Рішення № 73446936, 12.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №813/4992/17

12 квітня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

представника відповідача Галецького В.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі - відповідач) про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» допустити посадових осіб Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленого підрозділу «Ладжинська ТЕС» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (код ЄДРПОУ 05470928, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Наконечного, 173) та надати необхідні документи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ч.4 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 11.09.2017 на адресу відповідача направлено повідомлення №3536/03 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у термін з 17.10.2017 року по 30.10.2017 року. 20.10.2017 року посадовим особам Державної екологічної інспекції у Вінницькій області відмовлено у проведенні заходу державного нагляду (контролю) Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за адресою: Вінницька обл., м.Ладжин, вул.Наконечного, 173 (місце здійснення виробничої діяльності на території Вінницької області Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»). У зв'язку з недопуском до проведення перевірки, останнім складено акт №496-ВН від 20.10.2017 року, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 26.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 27.02.2018 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

27.02.2018 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. 12.04.2018 року на електронну адресу суду надіслав клопотання за вх.1425ел про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, серед іншого, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власній офіційній веб-сторінці уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Вважає, що жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

11.09.2017 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на підставі п.181 Плану заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання на 2017 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №428 від 15.02.2017 року видано наказ №99-П про проведення планової перевірки Відокремленого підрозділу «Ладжинська ТЕС» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».

17.10.2017 року позивачем на підставі наказу №99-П від 11.09.2017 року видано направлення №434 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленого підрозділу «Ладжинська ТЕС» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за місцем здійснення виробничої діяльності на території Вінницької області за адресою: Вінницька область, м.Лажижиин, вул.Наконечного, 173 у термін з 17.10.2017 року по 30.10.2017 року, яке направлено 11.09.2017 року.

20.10.2017 року начальником відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря, старшим державним інспектором Ющуком О.Д. здійснено виїзд за адресою Відокремленого підрозділу «Ладжинська ТЕС» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Проте, йому було відмовлено у проведенні заходів державного нагляду (контролю), про що складено акт №496-ВН від 20.10.2017 року. Відмова мотивована тим, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області порушено періодичність проведення планових заходів контролю, а також тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017 року наказ Мінприроди №483 від 02.10.2012 року «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» скасований.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення №454/2011), передбачено, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Основним завданням Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 6 Положенням №454/2011 визначено детальний перелік прав та обов'язків Держекоінспекції України, відповідно до п.п.2, 5, 8, 18 якого Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу держнагляду до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст.11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки та/чи надання необхідних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративно суду України від 31.05.2016 року пор справі №К/800/6460/16, від 27.09.2016 року по справі №К/800/9572/16.

Згідно статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом

Відповідно до абзацу 5 ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Згідно матеріалів справи, Держекоінспекцією у Івано-Франківській області з 11.05.2016 року про 31.05.2016 року була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» Відокремлений підрозділ «Бурштинська теплова електрична станція» про що складений акт №181.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена:

до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

З огляду на те, що позивачем у 2016 році була проведена планова перевірка ДТЕК «Західенерго» (Відокремлений підрозділ «Бурштинська теплова електрична станція») і комплексно не було проведено перевірку у інших відокремлених підрозділах «Ладжинська ТЕС», для проведення планової перевірки ДТЕК«Західенерго» відсутні правові підстави, оскільки у такому випадку порушується періодичність проведення планових заходів.

Відповідно до ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 2 ст.5 вказаного Закону передбачено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464 «Про затвердження порядку організації та приведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства скасовано на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №169-р від 10.03.2017 року. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 року №483 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» також скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017 року. Тобто на момент складення акту про відмову у проведенні планової перевірки від 20.07.2017 року не була оприлюднена уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

При цьому, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» від 09.08.2017 року №303 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 року №1289/31157 набрав чинності лише 14.11.2017 року після проведеної суб'єктом владних повноважень перевірки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.

Повне рішення складено 18 квітня 2018 року.