Рішення № 73447245, 16.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року справа № 823/612/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В. розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради (департаменту житлово-комунального комплексу) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради (департаменту житлово-комунального комплексу), в якому просить визнати протиправною відмову у постановці на облік потребуючих поліпшення житлових умов та зобов'язати поставити позивача та двох її малолітніх дітей на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що до серпня 2014 року проживала у м. Макіївка Донецької області. Має двох малолітніх дітей. 29.06.2006 придбала трикімнатну квартиру житловою площею 39,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, де проживала разом із сім?єю. У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території м. Макіївка Донецької області змушена була виїхати разом із дітьми з міста, покинувши роботу, житло, майно. З вересня 2014 року разом із дітьми переїхала на проживання до м. Черкаси, де вони набули статусу внутрішньо переміщених осіб. Через брак коштів для проживання і забезпечення дітей, та неможливість в ній проживати змушена була продати квартиру, яка лишилась на окупованій території. В 2015 році реалізувала квартиру за 101 165 грн. Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради листом від 01.06.2017 №29108 відмовив їй у взятті на квартирний облік. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1007 від 22.09.2017 їй відмовлено у взятті на квартирний облік з тієї підстави, що вона штучно погіршила житлові умови шляхом відчуження придатної і достатньої за розміром для проживання житлової квартири в м. Макіївка у 2015 році.

Позивач вказує, що віднесення її до громадян, які штучно погіршили житлові умови є безпідставним, оскільки здійснила відчуження житла не за власним бажанням для переїзду в м. Черкаси, а через загрозу небезпеки їй та її дітям з незалежних від неї обставин.

Відповідач проти позову заперечив. 06.03.2018 надав відзив, в якому вказав, що згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно у позивача була у власності квартира жилою площею 39,1 кв. м. за адресою: Донецька область, м. Макіївка, яка 04.09.2015 була продана. Відповідно до положень Житлового кодексу Української РСР громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку, не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

21.03.2018 позивач надала відповідь на відзив, в якій вказала, що у м. Макіївка Донецької області, де вона проживала разом із сім?єю, розпочались воєнні дії. Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р в Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція є м. Макіївка Донецької області, а тому продана нею квартира непридатна для проживання.

Крім цього, вказала, що відповідач відмовив у взятті її на квартирний облік з підстав штучності погіршення її житлових умов, проте не вчинив жодних дій, щоб перевірити вказану штучність.

Розглянувши доводи позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

29.06.2006 позивач ОСОБА_1 придбала трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, жилою площею 39,1 кв.м.

У вказаній квартирі позивач разом із сім?єю проживала до серпня 2014 року.

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території м. Макіївки з вересня 2014 року позивач разом із дітьми переїхала на проживання до м. Черкаси.

Позивач ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 мають статус внутрішньо переміщених осіб, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. (а.с. 8, 9, 10).

В 2015 році за 101165 грн. позивач продала квартиру за адресою АДРЕСА_1.

15.05.2017 позивач звернулася до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради із заявою вх. №29108-ЖВ щодо постановки її на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

Листом Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради №29108-ЖВ від 18.05.2017 позивачу було відмовлено у постановці на облік потребуючих поліпшення житлових умов з тих підстав, що позивачем було продано в 2015 році належну їй на праві власності квартиру жилою площею 39,1 кв. м. за адресою: Донецька область, м. Макіївка.

15.08.2017 позивач звернулася до Черкаського міського голови Бондаренка А.В. із скаргою на дії посадових осіб.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1007 від 22.09.2017 позивачу з сім?єю у складі трьох осіб (позивач, дочка - ОСОБА_3 2002 р.н. та син - ОСОБА_4 - 2004 р.н.), було відмовлено у взятті на квартирний облік у зв'язку з штучним погіршенням житлових умов шляхом продажу 04.09.2015 придатної і достатньої за розміром для проживання квартири АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з відмовою у взятті на квартирний облік позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Стаття 31. Житлового кодексу Української РСР передбачає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

З рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1007 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 з сім'єю у складі три особи (вона, дочка - ОСОБА_3, 2002 року народження, син - ОСОБА_4, 2004 року народження) відмовлено у взятті на квартирний облік у зв'язку з штучним погіршенням житлових умов шляхом продажу 04.09.2015 придатної і достатньої за розміром для проживання квартири АДРЕСА_1 на підставі статті 35 Житлового кодексу України.

Згідно статті 35 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

Суд зазначає, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і про штучний характер такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

Судом встановлено, що згідно з відмітками в паспорті про реєстрацію місця проживання позивач була зареєстрована в м. Макіївка з 10.08.2004 по 28.08.2015.

Згідно з відмітками у паспорті позивача з 16.10.2014 по 12.04.2015 зареєстровано місце перебування позивача за адресою: АДРЕСА_2; з 28.08.2015 по 09.09.2016 зареєстровано місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3; з 09.09.2016 зареєстровано місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_4. Відтак, вказаним підтверджується фактичне проживання позивача в м. Черкаси з 16.10.2014.

Згідно довідок від 28.08.2017 №396, від 29.08.2016 №7101002934, від 29.08.2016 №7101002935 позивач разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеними особами з 01.09.2014.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Указом Президента України 405/2017 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 та розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 м. Макіївка Донецької області відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Беручи до уваги вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що продаж позивачем квартири жилою площею 39,1 кв. м за адресою: м. Макіївка, Донецької області не є штучним погіршенням житлових умов, оскільки зумовлений наявністю в м. Макіївка збройного конфлікту внаслідок проведення антитерористичної операції. Відтак, відмова позивачу у взятті на квартирний облік з вказаної підстави є протиправною.

Відповідно до пункту 1) частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені конституцією та законами України.

Згідно статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Згідно статті 39 Житлового кодексу Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Пунктом 2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 передбачено, що жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті у складі голови або заступника голови виконавчого комітету (голова комісії), представника профспілкового органу (заступник голови комісії), депутатів Ради, представників громадських організацій, трудових колективів.

Таким чином, вирішення питання щодо прийняття на облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, здійснюється за рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що відповідач виконком Черкаської міської ради, приймаючи рішення від 22.09.2017 №1007 про відмову позивачу у постановці на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, статтею 39 Житлового кодексу Української РСР та пунктом 2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, однак за відсутності підстав, передбачених статтею 35 Житлового кодексу Українською РСР, тому прийняте ним рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправною відмову департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради у постановці на облік потребуючих поліпшення житлових умов, проте суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та для ефективного захисту прав позивача застосувати належний захист порушеного права, а саме: скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1007.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання виконавчого комітету Черкаської міської ради поставити позивача на облік потребуючих поліпшення житлових умов суд зазначає, що підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов передбачені статтею 34 Житлового кодексу України, згідно з якою потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Перелік підстав, з яких громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов, також передбачений пунктом 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Умови та порядок квартирного обліку громадян, перелік документів, які ними подаються для взяття на квартирний облік передбачені Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Вирішення питання, чи дотримані позивачем всі умови, необхідні для взяття на квартирний облік відноситься до повноважень виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Натомість згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1007 прийняте лише з підстави штучного погіршення позивачем житлових умов, передбаченої статтею 35 Житлового кодексу Української РСР. Разом з цим, у рішенні не вказано про наявність чи відсутність підстав для взяття позивача на квартирний облік, передбачених статтю 34 Житлового Кодексу Української РСР та пунктом 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

З огляду на вказану обставину суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про взяття її на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з врахуванням при прийнятті рішення висновків суду щодо відсутності штучного погіршення нею житлових умов.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1007, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 №1007 про відмову ОСОБА_1 з сім'єю у складі три особи (вона, дочка - ОСОБА_3, 2002 року народження, син - ОСОБА_4, 2004 року народження) у взятті на квартирний облік.

Зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 вхідний №29108-ЖВ від 18.05.2017 та вхідний №5574-2 від 15.08.2017 про взяття на квартирний облік за місцем проживання.

Стягнути з бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 25212542) за рахунок місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1) 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко