Рішення № 73447405, 17.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/406/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),–

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0192271306 від 19.12.2017 року на загальну суму 510,00 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0132281306 від 19.12.2017 року на загальну суму 178,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0192261306 від 19.12.2017 року на загальну суму 2141,88 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0192251306 від 19.12.2017 року.

5. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0192231306 від 13.12.2017 року на загальну суму 3836,80 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року судом даний позов залишено без руху та надано п’ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 16 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Також ухвалою визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 17 листопада 2017 року по 27 листопада 2017 року проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб платника, військового збору. За результатами перевірки складений акт № 1717/15-32-13-06/НОМЕР_1 від 27.11.2017 року, в якому зафіксовано порушення, а саме: п.п. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1470,79 грн.; пп. 51.1 ст. Податкового кодексу України в частині подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2017 року з недостовірними даними; пп. 6.2. ст. 6п. 7.1. ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», підлягає донарахуванню сума єдиного внеску у розмірі 1797,64 грн.; пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, підлягає донарахуванню військового збору у розмірі 122,57 грн. Даний акт перевірки отримано ОСОБА_1 01.12.2017 року та 07.12.2017 року до Головного управління ДФС Одеської області подано заперечення на акт № 1717/15-32-13-06/НОМЕР_1 від 27.11.2017 року. За наслідками розгляду вказаного заперечення Головне управління ДФС Одеської області залишило останнє без задоволення, а акт фактичної перевірки без змін, про що повідомило відповіддю №8250/Т/15-32-12-06-06 від 14.12.2017 року. На підставі акту перевірки Головне управління ДФС Одеської області прийняло: податкове повідомлення-рішення №0192271306 від 19.12.2017 року на загальну суму 510,0 грн.; податкове повідомлення-рішення №0132281306 від 19.12.2017 року на загальну суму 178,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0192261306 від 19.12.2017 на загальну суму 2141,88 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0192251306 від 19.12.2017 року; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0192231306 від 13.12.2017 року на загальну суму 3836,80 грн. Позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення виникли у зв’язку з невірним посилання Головного управління ДФС Одеської області щодо фактичної дати початку роботи ОСОБА_2. Головне управління ДФС Одеської області посилається на невірне пояснення ОСОБА_2, в якому остання у зв’язку з хвилюванням помилково вказала працівникам Головного управління ДФС Одеської області дату працевлаштування квітень 2017 року. Зазначає, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.06.2017 року укладено трудовий договір №2, вказаний договір було надано співробітникам Головне управління ДФС Одеської області. Також позивач вказує, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області згідно до наказу від 13.12.2017 року за №1615, відповідно до листа ГУ ДФС в Одеській області від 05.12.2017 року №11754/9/15-32-13-06-06 щодо встановлених фактів порушення законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками та направлення для здійснення позапланового заходу державного контролю за доодержанням законодавства про працю проведено інспекційне відвідування щодо додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 Відповідно до акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №15-01-028/0435, встановлено, що під час інспекційного відвідування клубу-ресторану «Одін» у ОСОБА_2 відібрано пояснення, відповідно до яких також встановлено, що остання працює у ФОП ОСОБА_1 з червня 2017 року та помилково вказала органу ДФС дату працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 Таким чином Головне управління Держпраці в Одеській області не вбачає жодного порушення щодо оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що спростовує твердження співробітників ГУ ДФС в Одеській області щодо дати працевлаштування ОСОБА_2

15 березня 2018 року до суду від відповідача за вх. №7360/18 надійшов відзив на позовну заяву, де з посиланням на обставини, встановлені актом перевірки від 27 листопада 2017 року №1717/15-32-13-06/НОМЕР_1, Головне управління ДФС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26 березня 2018 року до суду від позивача за вх. №8338/18 надійшла відповідь на відзив, зміст якого відтворює позовну заяву.

Відповідно до положень ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 16 лютого 2018 року, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило та зважаючи на положення ч.1 ст.120 КАС України, дана справа розглянута судом у межах строку, визначеного ст.258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 17.06.2009 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області як платник податків за № 25560000000080243.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

На підставі направлень від 16 листопада 2017 року, наказу від 15 листопада 2017 року № 5989, в період з 17 листопада 2017 року (а.с.88-91) протягом 10 діб співробітники Головного управління ДФС в Одеській області провели фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб платника, військового збору суб’єкта господарювання за адресами: м. Одеса, вул. Степова, буд.33-а клуб-ресторан «Одін»; м.Одеса, вул.Польська, буд.12 (кафе) за період з 01.01.2011 року по дату завершення фактичної перевірки.

За результатами цієї перевірки 27 листопада 2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт № 1717/15-32-16-06/НОМЕР_1 «Про результати фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), щодо дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб платника, військового збору» (а.с.10-21), яким встановлені наступні порушення з боку позивача.

Так, перевіркою встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 працює 2 особи (ОСОБА_3, ОСОБА_4Р.), трудові відносини з якими не оформлені належним чином та на яких не надані до ДПІ «Повідомлення про прийняття працівника на роботу», та на 1-го найманого працівника (ОСОБА_2 JI.M.) не своєчасно надано до ДПІ «Повідомлення про прийняття працівника на роботу», внаслідок чого порушено ст.24 Кодексу законів про працю України та постанову кабінету міністрів України №413 від 17.06.2015 року «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Враховуючи термін початку роботи – квітень 2017 року, наданого в поясненнях працівника ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_1:

- в порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1470,79 грн.;

- встановлено порушення вимоги п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, а саме подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2017 року з недостовірними даними;

- в порушення п.6.2 ст.5, п.7.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено заниження єдиного внеску на загальну суму 1797,64 грн.;

- в порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України було занижено зобов’язання по сплаті військового збору на загальну суму 122,57 грн.;

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 19.12.2017 року на загальну суму 510,00 грн. (а.с.61);

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 19.12.2017 року на загальну суму 178,50 грн. (а.с.63);

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 19.12.2017 року на загальну суму 2141,88 грн. (а.с.65);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0192251306 від 19.12.2017 року (а.с.67);

За наслідками перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі акту перевірки від 27.11.2017 року № 1717/15-32-16-06/НОМЕР_1 Головне управління ДФС в Одеській області також прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 грудня 2017 року № Ф-0192231306, якою відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 3836,80 грн. (а.с.69).

Не погодившись з висновками податкового органу та прийнятими рішеннями, позивач подав до Головного управління ДФС в Одеській області 07.12.2017 року заперечення на акт про результати фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб платника, військового збору № 1717/15-32-16-06/НОМЕР_1 від 27.11.2017 (а.с.22-26).

За результатами розгляду вищезазначеного заперечення Головне управління ДФС в Одеській області листом №8250/Т/15-32-13-06-06 від 14.12.2017 року (а.с.27-32) залишило без задоволення заперечення, а акт фактичної перевірки – без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом із акту фактичної перевірки, єдиним документом, на підставі якого встановлені порушення вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 є письмові пояснення ОСОБА_2 від 17.11.2017 року (а.с.93), згідно яких остання працює у ОСОБА_1 за адресою: м.Одеса, вул.Степова, 33а у ресторані «Одін» з квітня 2017 року.

Згідно пояснень ОСОБА_2 від 06.12.2017 року (а.с.60), остання зазначає, що помилково вказала перевіряючим дату її працевлаштування у ресторані, та що фактично працює з 19 червня 2017 року.

Окрім цього Головне управління Держпраці в Одеській області здійснило перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання ним вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки №15-01-028/1435 від 20.12.2017 року (а.с.33-52). Так, у вказаному акті зазначено, що перевірку проведено згідно до наказу від 13.12.2017 р. за №1615, відповідно до листа Головного управління ДФС в Одеській області від 05.12.2017 р. №11754/9/15-32-13-06-06. Відповідно до наданих пояснень під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 з червня 2017 р. Трудовий договір ФОП ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 19.06.2017 р. Згідно наданих пояснень ОСОБА_2 вона помилково вказала органу ДФС дату її працевлаштування у ФОП ОСОБА_1, у зв’язку з хвилюванням, фактичною датою її працевлаштування є 19.06.2017 р.

Таким чином, Головним управлінням Держпраці в Одеській області порушень ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства щодо працевлаштування ОСОБА_2 не встановлено.

16 червня 2017 року ФОП ОСОБА_1 видано розпорядження №2 (а.с.59), згідно якого прийнято на роботу ОСОБА_2, визначено оформити трудовий договір з 19.06.2017 року та зазначено, що ОСОБА_2 приступити до роботи 19.06.2017 року.

16 червня 2017 року ФОП ОСОБА_1 направив ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повідомлення (а.с.57) про прийняття працівника на роботу, а саме ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.58).

Суд зазначає, що 19 червня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали трудовий договір №2 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (а.с.55-56).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці2, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Відповідно до п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Законом № 1621 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями доповнено пунктом 161, яким тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлено військовий збір.

Водночас Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 161 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України), а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, твердження відповідача у вищевикладеному висновку акту перевірки про те, що позивачем укладено трудовий договір з працівником ОСОБА_2 19 червня 2017 року, тоді як фактично ОСОБА_2 працює на ФОП ОСОБА_1 з квітня 2017 року не знайшло свого підтвердження, оскільки суд не вважає пояснення ОСОБА_2 від 17.11.2017 року, які вона сама ж спростувала у поясненнях від 06.12.2017 року, належним доказом, а інших доказів на підтвердження порушення позивачем вимог трудового законодавства відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_2 була працевлаштована у ФОП ОСОБА_1 з 19.06.2017 року, а відтак єдиний внесок, військовий збір, податок на доходи фізичних осіб за квітень 2017 року – 17 червня 2017 року сплаті не підлягали, а податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2017 року поданих із достовірними даними.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2017 року №0192271306, №0192281306, №0192261306 та рішення №0192251306 від 19 грудня 2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.

В свою чергу, надаючи оцінку правомірності прийняття Головним управлінням ДФС в Одеській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 грудня 2017 року №Ф-0192231306, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно ч.ч.2-4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення від 19 грудня 2017 року №0192251306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове зобов’язання, за яким Головним управлінням ДФС в Одеській області надіслано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове держане соціальне страхування від 19 грудня 2017 року №Ф-0192231306, не є узгодженим.

Враховуючи вищевикладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19 грудня 2017 року №Ф-0192231306 є протиправною та підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн., сплаченого згідно квитанції №2Р3063 від 30 січня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0192271306 від 19.12.2017 року на загальну суму 510,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0132281306 від 19.12.2017 року на загальну суму 178,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0192261306 від 19.12.2017 року на загальну суму 2141,88 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0192251306 від 19.12.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0192231306 від 13.12.2017 року на загальну суму 3836,80 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції №2Р3063 від 30 січня 2018 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, адреса: вул.Курська, бу.161АДРЕСА_1, м.Одеса, 65000).

Відповідач – Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044).

Суддя Вовченко O.A.

.