,81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи 17.05.2012 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 укладено ОСОБА_2 про фінансовий лізинг № 00005010, згідно умов якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» зобов’язалося передати у розпорядження ОСОБА_1 об’єкт лізингу – транспортний засіб Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід’ємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 23 800,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 10 200,00 доларів США. Відповідач відповідно до положень п. 6.1 Загальних комерційних умов внутрішньо фінансового лізингу, що становлять невід’ємну частину Договору, зобов’язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування (а.с. 8,10-18,19-22).

Так, ТОВ «Порше Лізинг Україна» свої зобов’язання за вказаним Договором виконало, а саме надало об’єкт лізингу - транспортний засіб Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, а ОСОБА_1 прийняв транспортний засіб, що підтверджується актом прийому-передачі від 28.05.2012 року (а.с. 23).

Позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату заборгованості зха договором, повернення об’єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору від 18.11.2013р. вих.. №00005010 (а.с. 24-25), яка повернулась на адресу позивача з відміткою пошти « по закінченню терміну зберігання» (а.с. 26).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.12.2013 року вчинено виконавчий напис про повернення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше лізинг Україна» об’єкта фінансового лізингу - автомобіль Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 27).

Об’єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, реєстраційний номер НОМЕР_1 було вилучено у ОСОБА_1 та повернуто позивачеві державним виконавцем Саксаганського відділу Державної виконавчої служби України 30.07.2015р., що підтверджується актом опису й арешту майна (а.с. 28-31) та 03.08.2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із повним виконанням виконавчого напису № 1750 від 03.12.2013р (а.с. 32).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.11.2015 року позов ТОВ «Порше Лізинг Україна» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором фінансового лізингу № 00005010 від 17.05.2012 року в розмірі 22704, 92 грн., а також стягнуто судові витрати (а.с. 33-38).

09.06.2010 року між ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладено договір про надання юридичних послуг № 17/2010 (а.с. 39-44).

Також, 03.02.2011р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» укладено договір про надання послуг з повернення майна (об’єктів лізингу) (а.с. 45-51), також ними 23.05.2011 року укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з повернення майна (об’єктів лізингу) від 03.02.2011 року (а.с. 52).

ТОВ «Порше Лізинг Україна» за послуги, спрямовані на забезпечення повного та своєчасного виконання умов Договору лізингу, укладеного між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1, сплачено ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» 40 597,70 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 248 від 18.08.2015р. (а.с. 53).

Згідно акту № 63 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання послуг з повернення майна від 18.08.2015р. ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» надало, а ТОВ «Порше Лізинг Україна» прийняло послуги, спрямовані на забезпечення повного та своєчасного виконання умов Договору лізингу, а саме спрямованих на вилучення автомобілю Volkswagen Touran 2.0 I TDI, 2012 року виробництва, шасі № WVGZZZTZCW092310, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 54). Вартість наданих послуг у розмірі 40597,70 грн. ТОВ «Порше Лізинг Україна» було сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 50024155 від 20.08.2015р. (а.с. 55).

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вибрати на власний розсуд контрагента, про що говорить ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договором про фінансовий лізинг, укладеним між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 передбачено, що Лізингоодержувач придбає об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною Лізингодавцем.

Додатком до договору про фінансовий лізинг (а.с. 10-18), який є невід'ємною частиною договору, передбачені загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі - Умови лізингу), відповідно до п. 6.1 якого, для експлуатації об'єкту лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингові платежі відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (а.с. 19-22), що включають: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частку від обсягу фінансування (сума яка включає частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати передбачені, або прямо пов'язані з Контрактом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 6.4 Умов лізингу передбачено, що в Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання обсягу фінансування, розмір яких узгоджений сторонами.

Пунктами 6.5, 6.10 Умов лізингу передбачено, що лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів не пізніше дати, вказаної у Графіку.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п. 12.6.1 Умов лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт у разі, якщо Лізінгоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі, або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

У випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, Контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення (п. 12.13 Умов лізингу).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача належить стягнути витрати за фактичний час користування об’єктом лізингу в сумі 198 951,78 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’ язку із знищенням або пошкодження речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 8.2.3 Договору, передбачено, що у випадку прострочення сплати лізингового платежу за Договором, до відповідача застосовуються санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених відповідачем відповідно до Договору.

Також, п. 13.6 Умов лізингу передбачено, що лізингоодержувач має відшкодувати всі та будь-які витрати понесені Порше Лізинг Україна у зв’ язку із вилученням (поверненям) об’єкту лізингу, у тому числі витрати, пов’язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов’язані з вилученням об’єкту лізингу.

Відповідно до п. 8.6 Умов лізингу, будь-які збитки заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх зобов’язань за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Враховуючи викладене, а також невиконання відповідачем зобов’язань згідно умов договору, суд вважає, що понесені позивачем збитки у розмірі 40597,70 грн. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд вважає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки факт оплати правової допомоги має підтверджуватися відповідними фінансовими документами. Не є належними доказами витрат на правову допомогу лише сам факт укладення договору про правову допомогу. Дані правові позиції викладені у рішеннях Верховного Суду України від 01.10.2002 року, від 13.12.2006 року, від 13.04.2011 року, тому суд критично відноситься до Договору про надання юридичних послуг №17/2010 від 09.06.2010 року та додаткової угоди до нього №1 від 23.05.2011 року, як доказу на підтвердження факту оплати правової допомоги.

При цьому, відповідно до ст. 141 Цивільно-процесуального кодексу України, з відповідача належить стягнути також судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 3620,24 грн. (а.с.65).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 22, 526, 527, 610, 623, 625, 627, 629, 806ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про фінансовий лізинг», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг №00005010 від 17.05.2012 року – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35571472, адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Павла Тичини, 1в, офіс «в») основну суму заборгованості за Договором про фінансовий лізинг № 00005010 від 17.05.2012р., що складається із плати за час користування об’єктом лізингу у розмірі 198 951 (сто дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят одну) грн. 78 коп. та збитків у розмірі 40 597 (сорок тисяч п’ятсот дев’яносто сім) грн. 70 коп., що разом становить 239 547 (двісті тридцять дев’ять тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35571472, адреса місцезнаходження: м. Київ, пров. Павла Тичини, 1в, офіс «в») 3 620 (три тисячі шістсот двадцять) грн. 24 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернова