Рішення № 73446996, 13.04.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3075/17

Провадження № 2-а/0182/36/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.04.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тихомирова І.В.

секретарі – Рахуби О.Г.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представників відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про визнання рішення протиправним, вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, - суд

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Нікопольської міської Ради, третя особа Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який згодом неодноразово уточнювала (а.с. 101-104, 139-140, 141-145) і за останньою редакцією, які надійшли на адресу суду 24.11.2017 р., позовні вимоги ОСОБА_1 викладені до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради за якими позивач просить суд:

- визнати незаконною відмову Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 17.05.2017 року № 1822 про визнання її «членом сім’ї загиблих (померлих) військовослужбовців, ветеранів війни»;

- визнати незаконним, та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних з визначенням статусу осіб та права на пільги при управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради щодо позбавлення «статусу дружини померлого військовослужбовця» відповідно ст. 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про що зазначено в протоколі № 1 від 19.02.2013 року;

- зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради поновити статус «члена сім’ї загиблих (померлих) військовослужбовців, ветеранів війни»;

- визнати за нею право на пільги відповідно до ст. 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн., заподіяну відмовою Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 17.05.2017 року № 1822 по новити статус та пільги члена сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, ветерана війни.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5.

ОСОБА_5 помер 07 серпня 2007 р., мав статус ліквідатора Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 411694, та посвідченням інваліда І групи, серія № 059318, тому після його смерті 25.05.2011 р. вона отримала посвідчення за № 509778 дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорія 1-А, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

За п. 1 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_5, за життя, мав статус інваліда війни.

За зверненням до Управління праці та соціального захисту населення щодо видачі посвідчення, як дружини інваліда війни, вона за № 390 від 09.03.2017 року отримала відмову з тих підстав, що вона уклала повторний шлюб і тому видати посвідчення «член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни» законі підстави відсутні.

За зверненням до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.04.2017 р. № 716 із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців відповідно до ст. 37 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» їй було надано відповідь з управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради за № 1822 від 17.05.2017 року за якою повідомлено, що наявність посвідчення дружини померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, не передбачає автоматичної видачі посвідчення «член сім’ї загиблого». ОСОБА_5, за життя мав статус інваліда війни, відповідно до ст. 7 Закону № 3511, але чинність ст. 10 цього Закону на неї не поширюється, оскільки вона одружилася вдруге.

За рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2013 року, яке набуло чинності 15 липня 2014 року, було скасовано рішення Комісії № 83 від 30.05.2013 р. та зобов’язано відновити їй, ОСОБА_1, статус «Дружини померлого громадянина смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою».

Вважає, що право на шлюб це невід'ємне природне право людини і реалізація такого права не може супроводжуватись будь-якими соціальними обмеженнями.

Вона має відновлений статус «Дружини померлого громадянина смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою 1-А», тому зазначений статус автоматично відносить її і до статусу члена сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, ветерана війни», оскільки це є певною компенсацією тих невідворотних втрат, яких зазнала її сім'я у зв'язку з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС.

У зв’язку із зазначеним просить задовольнити її позовні вимоги.

Крім того, лише під час слухання справи їй стало відомо про існування рішення викладеного у Протоколі № 1 засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних з визначенням статусу осіб та права на пільги при управлінні праці та соціального захисту населення від 19.02.2013 р. за яким її позбавили статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця у зв’язку з тим, що вона одружилася вдруге. Зазначене рішення вважає протиправним.

Оскільки їй не було відомо про прийняття цього рішення, вважає, що нею не пропущено строку звернення до суду із позовом про його скасування.

В судовому засіданні позивач, представник позивача на задоволені позовних вимог наполягали, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі. Надали на адресу суду заперечення та докази на обґрунтування свої заперечень. (а.с. 23-40, 62-70, 71-78, 86-88, 89-95, 114-134, 149-158)

Суд вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5.

ОСОБА_5 помер 07 серпня 2007 р., мав статус ліквідатора Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 411694, та мав посвідченням інваліда І групи, пільги для ветеранів війни – інвалідів війни серія № 059318 (а.с. 46)

Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 07.09.2007 р. отримала посвідчення члена сім’ї загиблого «С» № 102221 на підтвердження права на пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. (а.с. 178)

25.05.2011 р. вона отримала посвідчення за № 509778 дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорія 1-А, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. (а.с. 10, 12)

За п. 1 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_5, за життя, мав статус інваліда війни.

13.06.2009 р. ОСОБА_1 повторно уклала шлюб. (а.с. 22, 172)

Зазначені обставини не оспорюють сторони та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Ст. 10 зазначеного Закону передбачено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

Аналізуючи зазначені норми права суд приходить до думки, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відмови Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання її «членом сім’ї загиблих (померлих) військовослужбовців, ветеранів війни», зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради надати статус «члена сім’ї загиблих (померлих) військовослужбовців, ветеранів війни» та визнати за нею право на пільги відповідно до ст. 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 було укладено повторно шлюб.

Посилання позивача, представника позивача щодо аналогії права з іншим законом та на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 р., щодо відновлений статус «дружини померлого громадянина смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою», судом не може прийнятися до уваги, оскільки ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить застереження про визнання статусу за певним колом осіб і в тому числі до дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнати незаконним, та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних з визначенням статусу осіб та права на пільги при управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради від 19.02.2013 року щодо позбавлення «статусу дружини померлого військовослужбовця» відповідно ст. 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 р. було затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни за п. 13-1 якого встановлено, що у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.

ОСОБА_1 зазначає в позовній заяві, що не пропустила строку оскарження зазначеного рішення, оскільки про існування рішення їй стало відомо лише під час судового розгляду справи.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської Ради в запереченнях та доданих до матеріалів справи доказах зазначає, що про рішення про скасування статусу передбаченого ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 було достовірно відомо з 09.03.2013 р., тобто з дати отримання ОСОБА_1 листа № 178 від 20.02.2013 р. Управління праці та соціального захисту населення про скасування відповідного статусу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 (а.с. 67, 67 на зв.) У зв’язку із зазначеним вважають, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи приходить до думки про необхідності відмовити в задоволенні клопотання про застосування судом строку позовної давності, оскільки вимоги позивача не підлягають задоволенню по суті заявлених позовних вимог.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала шлюб вдруге. Зазначені обставини позивачем не спростовані.

На комісію з розгляду питань, пов’язаних з визначенням статусу осіб та права на пільги при управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської Ради покладено обов’язки щодо визначення права громадян на певні пільги, передбачених чинним законодавством. (а.с. 175-177)

На думку суду, комісія діяла в межах своїх повноважень і у спосіб передбачений чинним законодавством, обмеження пільг, які мала ОСОБА_1 передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порядок зняття пільг визначено в п. 13-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 р., тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних з визначенням статусу осіб та права на пільги при управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради від 19.02.2013 року задоволенню не підлягають.

У зв’язку із відмовою у задоволені вимог щодо визнання незаконними рішень та зобов’язання вчинити певні дії на думку суду не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди, оскільки зазначені вимоги знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку із вимогами ОСОБА_1 про визнання незаконними рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

У зв’язку із звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, судовий збір слід віднести за рахунок Держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст. ст. 5, 6, 8, 9, 10-11, 19, 241-246 КАС України, -

Вирішив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про визнання рішення протиправним, вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 18.04.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень КАС України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: ОСОБА_6