Рішення № 73446152, 13.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2018 р. справа № 809/1493/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Перхулин І.В.

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано- Франківській області Романишин К.В.

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до відділу у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовові вимоги мотивовані тим, що відділом у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області безпідставно відмовлено у скасуванні державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, оскільки протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини ОСОБА_4, а тому вказана бездіяльність підлягає до визнання протиправною, а державна реєстрація земельної ділянки до скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Таким чином, оскільки речове право на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3 не зареєстровано протягом року, державний реєстратор повинен був скасувати державну реєстрацію такої земельної ділянки.

Відповідач - відділ у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Другий відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до частини 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. При цьому, частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Аналогічні норми наведені в пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру. ОСОБА_4 зверталася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо скасування державної реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3, та як наслідок на її звернення було надано відповідь по суті порушених питань. Крім цього, на даний час не визначено механізму встановлення вини заявника у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом року з дня реєстрації такої земельної ділянки. В задоволення позову просила відмовити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 залучено Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до участі в даній справі в якості другого відповідача.

Позивач та представник відділу у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явилися. Подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві. Просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що в даному випадку, посилання позивача на приписи частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" є необґрунтованими, так як ОСОБА_5 звертався із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, однак державним реєстратором на нерухоме майно відмовлено у державній реєстрації цього права, оскільки заява подана одним заявником. Дана обставина свідчить про те, що строк на для реєстрації речового право на земельну ділянку, визначений частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" з врахуванням заяви ОСОБА_5, не пропущений. В задоволенні позову просив відмовити.

Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.1986, яке видане Калуською міською нотаріальною конторою, ОСОБА_5 є спадкоємцем ОСОБА_6 (а.с. 152).

Рішенням Калуського міського народного суду від 28.03.1991 визнано свідоцтво про право на спадщину, видане Калуською міською нотаріальною конторою 26.04.1986 ОСОБА_5 на будинковолодіння по АДРЕСА_1, частково недійсним та визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, присуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 149 -151).

Приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.02.2012, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_7, а саме 1/2 частки житлового будинку загальною площею 57,5 кв.м та літньої кухні загальною площею 32,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4.

Згідно ч.1 ст. Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2014, власником 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с. 153).

Інша частина - 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 (витяг про державну реєстрацію прав від 29.02.2012) (а.с. 157).

Судом з'ясовано, що Калуською міською радою рішенням від 14.12.2015 № 29 "Про затвердження технічних документацій та надання земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) співвласникам" затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також надано їм у спільну сумісну власність безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) загальною площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 88).

Оскільки, як зазначає позивач, вона не має наміру набувати права власності на вказану земельну ділянку, 03.08.2017 ОСОБА_4 звернулася до Калуського міськрайонного відділу центру державного земельного кадастру із заявою про скасування державним кадастровим реєстратором реєстрації земельної ділянки, оскільки протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника (а.с. 86).

Міськрайонним управлінням у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 08.09.2017 за № БП-24/0-27/6-17 повідомлено, що для скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 ОСОБА_4 необхідно надати документи про те що речове право на неї не зареєстровано з вини заявника (рішення суду або нотаріально завірені заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_4)

Не погодившись з вищевказаною відповіддю, ОСОБА_4 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

На вказане звернення, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 надано роз'яснення з приводу порушеного питання, а також повідомлено, що відділом у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надано відповідь по суті питання (лист від 10.10.2017 за № 1044/0-1134/6-17) (а.с. 82 - 83).

Одночасно, позивач звернулася до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка листом від 06.10.2017 за № Л-6999/0-0.21-4166/6-17 роз'яснила чинне законодавство з врахуванням ситуації, що склалася навколо порушеного ОСОБА_4 питання та надала рекомендації вирішення порушених питань (а.с. 84 - 85).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2017 визнано недійним та скасовано рішення Калуської міської ради "Про затвердження технічних документацій та надання земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) співвласникам" від 14.12.2015 року №29 у частині надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 87-90).

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначає Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (частина 4 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Приписами частини 5 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно частини 6 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (частина 9 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

У силу частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

На виконання положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 114 вищевказаного Порядку Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

Позивач зазначає, що в порушення частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру відділом у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в задоволенні її заяви про скасування державним кадастровим реєстратором реєстрації земельної ділянки, оскільки речове право на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 не зареєстровано з її вини, як заявника.

Як вже встановлено судом державна реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 в Державному земельному кадастрі здійснена 19.10.2015 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості громадян ОСОБА_5, ОСОБА_4

Позивач намірів реєструвати речове право на вказану земельну ділянку, як свідчать матеріали справи, зокрема судове рішення від 01.12.2017, немала.

Як наслідок, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі вимагає тільки з однієї підстави, зазначеної в частині 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Таким чином, підстав для задоволення заяви позивача від 03.08.2017 у відповідачів не було.

Крім цього, суд зазначає, що 25.12.2015 ОСОБА_5 звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень.

За наслідками розгляду вказаної заяви, рішенням від 22.01.2016 за № 27898772, ОСОБА_5 відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, оскільки дана земельна ділянка знаходиться в спільній сумісній власності, а заяву подано тільки одним заявником.

Отже, доводи позивача про порушення відділом у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру не підтверджуються фактичними обставинами справи.

Скасування в судовому порядку рішення Калуської міської ради від 14.12.2015 № 29 у частинні надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_4, на думку суду не є безумовною підставою для скасування реєстрації цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

З врахуванням судового рішення від 01.12.2017 позивач і третя особа не позбавлені права на отримання земельної ділянки у власність або користування у порядку визначеному законом, оскільки згідно усталеної практики органів Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних Свобод, власність у сенсі статті 1 Протоколу № 1 може становити існуючу власність (рішення від 23.11.1983 у справі "Ван дер Мюссель проти Бельгії") чи майно, включаючи скарги, щодо яких заявник може стверджувати, що він чи вона має щонайменше законні сподівання на отримання та ефективне використання майнових прав (рішення від 29.11.1994 у справі "Пайн Воллі Девелопментс Лтд. та інші проти Ірландії").

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_4 до відділу у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки до задоволення не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до відділу у Калуському районі міськрайонного управління у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437, вул.Грушевського,25, м.Калуш), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437, вул.Сахарова,34, м.Івано-Франківськ), третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, АДРЕСА_1) про визнання бездіяльності протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 18 квітня 2018 р.