Рішення № 73447554, 06.04.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2018 року м. РівнеСправа №817/19/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимог,В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 №Ф-171/У на суму 4722,79грн., від 16.02.2016 №Ф-25-23-39/У на суму 3751,68грн. та від 07.12.2017 №Ф-171/У на суму 6554,45грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус фізичної особи-підприємця та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Одночасно, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а також є інвалідом ІІІ групи. Відтак, відповідно до норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не зобов'язана. Вважає, що вимоги ГУ ДФС у Рівненській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем відзиву подано не було.

В ході судового розгляду, судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець 29.12.2004, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР - НОМЕР_2 (а.а.с.6-7, 10). Перебуває на обліку в органі доходів і зборів з 10.01.2005 та здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування за видом діяльності за КВЕД: 14.19 - виробництво іншого одягу й аксесуарів (а.с.12).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.01.2005, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 01.09.2004, та відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0748961 від 11.07.2017, є інвалідом ІІІ групи (а.а.с.8-9).

27.12.2017 ФОП ОСОБА_1 отримала рекомендованим листом від ГУ ДФС у Рівненській області вимогу від 07.12.2017 №Ф-171 про сплату боргу (недоїмки) на суму 6554,45грн. (1590,38грн. - недоїмка; 549,91грн. - штраф; 4414,16грн. - пеня) (а.а.с.15-17).

Разом з тим, з листа Вараського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 26.12.2017 №9188/14.3-39-17 (а.с.24), позивачу стало відомо про те, що на виконанні органу ДВС перебували виконавчі документи ОДПІ, зокрема, вимога від 21.11.2013 № Ф-171У про сплату боргу (недоїмки) на суму 4722,63грн. (4265,79грн. - недоїмка; 456,84грн. - пеня), та вимога від 16.02.2016 №Ф-25-23-29У про сплату боргу (недоїмки) на суму 3751,68грн. (446,85грн. - штраф; 3304,83грн. - пеня) (а.а.с.13-14).

Крім того, звернувшись із заявою до Варашського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області про надання інформації щодо правомірності нарахування єдиного соціального внеску та надання витягу з інтегрованої картки щодо сплати нею єдиного соціального внеску за період 2013-2017 роки, позивач дізналася, що за період з жовтня 2013 року по грудень 2017 року нарахування єдиного соціального внеску не проводилось (а.с.18). Проте, сплата проводиться в рахунок погашення боргу минулих років переданого Пенсійним фондом у м.Кузнецовську з 01.10.2013 (сума боргу складала 9222,83грн.). При цьому, в рахунок погашення боргу минулих років єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців за період з 01.10.2013 по 01.11.2017 сплачено ФОП ОСОБА_1 в сумі 7256,49грн., а саме:

- 2013 рік в сумі 379,21грн.;

- 2014 рік в сумі 1497,90грн.;

- 2015 рік в сумі 1958,49грн.;

- 2016 рік в сумі 1313,95грн.;

- 2017 рік в сумі 2106,94грн.

Однак, витягу з інтегрованої картки платника контролюючим органом надано не було.

Вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п.3-1. ч.1. ст.4 Закону №2464-VI).

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - №1058-IV), статтею 1 якого визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Разом з тим, статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.

У даному випадку положення ст.55 Закону №796-XII належить розуміти в контексті з положеннями ст.26 Закону №1058-IV. Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-IV, за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що пенсіонер за віком - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, не зважаючи на те, що її вік менший, ніж визначений частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, оскільки норми діючого пенсійного законодавства, за наявності визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV.

Як вбачається з посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.01.2005 (а.с.9), ОСОБА_1 отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 01.09.2004, як евакуйована із зони відчуження.

Таким чином, відповідно до вимог Закону №796-XII ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком, тобто із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, тобто позивачу призначено пенсію за віком, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі, тобто пільгову, а не на загальних підставах, а тому ця обставина жодним чином не позбавляє позивача права бути звільненим від сплати єдиного внеску.

Крім того, згідно з довідкою МСЕК серії АВ №0748961 від 11.07.2017 (а.с.8), ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не перебуває, а відтак, обов'язок сплачувати єдиний внесок у позивача відсутній.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати за себе єдиного внеску, жодних інших обставин щодо існування у позивача боргу у матеріалах справи відсутні.

Більше того листом від 13.11.2017 №1019/17-18-13/26 контролюючий орган підтверджує, що за період з жовтня 2013 року по грудень 2017 року нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску не проводилось (а.с.18).

Разом з тим, з автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що станом на дату розгляду справи судом відсутні виконавчі провадження стосовно стягнення з ОСОБА_1 в дохід Держави Україна. При цьому, вимога про сплату боргу від 20.03.2012 №Ф-68 на суму 2312,07грн. виконана в повному обсязі 22.05.2014, а вимога про сплату боргу від 21.11.2013 № Ф-171/У на суму 4722,79грн. не виконувалась.

Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних вимог, а тому такі вимоги є протиправними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та відповідно до вимог ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, судом кваліфіковано як визнання позову, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 №Ф-171/У.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2016 №Ф-25-23-39/У.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2017 №Ф-171/У.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 34400; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 640,00грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков В.В.