Рішення № 73446235, 16.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м.Київ № 810/3687/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно списку №1 у розмірі 8276,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" не відшкодовує такі витрати за жовтень 2017 року на суму 8276,38 грн., внаслідок чого позивач просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій таким працівникам як ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали на Білоцерківському виробничому об'єднанні шин та гумово-азбестових виробів, яке надалі було перейменовано у виробниче об'єднання "Білоцерківщина", та ОСОБА_6, який працював на Виробничому об'єднанні "Білоцерківщина".

Проте, відповідач зауважив, що Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" не є правонаступником вказаного підприємства, оскільки права та обов'язки Виробничого об'єднання "Білоцерківшина" перейшли виключно до Публічного акціонерного товариства "Росава", у той час як Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" є правонаступником виключно Білоцерківського орендного ремонтного підприємства.

Також відповідач зазначив про те, що на Публічному акціонерному товаристві "Техмашремонт" відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім місць терміста на печах, що на думку відповідача, свідчить про відсутність у нього обов'язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, відповідач зазначив про помилковість посилань позивача на уточнюючі довідки про характер праці як на докази, які підтверджують наявність у ПАТ «Техмашремонт» обов'язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такі довідки надавались відповідним особам під час їх звернення до ПАТ «Техмашремонт» після відмови ВАТ «Росава».

Присутній у судових засіданнях 16.11.2017 та 16.01.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 16.11.2017 та 16.01.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Враховуючи клопотання учасників справи про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження судом постановлено подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Техмашремонт» є юридичною особою та зареєстроване в Білоцерківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З матеріалів справи слідує, що Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було направлено Приватному акціонерному товариству «Техмашремонт» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2017 року на суму 6130,83 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_4 - 1782,39 грн.;

- ОСОБА_6 - 808,34 грн.;

- ОСОБА_5 - 1378,04 грн.;

- ОСОБА_2 - 1933,85 грн.;

- ОСОБА_1 - 228,21 грн. (т.1, а.с.6).

Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року (іногородні пенсіонери) на суму 2145,55 грн., у тому числі по пенсіонеру ОСОБА_3 - 2145,55 грн. (т.1, а.с.5).

Таким чином, загальна сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунки на відшкодування яких були направлені відповідачеві, складає 8276,38 грн., з яких 6130,83 грн. - по основним пенсіонерам, 2145,55 грн. - по іногороднім.

Вищевказані розрахунки фактичних витрат за відповідні періоди були отримані відповідачем 14.08.2017 та 31.01.2017 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відмітками про вручення (т.1, а.с.5-6),

У зв'язку з тим, що відповідачем не були в добровільному порядку відшкодовані вказані витрати, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості, з приводу чого суд зазначає наступне.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, було визначено статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, пункт "а" якого передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).

Відповідно до абз.3 п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При цьому, пунктом 6.3 Інструкції обумовлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Судом встановлено, що спір у цій справі фактично зводиться не до вирішення питання про обов'язок Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а до встановлення належного платника таких витрат, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, основним документом, на підставі якого обчислюється стаж роботи, що дає працівнику право на пенсію за віком на пільгових умовах, є трудова книжка.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_3, було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що свідчать наступні протоколи призначення пенсії та копії трудових книжок.

Щодо ОСОБА_4 - протокол №14574 від 24.10.2009- стаж роботи за Списком №1 становить 12 років 8 місяців та 21 день (т.1, а.с.238).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 10.09.1982 ОСОБА_4 працював, зокрема:

- з 21.07.1987 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником 3 розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківщина";

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

- 20.10.1999 - звільнений за власним бажанням (т.1, а.с.203-208).

Відповідно до розрахунку стажу саме період роботи з 27.11.1990 по 20.10.1999 (8 років 10 місяців та 24 дні) був віднесений до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на підприємстві відповідача (ВАТ "Техмашремонт") (т.1, а.с.239).

Щодо ОСОБА_1 - протокол №20140 від 21.07.2014 - стаж роботи за Списком №1 становить 13 років 3 місяці та 16 днів (т.1, а.с.40-41).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 28.07.1977 ОСОБА_1 працював, зокрема:

- з 30.12.1982 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання шин і гумо-азбестових виробів слюсарем-ремонтником 2 розряду з ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківщина";

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

-10.01.1995 - звільнений за власним бажанням (т.2, а.с.214-216).

Судом встановлено, що період роботи з 10.06.1993 по 10.01.1995 (1 рік 7 місяців та 1 день), згідно розрахунку стажу, був віднесений до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на підприємстві відповідача (ВАТ "Техмашремонт") (т.1, а.с.45).

Щодо ОСОБА_7 - протокол №265 від 15.04.2011 - стаж роботи за Списком №1 становить 8 років 11 місяців та 15 днів (т.1, а.с.146).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 30.04.1980 ОСОБА_2 працював, зокрема:

- з 19.05.1980 по 05.04.1985 - в Централізованому ремонтному виробництві в цеху капітального ремонту слюсарем-ремонтником з ремонту технологічного обладнання 3 розряду в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 08.08.1988 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання шин і гумо-азбестових виробів слюсарем-ремонтником 4 розряду з ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

- 11.11.1999 - звільнений за власним бажанням (т.2, а.с.207-209).

Саме період роботи з 27.11.1990 по 11.11.1999 (8 років 11 місяців та 15 днів) відповідно до розрахунку стажу був віднесений до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на підприємстві відповідача (ВАТ "Техмашремонт") (т.1, а.с.147).

Щодо ОСОБА_6 - протокол №902 від 04.11.2008 - стаж роботи за Списком №1 становить 12 років 3 місяці та 8 днів (т.1, а.с.170).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_4 від 30.08.1977 ОСОБА_6 працював, зокрема:

- з 03.03.1989 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання "Білоцерківщина" електромонтером 5 розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

- 20.03.1998 - звільнений через скорочення штату (т.1, а.с.178-182).

Згідно з розрахунком стажу призначення пенсії період роботи з 27.11.1990 по 20.03.1998 (7 років 5 місяців і 24 дні) був віднесений до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на ВАТ "Техмашремонт" (т.1, а.с.171-172).

Щодо ОСОБА_5 - розпорядження №802505 від 16.04.2011 - стаж роботи за Списком №1 становить 15 років, 2 місяці та 4 дні (т.1, а.с.118).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_5 від 26.07.1977 ОСОБА_5 працював, зокрема:

- у період з 15.07.1982 -в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва електромонтером в цеху вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківщина";

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

- 30.06.2000 - звільнений за переведенням (т.2, а.с.211-213).

Саме періоди роботи з 27.11.1990 по 30.11.1995, з 01.01.1996 по 31.10.1996, з 01.01.1997 по 31.10.1997 та з 01.01.1998 по 30.06.2000 (6 років), згідно розрахунку стажу призначення пенсії, були віднесені до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на підприємстві відповідача (ВАТ "Техмашремонт") (т.1, а.с.119).

Щодо ОСОБА_3 - протокол №1003 від 22.11.2013 - стаж роботи за Списком №1 становить 10 років 2 місяці та 7 дні (т.1, а.с.120).

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_6 від 05.03.1981 ОСОБА_3 працював, зокрема:

- у період з 10.02.1988 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в збиральний цех шинного заводу №1;

- з 01.06.1988 - переведений в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчий цех шинного заводу №1;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого об'єднання "Білоцерківщина";

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство "Техмашремонт";

- 10.03.1998 - звільнений у зв'язку із скороченням штату (т.1, а.с.130-135).

З розрахунку стажу призначення пенсії вбачається, що періоди роботи з 01.06.1988 по 27.11.1990 та з 28.11.1990 по 20.03.1998 (9 років 7 місяців та 13 днів), згідно розрахунку стажу призначення пенсії, були віднесені до пільгового стажу роботи вищевказаної особи на підприємстві відповідача (ВАТ "Техмашремонт") (т.1, а.с.121-122).

Досліджуючи правомірність визначення позивачем зазначених періодів роботи працівників в якості стажу для набуття права на отримання пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Так, як було встановлено рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2010 у справі №2-251 на підставі наказу генерального директора Білоцерківського виробничого об'єднання шин та гумо-азбестових виробів №322 від 21.05.1975 на базі ремонтного виробництва механічного заводу з 01.07.1975 було створено Централізоване ремонтне виробництво (далі-ЦРВ) як самостійний виробничий господарський підрозділ у складі 4 цехів: механоскладальний, капітальних ремонтів технологічного обладнання, електроремонтний, ремонтно-будівельний (т.2, а.с.224-230).

Відповідно до статуту Білоцерківського виробничого об'єднання шин та гумо-азбестових виробів станом на 06.08.1982, ЦРВ входило до складу об'єднання як виробнича одиниця.

В подальшому на підставі наказу ГНХП УРСР №313 від 31.12.1986 Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумо-азбестових виробів було перейменовано у Виробниче об'єднання "Білоцерківшина".

Відповідно до наказу генерального директора Виробничого об'єднання "Білоцерківшина" від 31.05.1989 №714 з 01.10.1989 було змінено назву ЦРВ на Орендне ремонтне підприємство. Копія вказаного наказу наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.28).

Наказом по Виробничому об'єднанню "Білоцерківшина" №1032 від 24.08.1989 було затверджено статут Орендного ремонтного підприємства - об'єднання, відповідно до якого Орендне ремонтне підприємство знаходиться в підпорядкуванні у Виробничого об'єднання "Білоцерківшина" і є його структурною одиницею.

У вказаному рішенні судом зазначено про те, що генеральним директором Виробничого об'єднання "Білоцерківшина" 27.08.1989 було затверджено Положення про внутрішньогосподарську оренду ремонтного підприємства-об'єднання, в якому зазначено, що Орендне ремонтне підприємство діє на підставі повного госпрозрахунку і користується правами юридичної особи, здійснює права користування і розпорядження майном, яке знаходиться в його оперативному управлінні в межах, встановлених законом і договором оренди.

Відповідно до наказу по Виробничому об'єднанню "Білоцерківшина" №1255 від 12.10.1989 директору Орендного ремонтного підприємства були передані права щодо прийняття, звільнення працівників з Орендного приватного підприємства.

Зазначені факти, встановлені Білоцерківським міськрайонним судом Київської області в рішенні від 29.03.2010 у справі №2-251, які в порядку статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються судом преюдиціальними та не потребують повторного доказування. Крім того, під час розгляду справи сторони не заперечували ці факти.

Судом встановлено, що конференцією трудового колективу Орендного ремонтного підприємства був затверджений Статут Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (протокол №2 від 06.11.1990), який в подальшому був зареєстрований рішенням Білоцерківського міськвиконкому Ради народних депутатів №401 від 27.11.1990.

Згідно з пунктом 1.4 цього Статуту Орендне підприємство створено на підставі організації орендарів, створеної рішенням конференції трудового колективу структурної одиниці виробничого об'єднання "Білоцерківшина" (протокол №2 від 06.11.1990), відповідно до пункту 3 статті 5 Закону СРСР "Про підприємства в СРСР" (т.1, а.с.29).

Так, загальні правові, економічні і соціальні основи організації підприємства станом на момент створення Білоцерківського орендного ремонтного підприємства були визначені Законом СРСР "Про підприємства в СРСР" від 04.06.1990 №1529 (далі - Закон №1529).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1529 підприємством є самостійно господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство незалежно від форм власності на засоби виробництва та інше майно діє на принципах господарського розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1529 відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність з СРСР", можуть діяти підприємства таких видів:

- засновані на власності радянських громадян - індивідуальне, сімейне підприємства;

- засновані на колективній власності - колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; підприємство, створене у формі акціонерного товариства та іншого господарського товариства або таке, що належить такому товариству; підприємство громадської організації; підприємство релігійної організації;

- засновані на державній власності - державне союзне підприємство; державне республіканське підприємство (союзної республіки); державне підприємство автономної республіки, автономної області, автономного округу; державне комунальне підприємство.

В СРСР можуть діяти й інші види підприємств, у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам СРСР (ч. 4 ст. 2 Закону №1529).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1529 підприємство може створюватись або за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства, організації, або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Частиною 3 цієї ж статті було визначено, що підприємство може бути створено на базі структурної одиниці об'єднання за рішенням її трудового колективу із збереженням за даною структурною одиницею зобов'язань перед об'єднанням.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч.5 ст.5 Закону №1529).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1529 державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

З матеріалів справи вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство було зареєстровано в якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів №401 від 27.11.1990. Орендодавцем підприємства зазначено Виробниче об'єднання "Білоцерківшина"(т.1, а.с.33).

В подальшому Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області був прийнятий наказ №1-АТ від 04.06.1993 "Про створення акціонерного товариства відкритого типу", в якому зазначено, що на підставі заяви трудового колективу регіональним відділенням 19.03.1993 прийнято рішення про приватизацію державного майна Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (наказ №13-ЗП).

Вказаним наказом вирішено перетворити Білоцерківське орендне ремонтне підприємство (код ЗКПО - 05495590) в Акціонерне товариство відкритого типу "Техмашремонт" з 04.06.1993 та зазначено, що приймаючи до уваги, що 52,4% статутного фонду товариства складає майно, яке належить організації орендарів Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, вказана організація є засновником акціонерного товариства "Техмашремонт" (т.1, а.с.27).

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства відкритого типу "Техмашремонт", затвердженого установчими зборами акціонерів АТ "Техмашремонт" (протокол №1 від 08.06.1993) та зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 10.06.1993 №1-3-149 у новій редакції, яка затверджена протоколом загальних зборів акціонерів №2 від 12.03.2004 (т.1,а.с.31) ВАТ "Техмашремонт" є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (т.1, а.с.31).

При цьому, суд звертає увагу на те, що ідентифікаційний код у ВАТ "Техмашремонт" залишився той самий, що і у Білоцерківського орендного ремонтного підприємства - 05495590, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1, а.с.35).

Судом встановлено, що у зв'язку з перетворенням Орендного ремонтного підприємства в процесі приватизації в Акціонерне товариство "Техмашремонт" та приймаючи до уваги те, що діюче на той час законодавство не дозволяло наявності у складі об'єднання інших юридичних осіб, Виробничим об'єднанням "Білоцерківщина" було вирішено вжити заходи для виділення зі складу об'єднання Орендного ремонтного підприємства, у зв'язку з чим був прийнятий наказ №934 від 05.08.1993. Вказаним наказом передбачено створення відповідної комісії, членам якої приписано в строк до 20.09.1993 підготувати, погодити з ОРП і передати на затвердження розподільчий баланс станом на 01 липня 1993 року та відповідний звіт подати на затвердження до Міністерства промисловості України (т.1, а.с.25).

Матеріали справи свідчать про те, що Білоцерківське державне виробниче об'єднання "Білоцерківшина" було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Росава", що підтверджується статутом ВАТ "Росава", пунктом 3.2 якого передбачено, що товариство є правонаступником Білоцерківського державного виробничого об'єднання "Білоцерківшина" (т.2, а.с.20-21).

Отже в процесі перетворення Білоцерківського державного виробничого об'єднання "Білоцерківшина" у ВАТ "Росава" до останнього не перейшли права та обов'язки Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке було виділено зі складу ВО "Білоцерківшина" у зв'язку з його перетворенням в АТ "Техмашремонт".

Таким чином, ПАТ "Техмашремонт" не є правонаступником Білоцерківського державного виробничого об'єднання "Білоцерківшина", оскільки такою особо дійсно було визначено ВАТ "Росава".

Проте, у даних спірних правовідносинах слід враховувати той факт, що Орендне ремонтне підприємство після його реєстрації в якості самостійного підприємства та перетворення в АТ "Техмашремонт" було виділено зі складу ВО "Білоцерківшина", а отже - не перейшло до ВАТ "Росава".

При цьому, з моменту державної реєстрації Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, правонаступником якого є відповідач у справі, у нього виникають певні права та обов'язки, зокрема, щодо відшкодування в подальшому фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які працювали на такому підприємстві з особливими умовами праці.

Так, суд зазначає, що чинне як на момент призначення працівникам пенсії на пільгових умовах, так і на теперішній час законодавство визначає, що у разі якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" від 30.06.1987 №7284 (далі - Закон №7284) підприємство є юридичною особою, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, володіє відособленою частиною загальнонародної власності і має самостійний баланс.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Закону №7284 у галузях народного господарства відповідно до цілей і завдань господарської діяльності, особливостей структури та організації управління діють різні види об'єднань і самостійні підприємства. Основними видами об'єднань є виробничі і науково-виробничі. Об'єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Підприємство і об'єднання організують фірмове обслуговування своєї продукції та фірмову торгівлю, створюють для цього при потребі відповідні підрозділи.

Виробниче об'єднання створюється для випуску окремих видів продукції (робіт, послуг) на основі більш ефективного використання науково-технічного потенціалу, розвинутої предметної спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва. Воно складається із структурних одиниць, які здійснюють промислову, будівельну, транспортну, торговельну та іншу діяльність. До складу об'єднання можуть також входити науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації та інші структурні одиниці.

Частинами 4-7 статті 5 Закону №7284 було визначено, що підприємство складається з підрозділів, що діють на засадах внутрішнього господарського розрахунку або колективного підряду: виробництв, цехів, відділень, дільниць, ферм, бригад, ланок, бюро, лабораторій та інших.

Підрозділам підприємства можуть виділятися в порядку, встановлюваному підприємством, частини фонду матеріального заохочення і фонду соціального розвитку, розміри яких залежать від результатів діяльності цих підрозділів.

Структура підприємства та його підрозділів визначається підприємством самостійно.

В об'єднанні його структурні одиниці діють на госпрозрахункових засадах і відповідно до положень про них, затверджуваних об'єднанням, складаються з підрозділів. Структурна одиниця може мати окремий баланс і рахунки в установах банків. Її структура затверджується об'єднанням.

Об'єднання закріплює за структурною одиницею необхідні основні фонди та оборотні засоби, визначає порядок здійснення внутрігосподарських відносин і вирішення спорів між структурними одиницями, а також відповідальність за невиконання ними своїх обов'язків.

Структурна одиниця в межах наданих їй законодавством і об'єднанням прав розпоряджається закріпленим за нею майном і укладає від імені об'єднання господарські договори з іншими організаціями.

Об'єднання може надати структурній одиниці право укладати господарські договори від імені структурної одиниці і нести за ними відповідальність закріпленим за нею майном. При його недостатності відповідальність за зобов'язаннями структурної одиниці несе об'єднання.

Структурна одиниця формує фонди матеріального заохочення і соціального розвитку в порядку, що визначається об'єднанням, і залежно від результатів її діяльності. Кошти цих фондів не може бути вилучено об'єднанням без згоди трудового колективу структурної одиниці. Об'єднання має право виділяти в розпорядження структурної одиниці частину фонду розвитку виробництва, науки і техніки, а також інших фондів.

В об'єднання поряд із структурними одиницями можуть входити самостійні підприємства, які користуються правами відповідно до цього Закону. Об'єднання керує такими підприємствами, здійснюючи щодо них функції вищестоящого органу, має право централізувати повністю або частково виконання їх окремих виробничо-господарських функцій. При цьому необхідні для виконання зазначених функцій кошти підприємств може бути централізовано за їх згодою.

Управління об'єднанням за рішенням структурних одиниць і підприємств, що входять до нього, здійснюється адміністрацією головної структурної одиниці (головного підприємства) об'єднання або відособленим апаратом управління.

Підприємства, об'єднання та організації, незалежно від їх відомчої приналежності, можуть самостійно створювати на договірних засадах концерни, консорціуми, міжгалузеві державні об'єднання, державні виробничі об'єднання, різні асоціації та інші великі організаційні структури, в тому числі з участю кооперативів і спільних підприємств, створюваних з фірмами іноземних держав. Державні підприємства (об'єднання), які входять у ці організаційні структури, зберігають свою господарську самостійність і діють відповідно до цього Закону.

Структурні одиниці і самостійні підприємства, які входять в об'єднання, мають право за рішенням їх трудових колективів вийти із складу об'єднання з додержанням договірного порядку та зобов'язань, встановлених при утворенні об'єднання.

Підприємства, об'єднання та організації при переході на орендні відносини мають право виходу з підпорядкування галузевим і територіальним органам державного управління, при цьому взаємовідносини між ними регулюються договором оренди.

Закон №7284 втратив чинність у зв'язку з прийняттям закону №1529, положеннями якого, як зазначено вище, було передбачено, що підприємством є самостійно господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує роботи, надає послуги.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч. 5 ст. 5 Закону №1529).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1529 державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Судом встановлено, що державна реєстрація Білоцерківського ремонтного орендного підприємства, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт", була здійснена за рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 27.11.1990 №401.

Саме з цього моменту Білоцерківське ремонтне орендне підприємство набуло статусу юридичної особи, з відповідними правами та обов'язками.

Таким чином, Централізоване ремонтне виробництво (з 01.10.1989 - Орендне ремонтне підприємство) Білоцерківського виробничого об'єднання шин та гумо-азбестових виробів, перейменованого з 31.12.1986 у Виробниче об'єднання "Білоцерківшина", входило до складу об'єднання як виробнича (структурна) одиниця, з моменту його створення (01.07.1975) до 27.11.1990 - моменту реєстрації в якості самостійного підприємства, яке в подальшому було перетворено в процесі приватизації в Акціонерне товариство "Техмашремонт".

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27.09.2017 (справа №810/964/16, судді Смокович М.І., Мороз В.Ф. та Стрелець Т.Г.).

Як було зазначено вище, для призначення пенсії на пільгових умовах враховується стаж роботи на підприємствах (а не їх структурних одиницях), робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Тобто у період з 01.07.1975 по 26.11.1990 у Централізованого ремонтного виробництва (Орендного ремонтного підприємства) були відсутні права та обов'язки підприємства, у тому числі обов'язок по відшкодуванню в подальшому фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такий обов'язок покладений на підприємство, у даному випадку - Виробниче об'єднання "Білоцерківшина", правонаступником якого є ВАТ "Росава".

Проте починаючи з 27.11.1990 стаж, набутий особами на роботі з особливими умовами праці в Білоцерківському ремонтному орендному підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт", підлягає врахуванню при призначенні пільгової пенсії, а витрати по виплаті та доставці такої пенсії мають бути компенсовані відповідачем.

Як було зазначено вище, відповідний період роботи (з 27.11.1990 та пізніше) осіб, пенсія яким була призначена на пільгових умовах, був врахований відповідачем щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_1, що підтверджується протоколами про призначення пенсій, розрахунками стажу та трудовими книжками вказаних пенсіонерів.

В свою чергу, стаж роботи осіб, пенсія яким була призначена на пільгових умовах, охоплює у тому числі період до 27.11.1990, тобто до моменту створення Білоцерківського ремонтного орендного підприємства, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату на доставку пільгових пенсій особам, які набули відповідний стаж до 27.11.1990, має нести в пропорційній частині ВАТ "Росава", як правонаступник підприємства - Виробничого об'єднання "Білоцерківшина".

Так, відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Як встановлено судом вище, у протоколі №1003 від 22.11.2013 зазначено, що стаж роботи ОСОБА_3 за Списком № 1 становить 10 років 2 місяці та 7 днів.

При цьому, у розрахунку стажу Управлінням ПФУ у Таращанському районі Київської області визначено, що ОСОБА_3 працював на ВАТ «Техмашремонт» у такі періоди : з 01.06.1988 по 27.11.1990 та з 28.11.1990 по 20.03.1998, а стаж роботи на вказаному підприємстві становить 9 років 7 місяців та 13 днів.

Отже, оскільки обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за роботу до 27.11.1990 покладається виключно на ВАТ «Росава» як правонаступника Виробничого об'єднання "Білоцерківшина", то суд дійшов висновку про те, що територіальним органом Пенсійного фонду України було неправомірно включено стаж роботи ОСОБА_3 з 01.06.1988 по 26.11.1990 до стажу роботи на ВАТ «Техмашремонт».

З огляду на неправильне визначення позивачем стажу роботи пенсіонера ОСОБА_3, суд вважає, що позивачем було неправильно визначено у розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Техмашремонт».

У додаткових письмових поясненнях по справі, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб (у т.ч. і по пенсіонеру ОСОБА_3) як на доказ, який підтверджує факт роботи зазначених осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт".

Проте, суд не приймає таку позицію позивача, оскільки вимоги пенсійного законодавство не пов'язують обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Такий обов'язок покладається виключно на підприємства або їх правонаступників, які мають робочі місця зі шкідливими та важкими умовами праці, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах, у той час як у судовому засіданні було встановлено, що відповідач у справі не є правонаступником підприємства, на якому особи здобули пільговий стаж до 27.11.1990.

До того ж, як було зазначено раніше, згідно з положеннями пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, уточнюючі довідки є факультативними документами для підтвердження пільгового стажу, яка надається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

У справі ж, що розглядається, право на пільгову пенсію ОСОБА_3 безпосередньо вбачається з відомостей, зафіксованих в трудовій книжці, який є основним документом, в якому містяться відомості про стаж роботи особи.

Суд зазначає, що визначення стажу роботи особи, якій призначено пільгову пенсію, та, як наслідок, визначення розміру витрат на виплату та доставку пенсій пропорційно такому стажу роботи, для їх компенсації відповідним підприємством, віднесено до виключних повноважень управлінь Пенсійного фонду України, що позбавляє суд можливості втручання у ці повноваження та самостійного здійснення розрахунку належних до сплати витрат, які визначаються відповідно до даних, відображених в протоколах про призначення пенсій на пільгових умовах.

У даному випадку, суд, перевіривши правильність визначення позивачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_3, які підлягають компенсації відповідачем, та встановивши неправомірність такого розрахунку, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в частині стягнення таких витрат.

З урахуванням цього, суд погоджується лише з правомірністю вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наступним особам:

- ОСОБА_4 - в сумі 1782,39 грн.;

- ОСОБА_6 - в сумі 808,34 грн.;

- ОСОБА_5 - в сумі 1378,04 грн.;

- ОСОБА_7 - в сумі 1933,85 грн.;

- ОСОБА_1 - в сумі 228,21 грн.;

Таким чином, загальна сума правомірно заявлених позивачем до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 6130,83 грн.

Проведення атестації робочих місць, на яких працювали зазначені пенсіонери, підтверджується листом Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 17.05.2001 №1-05-237, в якому зазначено, що атестаційною комісією ВАТ "Техмашремонт" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по робочих місцях за Списком №1 та №2 згідно розділів УІІІ та Х "Хімічне виробництво": Наказом №117 від 29.03.1996 - по робочих місцях слюсарів-ремонтників код 18559 в цехах вулканізації та підготовчому, а Наказом №107 від 03.05.2001 - по всіх робочих місцях (т.1, а.с.222).

Крім того, проведення атестації робочих місць також підтверджено самим відповідачем у виданих ним довідках для підтвердження трудового стажу для призначення пенсій, в яких міститься посилання на вищезазначений наказ №117 від 29.03.1996 (т.1, а.с.81-83).

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення з відповідача витрат на виплату на доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року у сумі 6130,83 грн.

На підставі викладеного, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» (ідентифікаційний код: 05495590, місцезнаходження: 09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул.Леваневського, буд.87А) на користь Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код:41249051, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого, буд.2) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року у сумі 6130,83 грн. (шість тисяч сто тридцять грн. 83 коп.).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 16.04.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.