Рішення № 73446818, 17.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. № 814/279/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДШЛЯХ", вул. Купорна, 111, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.12.2017 № 418739/30900818 та зобов’язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "БУДШЛЯХ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.12.2017 року №418739/30900818;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДШЛЯХ" від 07.11.2017 року № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання 29.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, в порушення норм Податкового кодексу України, відповідач безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної, хоча Приватне виробничо-комерційне підприємство "БУДШЛЯХ" подало всі необхідні документи для прийняття рішення про їх реєстрацію. Надані відповідачу документи доводять реальність виконання робіт з ремонту залізничного з’їзду та двох стрілочних переводів між шляхами № 30 та № 31. Отже, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку є протиправним та підлягає скасуванню з зобов’язанням його прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.09.2017р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», ідентифікаційний код юридичної особи: 33133003 (надалі - Замовник) було укладено договір підряду № НГЗ-Д-17-344 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. розділу 1 «Предмет Договору», замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонту залізничного з’їзду та двох стрілочних переводів між шляхами № 30 та № 31 в ДБМП у замовника, а замовник зобов’язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, обсяги виконання робіт за цим Договором визначаються планами Робіт з додаванням відомостей дефектів, на підставі яких складаються кошториси та договірні ціни. Сторони мають право узгодити виконання додаткових об’ємів робіт шляхом підписання додаткової угоди.

Орієнтовна вартість робіт за Договором з урахуванням вартості матеріалів встановлюється в сумі 1 065 342,00 грн. (один мільйон шістдесят п’ять тисяч триста сорок дві грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20%, згідно з договірною вартістю (Додаток № 3) (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що остаточна вартість робіт буде визначена на підставі фактично виконаного підрядником обсягу робіт, зафіксованого в Актах приймання виконаних робіт, у межах сум, узгоджених сторонами в кошторисах та договірних цінах.

Як визначено п. 3.8. Договору, сторони домовились, що при виконанні робіт замовник виплачує аванс на придбання матеріалів у сумі 100% від загальної суми вартості матеріалів.

Підпунктами 3.8.1., 3.8.2. п. 3.8. Договору передбачено, що підрядник за 10 (десять) днів до початку робіт на об’єкті направляє замовнику лист, до якого додає узгоджений та підписаний сторонами протокол, рахунок на аванс, перелік матеріалів необхідних для придбання, графік погашення авансу. На підставі наданих документів замовник протягом 10 (десяти) календарних днів зобов’язується перерахувати підряднику аванс на придбання матеріалів.

Крім того, п. 3.10. Договору встановлено, що підрядник зобов’язаний у день виникнення податкових зобов'язань оформити в електронній формі в строки згідно з ПК України зі змінами 2017 року, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРГІН) відповідну податкову накладну, повідомивши про факт такої реєстрації замовнику протягом 2-х днів.

Як встановлено умовами п. 5.1. Договору, підрядник виконує роботи за цим Договором зі своїх матеріалів за цінами, узгодженими з замовником та обов'язковим документальним підтвердженням кількості та факту ввезення їх на територію замовника.

30.10.2017 між позивачем та замовником було укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № НГЗ-Д-17-344 від 13.09.2017р. (далі - Додаткова угода).

Відповідно до умов Додаткової угоди п. 3.1. Договору був викладений у новій редакції, а саме, визначена нова орієнтовна вартість робіт за Договором з урахуванням вартості матеріалів у розмірі 1 734 982,80 грн. (один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят дві грн. 80 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, згідно з договірною ціною (Додаток № 3).

07.11.2017 року замовником зроблено передоплату позивачу для придбання матеріалів за Договором, з урахуванням Додаткової угоди та рахунку-фактури від 1 листопада 2017 р. № СФ-24 у розмірі 1 483 526,17 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі п’ятсот двадцять шість грн. 17 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 247 254,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2017 року № 06090 з відміткою банку.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни 4 скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

На виконання вищевказаних норм податкового законодавства 29.11.2017 року позивач подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну від 07.11.2017 № 19.

Державною фіскальною службою України було створено електронне повідомлення, у якому зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної зупинена. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗКД: 42.12.

Рішенням № 418739/30900818 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 № 19 на загальну суму 1 483 526,17 грн.. в тому числі ПДВ 247 254,36 грн.

Підставами для відмови, як вказано у Рішенні, стало порушення позивачем законодавства при складанні документів.

Позивач вважає, що вказане рішення Комісії ДФС є необгрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Як вказано у пунктах 5, 10, 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), після складення (з дотриманням вимог, установлених пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку) податкової накладної і накладення на неї електронного цифрового підпису, платник податку здійснює шифрування податкової накладної та надсилає її ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка зокрема відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризику, достатнім для зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (пункти 12, 13 Порядку № 1246).

Як вказано у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 “Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2017 року № 567, далі – Наказ № 567), моніторинг податкової накладної здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію, у 1,5 більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в ЄРПН, і переваження в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

Як вказано у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН платнику податку протягом одного операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ДФС не вказала, які саме пояснення та/або документи (з Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Наказ № 567)), пропонується надати позивачу. Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ДФС запропонувала позивачу подати Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 Наказу № 567. Суд зазначає, що ані підпунктом 201.1.16 статті 201 Податкового кодексу України, ані пунктом 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування к Єдиному реєстрі податкових накладних (Наказ № 567), не передбачено надання будь-яких таблиць.

Відповідно до квитанції № 1 від 07.12.2017 року позивачем відправлено електронним шляхом документ: J1360102 Документ для подання сканкопій (Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 07.12.2017 року в 12:44:54). Вкладення містило: Документ довільного формату від 07.12.2017 року № 1 - пояснювальна записка № 107 від 06.12.2017 року, таблиця даних платника податків № 1 від 07.12.2017 року.

Згідно з квитанцією № 2 від 11.12.2017 року документ: J13123 Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу 189039413.

Відповідачем документ прийнято. Інформація з Таблиці даних платника податку врахованана.

Також, згідно з квитанцією № 1 від 07.12.2017, Позивачем відправлено електронним шляхом документ: J1312602 Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 07.12.2017 року в 12:44:53). Вкладення містило безспосередньо повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК від 07.12.2017 року № 1, документ довільного формату від 05.12.2017 року № 1 - договір МГЗ. Позивач надав інформацію відповідачу, копії необхідних документів та вичерпні пояснення з цього приводу.

Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначених у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена Комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної в ЄРПН;

відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до Постанови № 190, Комісія приймає рішення на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або копій документів, які платник має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній. Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, Постановою № 190 встановлено три підстави для прийняття ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, при цьому у третій з підстав передбачено два варіанти – надання документів, складених з порушенням законодавства, і недостатність наданих документів для прийняття позитивного рішення.

У Рішенні Комісія ДФС зазначила в якості підстави для відмови в реєстрації “надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної”. Інформація про те, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому полягають ці порушення, які критерії достатності документів для прийняття позитивного рішення були використані, і чим встановлені такі критерії, у Рішенні відсутня, що свідчить про його безпідставність.

Як вказано у підпунктах 21.1.1, 21.1.2, 21.1.3, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9, частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд, оцінивши в сукупності надані докази, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДШЛЯХ" (вул. Купорна, 111, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 30900818) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.12.2017 року № 418739/30900818;

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДШЛЯХ" від 07.11.2017 року № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання 29.11.2017 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "БУДШЛЯХ" (вул. Купорна, 111, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 30900818) судовий збір в розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.), сплачений платіжним дорученням від 27.12.2017 року № 867.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов