Рішення № 73446061, 17.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. справа № 809/343/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Транспорт Україна" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень №486708/39791171 від 27.12.2017, №561615/39791171 від 17.01.2018 та зобов'язання до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017, днем їх подання, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Транспорт Україна" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Універсал Транспорт Україна") 20.02.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі по тексту також - відповідач, ДФС України, контролюючий орган) про скасування рішень №486708/39791171 від 27.12.2017, №561615/39791171 від 17.01.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 16.11.2017 і №7 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання до вчинення дій щодо реєстрації таких податкових накладних, днем їх подання.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.02.2018, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та виклику сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в листопаді 2017 року позивач на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі" (надалі по тексту також ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі") на договірній та оплачуваній основі двічі надало послуги з транспортно-експедиторського обслуговування з території республіки Польща до с. Лимани Миколаївської області. За наслідками надання таких послуг позивачем оформлено і подано до відповідача податкові накладні (надалі по тексту також - ПК) №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач в порушення вимог підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 (чинних на час подання накладних і зупинення їх реєстрації), оскаржуваними рішеннями за №486708/39791171 від 27.12.2017 і №561615/39791171 від 17.01.2018 відмовив у реєстрації податкових накладних за №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017. Протиправність таких рішень мотивує тим, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення виходив з підстав подання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про відповідну реєстрації податкових накладних, незважаючи на обставину виконання позивачем в повному обсязі вимог квитанцій про зупинення реєстрації, складених за результатами прийняття податкових накладних. Позивач подав належні пояснення і всі первинні документи, які були підставою для формування податкових накладних №4 від 16.11.2017, №7 від 30.11.2017 та підтверджують товарність операцій. Втім, відповідач такі документи не взяв до уваги, а їх невідповідність, неповнота чи недостатність рішеннями від 27.12.2017 і 17.01.2018 жодним чином не обґрунтована. У зв'язку із вказаним просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.03.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 71-74). Зазначив, що позивач подав до контролюючого органу податкові накладні за №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017, реєстрацію яких відповідач зупинив, з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Позивач 19.12.2017 і 10.01.2018 подав певні копії первинних документів щодо транспортування товару, у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти здачі-приймання робіт (послуг), розрахункові документи. Подання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства, і не були достатніми для підтвердження відомостей у спірних накладних, слугувало підставою для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає оскаржувані рішення правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач 16.03.2018 і 02.04.2018 подав суду додаткові пояснення, відповідь на відзив і копії документів, якими підтвердив свої позовні вимоги (а.с. 94-153, 155-158). У відповіді на відзив зазначив, що відповідач жодним чином не спростував доводи позивача про товарність і реальність послуг з транспортування, виконаних і наданих ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі".

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, письмові пояснення, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Транспорт Україна" є юридичною особою, 14.05.2015 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено запис про проведення державної реєстрації позивача, 01.07.2015 зареєстроване платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності позивача згідно коду КВЕД 49.41 є вантажний автомобільний транспорт, інший вид діяльності згідно коду КВЕД 52.29 є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 14-15).

В межах господарської діяльності ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" (експедитор) уклало з ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" (ідентифікаційний код юридичної особи 37011495, м. Краматорськ, Донецька область) (замовник) договір транспортно-експедиторського обслуговування №15/48-08/2016 від 29.08.2016 (а.с. 16-21).

Згідно з умовами договору ТзОВ "Універсал Транспорт Україна", як експедитор, взяло на себе зобов'язання по організації та забезпеченню, від свого імені або від імені замовника, але в будь-якому випадку за рахунок і в інтересах замовника, комплексу робіт і послуг з доставки вантажу замовника від місця зберігання/завантаження до місця призначення автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення визначених договором робіт і послуг.

На виконання договору №15/48-08/2016 від 29.08.2016 ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" отримало від ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" два доручення на здійснення операцій з перевезення, експедирування і доставки вантажу в місце призначення.

Зокрема, 11.09.2017 замовником оформлено перше доручення №11/09-1 на перевезення комплекту лопастей (3 шт.) по маршруту м. Зорі-Варзовіце, Польща, - с. Лимани, Миколаївська область, Україна (а.с. 25-26).

З метою виконання взятих на себе зобов'язань ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" (замовник) уклало з ТзОВ "Універсал Транспорт Польська" (Польща) (виконавець) договір транспортно-експедиторського обслуговування №02/02/2017 від 01.02.2017 (а.с. 22-23). Вказаним договором врегульовано взаємовідносини між виконавцем і замовником (позивачем), пов'язані із здійсненням транспортно-експедиторського обслуговування по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів.

За наслідками надання послуг на виконання доручення ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" №11/09-1 від 11.09.2017 під час організації перевезення вказаного вантажу оформлено: міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №8-19, №8-20 та №8-21, рахунку на попередню оплату №70711095 та №70711097 від 16.11.2017, два акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг та послуг пілота) від 16.11.2017 (а.с. 27-33).

Враховуючи виконання доручення №11/09-1 від 11.09.2017 ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" виставило ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" рахунки-фактури за №34 від 06.10.2017 та №44, №45, №46 від 10.11.2017 за надані:

- міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Зорі-Варзовіце (Польща) - с. Лимани, Миколаївська область (Україна), вантажними автомобілями з державними номерними знаками №GWE56021/GWE6850A, OP1661A/OP5361F, ОР1660А/ОР5360А на суму 837 177,17 гривень без податку на додану вартість (надалі по тексту також - ПДВ);

- транспортно-експедиційні послуги на суму 656 718,63 гривень та 131 343,73 гривень ПДВ (а.с. 34-37).

Також, сторони 16.11.2017 склали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ становить 1 493 895,80 гривень, а з ПДВ 1 625 239,53 гривень. Вказаним актом податок на додану вартість в розмірі 20 % визначено виключно за транспортно-експедиційні послуги в сумі 131 343,73 гривень, який нарахований на вартість таких послуг, яка становила 656 718,63 гривень (а.с. 38).

ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" здійснено оплату за надані послуги згідно платіжних доручень №338 і №339 від 27.10.2017 та №553, №554, №555 від 16.11.2017 на загальну суму 1 625 239,53 гривень (а.с. 39-44).

13.11.2017 ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" оформило позивачу друге доручення №13/11-2 на перевезення наступного комплекту лопастей (3 шт.) по тому ж маршруту м. Зорі-Варзовіце, Польща, - с. Лимани, Миколаївська область, Україна (а.с. 49-50).

В межах договору транспортно-експедиторського обслуговування №02/02/2017 від 01.02.2017, укладеного ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" з ТзОВ "Універсал Транспорт Польська" (Польща), та за наслідками надання послуг на виконання доручення №13/11-2 від 13.11.2017 під час організації перевезення вантажу оформлено: міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №8-46 №8-47, рахунки на попередню оплату №70711105 та №70711107 від 30.11.2017, два акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг та послуг пілота) від 30.11.2017 (а.с. 51-56).

У зв'язку з виконанням доручення №13/11-2 від 13.11.2017 ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" виставило ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" рахунок-фактуру №51 від 30.11.2017 за надані:

- міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Зорі-Варзовіце (Польща) - с. Лимани, Миколаївська область (Україна), вантажними автомобілями з державними номерними знаками OP1661A/OP5361F, ОР1660А/ОР5360А на суму 555 919,13 гривень без ПДВ;

транспортно-експедиційні послуги на суму 370 067,39 гривень та 74 013,48 гривень ПДВ (а.с. 57).

Додатково, сторони 30.11.2017 склали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ становить 925 986,52 гривень, а з ПДВ 1 000 000,00 гривень. Вказаним актом податок на додану вартість в розмірі 20 % визначено виключно за транспортно-експедиційні послуги в сумі 74 013,48 гривень, який нарахований на вартість таких послуг, яка становила 370 067,39 гривень (а.с. 58).

ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" провело повну оплату за надані послуги згідно платіжних доручень №743 і №744 від 01.12.2017, №762 і №763 від 04.12.2017 на загальну суму 1 000 000,00 гривень (а.с. 59-62).

По вказаних господарських операціях з ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" позивач 16 і 30 листопада 2017 року склав податкові накладні за №№4 і 7 та подав її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових декларацій (а.с. 44, 153).

15.12.2017 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанції №№9269135408 і 9269137179 про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних за №4 від 16.11.2017 і №7 від 30.11.2017, з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.1., 52.29.1. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с. 45, 64).

Позивач, 19.12.2017 і 10.01.2018, 01.02.2018, подав контролюючому органу повідомлення, письмові пояснення та витребувані документи, що підтверджують надання послуг, зокрема, договори транспортно-експедиторського обслуговування, попередні заявки на транспортування (довіреності), міжнародні товарно-транспортні накладні CMR, рахунками на попередню оплату від нерезидента, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг та послуг пілота) тощо (а.с. 65-66, 77-93, 100-126).

27.12.2017 і 17.01.2018 контролюючий орган надіслав позивачу інформацію про прийняття комісією ДФС України рішення за №486708/39791171 від 27.12.2017, за №561615/39791171 від 17.01.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних за №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017.

Рішення комісії Державної фіскальної служби України за №486708/39791171 від 27.12.2017, за №561615/39791171 від 17.01.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних за №4 від 16.11.2017 та за №7 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято з підстав надання позивачем копій документів, складених з порушенням законодавства та, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 48, 67).

Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що з 1 січня 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" за №2245-VІІІ від 07.12.2017, визначено певні особливості застосування пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Враховуючи те, що спірні правовідносини мали місце до набрання чинності положень вказаного Закону, суд застосовує редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України, в тому числі інших нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання після 1 січня 2018 року, чинних на час подання для реєстрації податкових накладних за №4 від 16.11.2017 та за №7 від 30.11.2017.

Стаття 185 Податкового кодексу України визначає об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пункту 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Кодексу зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (надалі по тексту також - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі по тексту також - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 201.16.3. пункту 201.16 статті 201 ПК України підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 201.16.3. пункту 201.16 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (надалі по тексту також - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби України (надалі по тексту також - комісія ДФС України) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС України не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби України за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Як вже встановлено судом на виконання вищевказаних норм законодавства, на підставі операції з перевезення, експедирування і доставки вантажу в місце призначення та здійснення оплат згідно виставлених рахунків, позивачем 15 грудня 2017 року сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 16.11.2017 (сума ПДВ 131 343,73 гривень) та №7 від 30.11.2017 (сума ПДВ 74 013,48 гривень).

Системний аналіз коментованих норм ПК України, Порядку №1246, Постанови №190 свідчить, що законодавцем абсолютно чітко визначено умови зупинення реєстрації податкової накладної:

- відповідність критеріям (а не критерію) оцінки ступеня ризиків - тобто в даному випадку повинна мати сукупність ризикових умов;

- ступені ризиків повинні бути достатні для зупинення реєстрації - тобто далеко не кожний ризик є визначальним за ступенем достатності.

Згідно отриманих позивачем квитанції від 15.12.2017 податкову накладну №4 від 16.11.2017 та податкову накладну №7 від 30.11.2017 прийнято за реєстраційними №№9269135408, 9269137179, але відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрацію зупинено, оскільки вони відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.1., 52.29.1 (а.с. 45, 64).

Досліджуючи зміст підстав зупинення реєстрації накладних, суд звертає увагу на те, що:

- ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" у спірних відносинах не здійснювало постачання/придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.1., 52.29.1., а надавало транспортно-експедиційні послуги;

- ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" у податкових накладних не відображало ПДВ по операції з постачання послуги згідно з ДКПП 49.41.1. (перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами), оскільки відповідно до підпункту 195.1.3. пункту 195.1 статті 195 ПК України такі послуги підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а тому жодних невідповідностей за результатами оцінювання СМКОР не могло бути;

- ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" у податковій накладній відображено ПДВ по операції з постачання послуги згідно з ДКПП 52.29.1. (експедиція вантажів), які не придбавалися, а надавалися позивачем самостійно.

Вказане свідчить про поверхневість та недостовірність результатів оцінювання СМКОР та відсутність ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як передбачено підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України для "розблокування" реєстрації ПН платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

В тексті зазначеної законодавчої норми вжито сполучники "та/або", що однозначно вказує на існування альтернативи для платника податків: він може на власний розсуд подати чи то письмові пояснення, чи то копії документів за вичерпним переліком, або вчинити обидві дії одночасно.

Керуючись зазначеним приписом, ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" надало до ДФС України обидві складові пакету документів (і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по ПН).

Із матеріалів справи судом встановлено наступні обставини.

Позивач 19.12.2017 скерував відповідачу електронне повідомлення №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №4 від 16.11.2017, реєстрація якої зупинена та надано копії відповідних документів (договори, СМR, рахунки, акти виконаних робіт, платіжні доручення).

Одночасно надано пояснення, що ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" 16.11.2017 складено податкову накладну за №4 для ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" на загальну суму 1 625 239,53 гривень. Транспортні послуги по маршруту м. Зорі-Варзовіце (Польща) - с. Лимани, Миколаївська область (Україна) надано транспортними засобами GWE56021/GWE6850A, OP1661A/OP5361F, ОР1660А/ОР5360А. Виконавцем робіт позивачу надано попередні рахунки на оплату в сумі 26 700,00 євро, що по курсу НБУ на день реалізації складало 837 177,17 гривень. Транспортно-експедиційні послуги становили 656 718,63 гривень, ПДВ - 131 343,73 гривень.

Відповідач підтвердив подання 19.12.2017 позивачем до вказаного пояснення 12 копій наступних документів: договори транспортно-експедиторського обслуговування №15/48-08/2016 від 29.08.2016 і №02/02/2017 від 01.02.2017; доручення №11/09-1 від 11.09.2017 на перевезення першого комплекту лопастей; міжнародних товарно-транспортні накладних CMR №8-19, №8-20, №8-21; рахунків на попередню оплату №70711095, №70711097 від 16.11.2017; акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг та послуг пілота) від 16.11.2017; рахунки-фактури від 10.11.2017 (а.с. 46-47, зворотній бік а.с. 71, а.с. 77-85, 100-126).

Також, позивач подав до відповідача електронне повідомлення №2 від 10.01.2018 і №9 від 01.02.2018 щодо документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №7 від 30.11.2017, реєстрація якої зупинена та надано копії відповідних документів (договори, СМR, рахунки, акти виконаних робіт, платіжні доручення). Одночасно надано пояснення, що ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" 30.11.2017 складено податкову накладну за №7 ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" на загальну суму - 1 000 000,00 грн. Транспортні послуги по маршруту м. Зорі-Варзовіце (Польща) - с. Лимани, Миколаївська область (Україна) надано транспортними засобами ОР1661А/ОР5361Р, ОР1660АЮР5360А. Виконавцем робіт позивачу пред'явлено попередні рахунки на оплату в сумі 17 400,00 євро, що по курсу НБУ на день реалізації складало 555 919,13 гривень. Транспортно-експедиційні послуги становили 370 067,39 гривень, ПДВ - 74 013,48 гривень.

Відповідач підтвердив подання 10.01.2018 позивачем до вказаного пояснення 11 копій наступних документів: договори транспортно-експедиторського обслуговування №15/48-08/2016 від 29.08.2016 і №02/02/2017 від 01.02.2017; доручення №13/11-2 від 13.11.2017 на перевезення другого комплекту лопастей; міжнародних товарно-транспортні накладних CMR №8-46, №8-47; рахунків на попередню оплату №70711107, №70711105 від 30.11.2017; акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг та послуг пілота) від 30.11.2017; рахунка-фактури №51 від 30.11.2017 (а.с. 65, зворотній бік а.с. 71, а.с. 72, 86-93, 127-152).

Однак, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення №486708/39791171 від 27.12.2017 і №561615/39791171 від 17.01.2018, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017 (а.с. 48, 67).

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Безпосередній зміст абзаців 1 і 2 Постанови №190 свідчить, що рішення комісії ДФС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства" або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Однак, відповідач, всупереч постанови Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд вважає, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Слід звернути увагу на те, що первинні документи, оформлені в ході виконання договору №15/48-08/2016 від 29.08.2016 та на підставі доручень №11/09-1 від 11.09.2017 і №13/11-2 від 13.11.2017 та інші, які наявні в матеріалах справи, на перевезення двох комплектів лопастей по маршруту м. Зорі-Варзовіце (Польща) - с. Лимани, Миколаївська область (Україна) не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 ПК України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Реальність здійснення транспортної послуги за першою операцією, підтвердних первинними документами з ТзОВ "Універсал Транспорт Польська" (Польща), відображено позивачем у бухгалтерських проводках ДТ 903 КТ 632 на суму 25 500,00 євро, що у еквіваленті складає 799 551,23 гривень, а також послуг пілота, які відображено у бухгалтерських проводках ДТ 903 КТ 632 на суму 1 200,00 євро, що у еквіваленті складає 37 625,94 гривень.

У відносинах із ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" по першій операції на підставі первинних документів спірна сума податку на додатну вартість, яка визначена виключно за транспортно-експедиційні послуги, відображена позивачем в бухгалтерській проводці ДТ 703 КТ 643 на суму 131 343,73 гривень. Щодо загальної вартості робіт (послуг) з ПДВ складено бухгалтерські проводки ДТ 361 КТ 703 на суму 1 625 239,53 гривень.

Надані транспортної послуги за другою операцією, підтвердні первинними документами з ТзОВ "Універсал Транспорт Польська" (Польща), відображено позивачем у бухгалтерських проводках ДТ 903 КТ 632 на суму 17 000,00 євро, що у еквіваленті складає 543 139,38 гривень та послуг пілота, які відображено у бухгалтерських проводках ДТ 903 КТ 632 на суму 400,00 євро, що у еквіваленті складає 12 779,75 гривень.

У відносинах із ТзОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі" по другій операції на підставі первинних документів спірна сума податку на додатну вартість, яка визначена виключно за транспортно-експедиційні послуги, відображена позивачем в бухгалтерській проводці ДТ 703 КТ 643 на суму 74 013,48 гривень. Щодо загальної вартості робіт (послуг) з ПДВ складено бухгалтерські проводки ДТ 361 КТ 703 на суму 1 000 000,00 гривень.

Вказані обставини підтверджуються наявними картками за вказаними рахунками бухгалтерського обліку позивача (а.с. 96-99).

Таким чином, первинні документи, які представлені позивачем, засвідчують факт реального виконання ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" господарських зобов'язань.

При цьому, комісією ДФС України безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складено податкові накладні за №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017 та документам про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладених не спростовує обставини здійснення позивачем господарської операції з транспортно-експедиторського обслуговування та факту підстав для складення таких накладних, що підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи аналіз коментованих орм права та наявністю передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №4 від 16.11.2017 і №7 від 30.11.2017.

Як наслідок, оскаржувані рішення №486708/39791171 від 27.12.2017, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 16.11.2017 та рішення №561615/39791171 від 17.01.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 30.11.2017, суд вважає необґрунтованим, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017 за датою її подання, суд виходить із наступного.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку №1246 визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даних правовідносинах, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 16.11.2017 та №7 від 30.11.2017 за датою їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (частина 2 статті 77 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірних рішень Державної фіскальної служби України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, платіжним дорученням за №1187 від 15.02.2018, підтвердив сплату судового збору в розмірі 3 524,00 гривень (а.с. 3), за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь ТзОВ "Універсал Транспорт Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір в розмірі 3 524,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України за №486708/39791171 від 27.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 16.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України за №561615/39791171 від 17.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за №4 від 16.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну за №7 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Транспорт Україна" (код ЄДРПОУ 39791171) сплачений судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал транспорт Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 39791171), вул. Богдана Хмельницького, буд. 81 Є, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.

Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код юридичної особи 39292197), Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.