Постанова № 73447510, 18.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р. № 820/1011/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61013, Харківська обл., Держпром, 3 під., 2 пов.), третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченко, б. 8) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2017 року №21009-14/20 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок з урахуванням часу навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (2 роки, 06 місяців, 00 днів) на підставі архівної довідки та диплому спеціаліста;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення із заявою про призначення, а саме з 25.09.2017 року та виплатити недоплачену з 25.09.2017 року пенсію.

- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір.

Підставою подання вказаного позову слугувало те, що, на думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області не провело перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач зазначає, що для захисту своїх прав та відновлення справедливості звернувся з цим позовом з метою їх поновлення та отримання належної пенсії, на яку має право, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їх сімей».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головне управління ДСНС України у Харківській області 02.10.2017 отримало відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області за підписом Ачкасова В.М. про повернення матеріалів пенсійної справи з посиланням на статтю 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їх сімей» з висновком про те, що до вислуги років для призначення пенсії за нормами Закону, зараховується час навчання незалежно від освітньо-кваліфікаційного рівня навчального закладу, але нібито обов'язковою умовою для цього є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення такого закладу.

Позивач вважає, що Відповідачем неправомірно було повернуто матеріали його пенсійної справи та не враховано до вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі: Харківському національному автомобільно - дорожньому університеті, на базі якого ним отримано диплом освітньо - кваліфікаційного рівня: спеціаліст за спеціальністю «Будівництво автомобільних доріг та аеродромів».

На підставі даної незаконної письмової відмови від 02.10.2017 року №21009-14/20 за підписом начальника ГУ ПФУ в Харківській області В.М.Ачкасова та не врахування часу його навчання до вислуги років позивач не зміг отримати пенсійні виплати, на які, на його думку, він має право згідно норм чинного законодавства, а тому діями Головного управління Пенсійного фонду України були порушені його права та охоронювані законом інтереси як військовослужбовця та громадянина України. Позивач вважає, що при розгляді його справи та документів, які були направлені ГУ ДСНС України у Харківській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області - Відповідачем, не було враховано у вислугу років час його навчання в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, всупереч вимогам чинного законодавства України (2 роки, 06 місяців, 00 днів). Вважає, що внаслідок протиправної відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у призначенні та нарахуванні позивачу пенсії за вислугою років були порушені його права та охоронювані законом інтереси.

Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

На виконання ухвали суду відповідачем 13.03.2018 року надано відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позову, у зв'язку з тим, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 вислуга років на 15.09.2017 р. складала у календарному обчисленні 20 років 07 місяців 19 днів та трудовий стаж - 09 років 00 місяців 04 дні. Загальний трудовий стаж обчислений на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 18.02.1991 року та архівної довідки ХДАДК № 278 від 15.11.2017 року, отже період навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті був зарахований до загального трудового стажу. Зазначає також, що до вислуги років для призначення пенсії за нормами законодавства, зараховується час навчання незалежно від освітньо-кваліфікаційного рівня навчального закладу, але обов'язковою умовою для цього є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення такого закладу. Період навчання позивача у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті не може бути зарахований до вислуги років для призначення пенсії, оскільки після закінчення якого ОСОБА_1 не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, яке є обов'язковою умовою. Таким чином вважає, що вислуга років на 15.09.2017 року для призначення пенсії ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає саме: 20 років 07 місяців 19 днів. Звернув увагу суду на те, що розрахунок вислуги років на пенсію був складений головним фахівцем ВК та ПС УП ГУ ДСНС України у Харківській області, а також на те, що позивач був ознайомлений з ним, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1

Також, головне управління звертає увагу суду на те, що на теперішній час позивач отримує пенсію своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується копією відомості про виплату пенсії позивачу у період з грудень 2017 року по березень 2018 року.

Зважаючи на те що, призначення, обчислення та виплата пенсії ОСОБА_1 проводились головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з дотриманням вимог чинного законодавства та на підставі документів, що надавались головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківський області, який є уповноваженим органом для надання документів для призначення пенсії, вважає доцільним залучити цей орган стороною у справі в якості свіввідповідача. На підставі викладеного вважає, що вимоги позивача є незаконними та безпідставними, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем по справі через канцелярію суду 23.03.2018 р. надана відповідь на відзив, в якому позивач, зокрема, зазначає, що питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України № 393. Із аналізу нормативних актів слідує, що зарахування до вислуги років часу навчання законодавством визначено не в обмежених часових рамках, а виходячи із певних розрахунків, тобто або його половини, або із розрахунку один рік за шість місяців. Також в обґрунтування доводів заявленого позову зазначає, що відповідно до Закону №3591-У1 право на зарахування особі до вислуги років часу навчання настає в разі: коли особі після закінчення цивільного вищого навчального закладу, а також інших навчальних закладів присвоєно офіцерське звання до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України; особа була призначена на відповідну посаду в межах до п'яти років.

Вважає, що за загальним правилом військове звання може бути присвоєно лише при вступі на військову службу або при призначені на відповідну посаду, яка відповідно до законодавства, передбачає присвоєння спеціального звання. Законодавцем визначено саме строк призначення на відповідну посаду після закінчення вищого навчального заходу у межах п'яти років, а не обмежено строк навчання в межах п'яти років, який зараховується до вислуги років у розрахунку один рік за шість місяців. Виходячи із положень Закону № 1060-ХІІ у редакції на час введення його в дію, ОСОБА_1, отримавши у червні 1998 року диплом про вищу освіту, вважає, що має всі права, які встановлені для особи з вищою освітою, тому на підставі частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ та пункту 2 постанови № 393 має право на зарахування часу навчання у університеті до вислуги років для призначення пенсії, оскільки отримана ним освіта дозволила зайняти посаду в установі УДПО УМВС, час перебування на якій зараховано до вислуги років для призначення пенсії. Позивач вважає, що зазначена посада є похідною від набутої освіти, а тому і час навчання підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один рік за шість місяців. Отже, в такому разі коли посада, право на зайняття якої надає набута освіта - зараховується до вислуги років, то і час навчання на здобуття такої освіти, також повинен зараховуватись до вислуги років. В даному випадку після закінчення вищого навчального закладу позивач в межах п'яти років був призначений на відповідну посаду з присвоєнням спеціального звання "молодший сержант внутрішньої служби", а тому має право на зарахування до вислуги років часу навчання Харківському автомобільно-дорожній інституті із розрахунку визначеному ч.2 ст.17 Закону №3591-УІ.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - через канцелярію суду 11 квітня 2018 року подано відзив на позов, в якому, зокрема, зазначається, що 30 жовтня 1992 року Міністерством Внутрішніх справ України був виданий наказ № 611 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей». Зазначає, що на момент прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №393 офіційним тлумаченням Міністерства внутрішніх справ України положень пункту 2 вищевказаної постанови було передбачено зарахування до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ часу їхнього навчання / в тому числі заочно/ у цивільних вищих навчальних закладах, незалежно від перерви між закінченням навчання і вступом на службу без обов'язкової умови присвоєння офіцерського звання після їх закінчення. Обов'язкова умова присвоєння офіцерського звання передбачувалася для осіб які отримували освіту в середніх або середньо-спеціальних навчальних закладах (технікумах, училищах та інш.).

Вважає, що для призначення на посаду та присвоєння спеціального звання Позивач мав необхідний освітньо-кваліфікаційний рівень та відповідав кваліфікаційним вимогам і наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.02.1999 року №75. Студенти які закінчили вищий навчальний заклад та здобували освіту за заочною формою навчання не мали права та не могли бути зараховані на військову кафедру при вищому навчальному закладі, а отже їм не могло бути присвоєно спеціальне звання після закінчення вищого навчального закладу. Таким чином законодавець передбачив узагальнення здобуття вищої освіти кандидатам на посади в органах внутрішніх справ без будь яких умов щодо присвоєння спеціального звання (включно з заочною формою здобуття вищої освіти).

В обґрунтування своїх доводів також зазначає, що отримана Позивачем освіта дозволила зайняти посаду в установі УДПО УМВС, час перебування на якій зараховано до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1. Зазначена посада є похідною від набутої освіти, а тому і час навчання підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один рік за шість місяців.

Просила задовольнити позовні вимоги позивача та визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України про зарахування до вислуги років роки навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно - дорожньому університеті та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення із заявою про призначення, а саме з 25.09.2017 року та виплатити недоплачену з 25.09.2017 року пенсію у розмірі передбаченому чинним законодавством для осіб які мають вислугу років 23 роки і більше.

Справа розглядається за правилами спрощеного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року клопотання позивача від 15.03.2018 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 262 КАС України залишено без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи (позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, додаткових поясненнях позивача), на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Архівної довідки Харківського національного Автомобільно - дорожнього університету від 06.09.2017 №193/02 ОСОБА_1 навчався на факультеті заочного навчання за спеціальністю «Будівництво автомобільних доріг та аеродромів» у 1991-1998 роках (а.с. 11). 19 червня 1998 року позивач отримав диплом спеціаліста серія НОМЕР_3, та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «інженер будівельник» (а.с. 12-13).

На підставі наказу №318 від 26.08.1993 року Міністерства освіти України Харківський автомобільно-дорожній інститут перейменовано у Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет 4 рівня акредитації.

Відповідно до наказу УДПО УМВС України у Харківській області від 05.02.1999 року №6 о/с ОСОБА_1 був призначений на посаду молодшого інспектора 11 самостійної державної пожежної частини по охороні Фрунзенського району міста Харкова УДПО УМВС України в Харківській області та йому було присвоєно звання «молодший сержант внутрішньої служби» (а.с. 14).

Зазначений факт свідчить про те, що для призначення на посаду та присвоєння спеціального звання позивач мав необхідний освітньо-кваліфікаційний рівень та відповідав кваліфікаційним вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.02.1999 року №75.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 19.06.1998 році закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут, який відноситься до вищого навчального закладу і в межах п'яти років, а саме: з 05.02.1999 року, після закінчення вищого навчального закладу був призначений на посаду, яка відносилась до категорії посад, що замішувались рядовим і начальницьким складом з присвоєнням спеціального звання "молодший сержант внутрішньої служби" з 05.02.1999 року, отримана ним освіта дозволила зайняти посаду в установі УДПО УМВС, час перебування на якій зараховано до вислуги років для призначення пенсії.

Відповідно до Витягу з наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області від 15.09.2017 року 3467 о/с, ОСОБА_1, підполковник служби цивільного захисту, був звільнений із служби у відставку Збройних сил України за пунктом 173 (визнаний військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку) та п. 176 підпунктом 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у званні підполковник служби цивільного захисту 15 вересня 2017 року. Вислуга років на день звільнення складала: у календарному обчисленні - 23 роки 01 місяць 19 днів (у тому числі додатково зараховано час навчання у вищому навчальному закладі - 02 роки, 06 місяців, 00 днів); у пільговому обчисленні - не має. Вислуга років для нарахування виплати грошової допомоги складає: 23 роки, 01 місяць, 19 днів (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2017 року позивачем складена заява до начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В.М. про призначення пенсії за вислугу років.

Головним управлінням ДСНС України у Харківській області разом із заявою позивача та супровідним листом від 25.09.2017 року (вихідний № 499), було направлено матеріали пенсійної справи до управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Харківській області для вирішення питання про призначення ОСОБА_1, головному інспектору Немишлянського районного відділу у м. Харкові Головного управління ДСНС України у Харківській області, звільненому у відставку, пенсії за вислугу років.

Позивачем отримано лист Головного управління ДСНС України у Харківській області від 10.11.2017 року з інформацією про те, що 02.10.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло позивачу документи листом від 02.10.2017 року №21009-14/20 без реалізації із посиланням на п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей».

Позивач, після вивчення копії відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 02.10.2017 року №21009-14/20, не погодився з цією відмовою, оскільки вважає, що має право на зарахування часу його навчання до вислуги років, та має право на призначення та виплату йому пенсії за вислугу років на підставі чинних нормативно-правових актів України. Зазначені обставини зумовили позивача звернутися до окружного адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та встановлення дійсних обставин справи.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:

Питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393.

Відповідно до частини другої статті 17 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, встановлено і в пункті 2 постанови № 393.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

У наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, суд дійшов висновку про те, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Тобто цивільні вищі навчальні заклади зазначені окремо від «Інших навчальних закладів» і встановлено для них відсутність будь - яких умов для зарахування, а саме вимоги щодо присвоєння офіцерського (спеціального) звання.

Отже, законодавством передбачено два випадки зарахування часу навчання до вислуги років для призначення пенсії: 1) у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми такого навчання); 2) у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

За загальним правилом військове звання може бути присвоєно лише при вступі на військову службу або при призначені на відповідну посаду, яка відповідно до законодавства передбачає присвоєння спеціального звання.

Після закінчення вищого навчального закладу присвоєння військового звання можливе лише у разі наявності військової кафедри у вищому цивільному навчальному закладі або закінчення вищих навчальних закладів по підготовці працівників органів внутрішніх справ, військових навчальних закладів, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України які по факту не є цивільними вищими навчальними закладами у розумінні статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їх сімей».

Так, відповідно до "Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Міністра оборони України від 20 червня 2003 р. N400/192, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2003 року за №978/8299, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні підрозділи) є структурними підрозділами цих вищих навчальних закладів. До них відносяться військові інститути, військові коледжі, факультети та кафедри військової підготовки вищих навчальних закладів. Військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу організовується відповідно до статті 11 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та Положення про військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу. Студентам, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, прийняли Військову присягу, склали встановлені екзамени і атестовані до офіцерського складу, після закінчення вищого навчального закладу наказом Міністра оборони присвоюється відповідне первинне офіцерське звання офіцера запасу.

В даному випадку, законодавцем визначено саме строк призначення на відповідну посаду після закінчення вищого навчального заходу у межах п'яти років, а не обмежено строк навчання в межах п'яти років, який зараховується до вислуги років у розрахунку один рік за шість місяців.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять студенти вищих навчальних закладів ІІІ або ІV рівня акредитації з денною формою навчання, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.

Тобто присвоєння спеціального звання після закінчення вищого навчального закладу відбувалось виключно для студентів які пройшли військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу та були зараховані до вищих навчальних закладів за денною формою навчання.

Студенти які закінчили вищий навчальний заклад та здобували освіту за заочною формою навчання не мали права та не могли бути зараховані на військову кафедру при вищому навчальному закладі, а отже їм не могло бути присвоєно спеціальне звання після закінчення вищого навчального закладу. Таким чином законодавець передбачив узагальнення здобуття вищої освіти кандидатам на посади в органах внутрішніх справ без будь яких умов щодо присвоєння спеціального звання (включно з заочною формою здобуття вищої освіти).

На підставі наказу №318 від 26.08.1993 року Міністерства освіти України Харківський автомобільно-дорожній інститут перейменовано у Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет 4 рівня акредитації.

Приписами ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Таким чином, згідно наведених вище норм, якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років.

Оскільки за результатами навчання позивача в Харківському державному автомобільно-дорожньому технічному університеті 4 рівня акредитації з 01.09.1991 року по 18.03.1993 року (1 рік 5 міс. 18 днів); з 25.05.1004 року по 01.07.1998 року (4 роки 1 міс. 5 днів) і здобуття базової вищої освіти, за результатами якої ОСОБА_1 отримав диплом освітньо- кваліфікаційного рівня спеціаліст за спеціальністю «Будівництво автомобільних доріг та аеродромів», дозволило в подальшому позивачу бути призначеним на посаду, яка відносилась до категорії посад, що замішувались рядовим і начальницьким складом з присвоєнням спеціального звання "молодший сержант внутрішньої служби" з 05.02.1999 року, суд приходить до висновку про те, що отримана позивачем освіта дозволила йому зайняти посаду в установі УДПО УМВС, час перебування на якій зараховано до вислуги років для призначення пенсії. Отже, оскільки позивачу було присвоєно перше офіцерське звання "молодший сержант внутрішньої служби" менше, ніж за п'ять років після закінчення вищого навчального закладу, то період його навчання до прийняття на службу в 1999 році має бути зараховано до вислуги років в половинному розмірі, а саме: 2 роки, 06 місяців.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги позивача в частині: визнання неправомірної відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2017 року №21009-14/20 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок з урахуванням часу навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (2 роки, 06 місяців, 00 днів) на підставі архівної довідки та диплому спеціаліста.

Статтею 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод в Україні.

Зарахування навчання у цивільних вищих навчальних закладах (інститутах, академіях, університетах) без обмежень щодо присвоєння офіцерського звання, до вислуги років особам офіцерського складу міністерства внутрішніх справ України, прямо передбачено вищенаведеними Законами, Постановами Кабінету міністрів України та керівними документами Міністерства внутрішніх справ України якими положення ст.17 Закону України №2262-ХІІ та пункту 2 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 трактуються і застосовані Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області вірно у відповідності до керівних документів.

У якості письмового доказу третьою особо до матеріалів справи надана копія Телеграми тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічного управління командування Повітряних Сил Збройних Сил України полковника Кулика О.В. від 16 березня 2012 року №350/147/2/221т/2, в якій командирам військової частини було надано роз'яснення щодо врахування часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах незалежно від того, було чи не було після закінчення присвоєно офіцерське звання, а в інших навчальних закладах - тільки якщо після закінчення було присвоєно офіцерське звання. Час навчання зараховується, якщо воно здійснювалося до вступу на військову службу (тобто навчання здійснювалося в статусі цивільної особи).

Відповідні консультації надавалися Департаментом заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України, а саме: «Чи зараховується до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, період навчання в цивільних вищих навчальних закладах?".

Відповідно до роз'яснень зазначеного Департаменту вбачається, що згідно до статті 1 та 15 Закону України «Про вищу освіту» вищим навчальним закладом є освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями. Цим Законом (ст.43) вперше віднесено до вищого навчального закладу технікум. До 26 червня 1991 року (день набрання чинності цим Законом) ці навчальні заклади не мали статусу вищого навчального закладу. Ураховуючи викладене, час навчання в технікумі зараховується до вислуги років для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» незалежно від присвоєння офіцерського (спеціального) звання тільки після набрання чинності Законом України «Про освіту» та за умови отримання особою за час цього навчання вищої освіти, що має бути засвідчено документом (документами), передбаченими ст. 9 цього Закону.

Так, Управління контролю та розгляду звернень громадян Пенсійного Фонду України 11 листопада 2015 р. (вже після прийняття Постанови Верховного суду України від 10 березня 2015 року по справі №21-411а14 - на яку посилається відповідач) надавало консультації з питання зарахування часу навчання до вислуги років та повідомляло про те, що час навчання в технікумі може бути зарахований до вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тільки за період після набрання чинності Законом та за умови отримання особою за час цього навчання вищої освіти, що має бути засвідчено документом (документами), які передбачені ст. 9 Закону.

Отже, є всі підстави вважати, що рішення, прийняте стосовно ОСОБА_1, базується виключно на власній думці відповідача та не має під собою правового підґрунтя. Зазначені нормативно правові акти були прийняті ще у 1992 році та є чинними і на даний момент. Жодних змін до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 за поданням Пенсійного фонду України в частині порядку зарахування до вислуги років навчання у цивільних вищих навчальних закладах з обов'язковою умовою присвоєння особі після їх закінчення офіцерського звання на даний момент внесено не було. Підстав для трактування норми права, яка чинна з 1992 року та весь цей час застосовувалась без обмежень права осіб рядового і начальницького складу на зарахування до вислуги років часу навчання у вищому навчальному закладі у наведеному у Постанові КМУ розрахунку - не має. А різниця у застосуванні цих нормативно-правових актів відносно певних громадян прямо порушують вимоги ст.19 та ст. 22 Конституції України.

Виходячи із положень Закону № 1060-ХІІ у редакції на час введення його в дію ОСОБА_1, отримавши у червні 1998 року диплом про вищу освіту, має право, що встановлено для особи з вищою освітою, тому на підставі частини другої статті 17 Закону № 2262- XII та пункту 2 постанови № 393, на зарахування часу навчання у університеті до вислуги років для призначення пенсії.

Щодо позовних вимог з приводу призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з моменту звернення із заявою про призначення, а саме: з 25.09.2017 року та виплатити недоплачену з 25.09.2017 року пенсію, суд вважає такі обґрунтованими, оскільки є похідними від первісних позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги позивача і в цій частині.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши обставини, визначені ч,2 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову підлягає відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61013, Харківська обл., Держпром, 3 під., 2 пов.), третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченко, б. 8) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2017 року №21009-14/20 у проведенні перерахунку з урахуванням часу навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно- дорожньому університеті.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок з урахуванням часу навчання ОСОБА_1 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (2 роки, 06 місяців, 00 днів) на підставі архівної довідки та диплому спеціаліста.

Призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з моменту звернення із заявою про призначення, а саме: з 25.09.2017 року та виплатити недоплачену з 25.09.2017 року пенсію.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.