Рішення № 73446009, 12.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 квітня 2018 року (16 год.05 хв.)Справа № 808/4015/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (71709, м.Токмак, вул.Ковальська, 46/4, іпн.2505518553) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр.Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування розрахунку і постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (надалі – позивач, ОСОБА_3А.) до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі – відповідач, Укртрасбезпека) в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №813 від 22.11.2017 до акту від 22.11.2017 №0000813, складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно позивача; 2) визнати протиправною та скасувати постанову Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.12.2017 №005712 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В адміністративному позові (а.с.4-6, 76-77) зазначено, що 22.11.2017 здійснювалося транспортування скрапленого газу у кількості 19,800 т за маршрутом: Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка (ПП «Компанія «Надежда») - по Україні, на підставі товарно-транспортної накладної №В12651 від 22.11.2017. Перевезення вантажу здійснювалося наступними транспортними засобами: вантажним сідловим тягачем-Е, марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 28.03.2017 СХМ 207486; спеціальним напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS державний реєстраційний номер АР 6128 XT, який також належить позивачу згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 12.09.2014 СХХ 309034. У той же час 22.11.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено габаритно-ваговий контроль цих транспортних засобів. За результатами якого водію ОСОБА_4 видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0017504 від 22.11.2017. 05.12.2017, поштою від Управління Укртрансбезпеки, ОСОБА_3 отримав лист від 23.11.2017 №6037/2517, до якого були додані копії наступних документів: ОСОБА_2 №0000813 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.11.2017, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю б/н від 22.11.2017 та Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №813 від 22.11.2017 до акту від 22.11.2017 №0000813. Згідно з ОСОБА_2, посадовими особами контролюючого органу під час проведення габаритно-вагового контролю встановлено, що фактична повна маса транспортного засобу становила 40,7 т, у той час як допустимою нормою є 40,00 т. На підставі ОСОБА_2 відповідачем був складений оскаржуваний Розрахунок, відповідно до якого, ОСОБА_3 повинен сплатити 62,40 євро протягом 30 календарних днів, про що необхідно повідомити відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. Позивач вважає вищезазначений Розрахунок протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При здійсненні габаритно-вагового контролю на пересувних автомобільних вагах, вимога водія ОСОБА_4 про надання документів про державну метрологічну атестацію зазначеного вимірювального приладу та документу про проведення перевірки вимірювального приладу, свідоцтва про державну метрологічну атестацію, була проігнорована працівниками відповідача, що підтверджується відео зйомкою, яку водій здійснював безпосередньо на місці події. На зважувальному обладнанні не проводилася періодична повірка (метрологічна атестація), оскільки на ньому відсутнє відповідне клеймування (пломбування). Зі змісту ОСОБА_2 №0000813, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.11.2017 та оскаржуваного Розрахунку вбачається, що вони не містять будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування наливний стан вантажу тощо. Водію також не було повідомлено назву вагового комплексу, на якому здійснювалося габаритно-ваговий контроль. Зважування транспортного засобу проводилося відповідачем шляхом поосного заїзду тягача і цистерни на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу у вигляді палива, що знаходився в автоцистерні. Адже, як вже зазначалось вище, транспортним засобом здійснювалося перевезення автоцистерною скрапленого газу, що є рідким наливним вантажем, який постійно переміщується по всім осям г транспортного засобу під час його руху. А це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на "г останню і передостанню осі, зсув центру ваги при нахилі цистерни при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух рідини в безнапірному потоці, в той час, як рідина має властивості плинності і легко деформується під дією мінімальних сил. Таким чином, при здійсненні зважування транспортного засобу з рідким вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, та результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати правомірними. У день здійснення зважування відповідачем транспортного засобу - 22.11.2017, здійснювалося транспортування скрапленого газу у кількості 19,800т на підставі ТТН №В12651 від 22.11.2017. Відповідно до відомостей свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів маса без навантаження транспортних засобів, що здійснювали перевезення вантажу, відповідно складає: сідлового тягачу-Е, марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 – 7,260т; напівпричепу-цистерни-Е, марки LDS державний реєстраційний номер АР6128XT – 12,500т. Таким чином, загальна фактична маса транспортного засобу (сідлового тягача і напівпричепу-цистерни) разом із масою вантажу (брутто) складає 39,560т (при допустимій нормі 40,00 т). Тобто, не було порушено нормативні вагові параметри при транспортуванні 22.11.2017 вантажу на підставі ТТН №В12651 від 22.11.2017. Зі змісту ОСОБА_2 №0000813 вбачається, що посадовими особами відповідача під час проведення габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного засобу було встановлено, що фактична повна маса ТЗ становила 40,7т. У такому випадку різниця між задекларованою (на підставі первинних документів - ТТН і свідоцтв про реєстрацію ТЗ) загальною масою ТЗ – 39,560 т і визначеною відповідачем під час зважування – 40,700т, складає 1,140т, що можна пояснити зсувом наливного вантажу та невірним кутом ухилу зважувального обладнання. Таким чином, факт надання послуг з внутрішніх перевезень згідно ТТН № В12651 від 22.11.2017, без оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, про який йдеться в ОСОБА_2, оскаржується у судовому порядку, що унеможливлювало розгляд справи про порушення транспортного законодавства, який було призначено Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на 19.12.2017, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили. Про зазначене, позивач повідомив Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій облаві Державної служби України з безпеки на транспорті у заяві (яка була отримана Управлінням 18.12.2017), в якій просив відкласти розгляд справи до набрання рішенням суду у справі №808/4015/17 законної сили. Незважаючи на вказане Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.12.2017 винесло постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005712, згідно якої на позивача за порушення абз.4 ч.3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке встановлена абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону, накладається адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до Державної служби України з безпеки на транспорті. 14.02.2018 позивач отримав лист відповідача від 24.01.2018 №644/03/15-18, відповідно до якого, зокрема, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.12.2017 №005712 залишена без змін, а скарга без задоволення.

26.12.2017 відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 22.01.2018.

У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 20.02.2018.

Ухвалою суду від 20.02.2018 судом здійснено заміну відповідача та відкладено проведення підготовчого засідання до 13.03.2018.

13.03.2018 оголошено перерву до 02.04.2018, 20.04.2018 оголошено перерву до 12.04.2018.

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.99-102), в якій, серед іншого, зазначено 22.11.2017 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, у пункті габаритно-вагового контролю на 24 км об'їзної дороги м.Новомосковськ автомобільної дороги М-18 «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», проведено зважування транспортного засобу вантажного сідлового тягача-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128 XT, що належать ОСОБА_3 на праві власності, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Після проходження габаритно-вагового контролю вказаних транспортних засобів співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області встановлено, що навантаження на строєну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: 23,600т замість встановлених 22т. Враховуючи, що законодавчо-встановлена похибка становить 2%, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на строєну вісь 22,440т. Зважаючи на зазначене співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області віднесено транспортний засіб позивача до великовагових. А на підставі цього ними складено Довідку від 22.11.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ОСОБА_2 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0000813 від 22.11.2017, ОСОБА_2 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0062928 від 22.11.2017 та Розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів №813 від 22.11.2017, яким визначено позивачу до сплати 62,4 євро. Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні». Відповідно до чеку зважування (повторного) виявлено загальну масу у 40700 кг, однак даним же документом встановлено перевищення навантаження на строєну вісь (показники 8450+7550+7600=23600 кг) на 1,6 т. понад встановлене допустиме навантаження у 22 т., про що чітко й однозначно зазначено в оскаржуваному розрахунку №813 від 22.11.2017. Про порушення цього вагового параметру Позивач в позові не наводить жодних аргументів, а отже погоджується із висновком контролюючого органу. Перед проходженням вагового контролю посадова особа Укртрансбезпеки, яка проводила габаритно-ваговий контроль ОСОБА_5 запропонував водієві, що керував транспортними засобами перед проходженням контролю зупинити їх та зі швидкістю 5 км/год заїхати на ваговий комплекс аби зменшити вірогідність пересування вантажу у цистерні, на що водій зазначив, що цистерна заповнена повністю, тому рух у ній неможливий, тому може пройти ваговий контроль без дотримання запропонованих вимог. Після зважування, виявилося, що загальна маса транспортного засобу склала 41750 кг, а навантаження на строєну вісь склала 24100 кг., дана обставина занепокоїла водія та він погодився на тимчасове відстоювання вантажу та пройти перезважування. За результатами такого перезважування показники зменшилися та становили вже 40700 кг та 23600 кг. відповідно, однак такі показники все одно перевищували нормативно встановлені. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301). Ваговий комплекс, на якому проведено зважування транспортних засобів позивача обслуговується персоналом ДП "Дніпропетровський облавтодор". Виходячи із цього слід зауважити, що у разі оскарження дій працівника ДП «Дніпропетровський облавтодор» слід визначити належного відповідача, однак позивачем цього не зроблено та заявляються зауваження загального характеру до невизначеного кола осіб. В пункті габаритно-вагового контролю в Дніпропетровській області використовувалися ваги автомобільні підкладні моделі АБ у складі вимірі вального приладу №09-244 та вантажоприймальні платформи №09-485 та №09-484, виробник «ELEKTRONIK IMALAT ve TIKARET STI", ваги пройшли метрологічну атестацію про що видано Свідоцтво №34-1666 від 17.11.2009, ваги пройшли повірку про що видано Свідоцтво №34-00/2849, яке чинне до 12.07.2018 та наявний Сертифікат відповідності затвердженому типу вимірювальної техніки №UА-МІ/2р-3129-2010.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 28.03.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

22.11.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, у пункті габаритно-вагового контролю на 24 км об'їзної дороги м.Новомосковськ автомобільної дороги М-18 «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», проведено зважування транспортного засобу вантажного сідлового тягача-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128 XT, що належать ОСОБА_3 на праві власності, відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Після проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області встановлено, що навантаження на строєну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме: 23,600т замість встановлених 22т., тому ними складено: 1) Довідку від 22.11.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, 2) ОСОБА_2 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0000813 від 22.11.2017, 3) ОСОБА_2 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0062928 від 22.11.2017 та 4) Розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів №813 від 22.11.2017, яким визначено позивачу до сплати 62,4 Євро (а.с.10-12, 31).

З приводу арифметичного вирахування відповідачем суми до сплати 62,4 Євро у позивача зауваження відсутні.

У Товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів №В12651 від 22.11.2017 зазначено наступне: автопідприємство – ФОП ОСОБА_3; метод визначення маси нафтопродукту – зважування; маса нафтопродукту (Гази вуглеводні суміш скраплена) – 19т. при температурі +1єС (а.с.13).

Інших документів щодо товару, який перевозився та його властивостей (сертифікатів якості) позивач до суду не надав.

Об’єктивної причини повторного зважування автотранспортного засобу з напівпричепом саме у м.Запоріжжі позивач не повідомив.

Позивачем надано до суду Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на спеціальний напівпричеп-цистерну-Е, марки LDS державний реєстраційний номер АР6128XT, від 12.09.2014 СХХ 309034 – маса без вантажу 12500 кг (а.с.15) та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, від 28.03.2017 СХМ 207486 – маса без вантажу 7260кг (а.с.14), зареєстровані за ОСОБА_3

Інших товаросупровідних документів, в тому числі й тих, які видавались ГНС Селещина позивач до суду не надав.

Також, Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.12.2017 винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005712, якою на позивача за порушення абз.4 ч.3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн. відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.78).

Вирішуючи переданий на розсуд публічно-правовий спір суд виходить з наступного.

1. Як зазначено у пп.5-1 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого 27.06.2007 постановою Кабінету Міністрів України №879 (надалі – «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»), документальний габаритно-ваговий контроль – це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до пп.11 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» точний габаритно-ваговий контроль – це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Судом досліджено Довідку від 22.11.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ОСОБА_2 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0000813 від 22.11.2017 в яких зазначені вагові параметри, що співпадають з квитанцією про зважування (а.с.34).

Наданий позивачем відеозапис не свідчить про порушення оператором вагового комплексу ОСОБА_6 порядку та способу здійснення вагового контролю.

Згідно з пп.12 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» повторне вимірювання і зважування – це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.

Доказів намагання реалізації водієм ОСОБА_4 можливостей повторного вимірювання і зважування, передбаченого пп.12 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» позивач до суду – не надав.

Як передбачено п.8 Розділу ІІ «Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування», затверджених 28.07.2016 наказом Міністерства інфраструктури України №255 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301), вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

З’ясовано, що в пункті габаритно-вагового контролю в Дніпропетровській області використовувалися ваги автомобільні підкладні моделі АБ у складі вимірі вального приладу №09-244 та вантажоприймальні платформи №09-485 та №09-484, виробник «ELEKTRONIK IMALAT ve TIKARET STI»; ваги пройшли метрологічну атестацію, видано Свідоцтво №34-1666 від 17.11.2009, ваги пройшли повірку, видано Свідоцтво №34-00/2849, яке чинне до 12.07.2018, наявний Сертифікат відповідності затвердженому типу вимірювальної техніки №UА-МІ/2р-3129-2010 (а.с.28-30; 49-59; 113-115).

Відповідно до п.9 Розділу ІІ «Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування» вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Тобто, всі доводи позивача про необхідність відстоювання, «заспокоювання», рідкого газу, навантаженого на транспортний засіб – вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128XT для проведення вагового контролю – не відповідає приписам п.9 Розділу ІІ «Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування».

Враховуючи вагу вантажу, вказаного у Товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів №В12651 від 22.11.2017, вагу вантажного сідлового тягачу та напівпричепу, суд вважає, що результати зважування, проведені оператором ДП «Дніпропетровський облавтодор» – не суперечать обставинам справи.

Як зазначено у п.6.3 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених 14.10.1997 наказом Міністерства транспорту України №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, при перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується Замовником.

Згідно з п.6.5 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.

Позивачем не надано до суду доказів отримання вантажоодержувачем товару саме у такій вазі, яка визначена була вантажовідправником. Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №В12651 від 22.11.2017 таких відомостей – не містить.

Як зазначено у пп.3 п.2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», великовагові та великогабаритні транспортні засоби – це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (…). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п.22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Позивач не спростував факт перевищення ваги; його доводи про те, що «загальна фактична маса транспортного засобу (сідлового тягача і напівпричепу-цистерни) разом із масою вантажу (брутто) складає 39,560т» документально нічим не підтверджені.

Таким чином, транспортний засіб – вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128XT з урахуванням навантаження є великоваговим транспортним засобом.

Як зазначено у ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.32 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту. У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю.

Позивачем не надано до суду Дозволу на рух великовагового транспортного засобу, виданого відповідним підрозділом МВС на транспортний засіб – вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128XT.

Згідно з п.31-1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Відповідно до «Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затверджених 27.06.2007 постановою Кабінету Міністрів України №879, ставки плати визначаються в Євро.

Позивачем не надано до суду доказів здійснення транспортний засіб – вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128XT руху з відповідним дозволом або внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу (платіжні, фіскальні документи).

2. В абз.3 ч.1 ст.60 Закону України №2344-III від 05.04.2001 «Про автомобільний транспорт» зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого 08.11.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (абз.4 ч.3 ст.48 Закону України №2344-III від 05.04.2001 «Про автомобільний транспорт»).

Оскільки позивачем до суду не надано Дозволу на рух великовагового транспортного засобу, виданого відповідним підрозділом МВС на транспортний засіб – вантажний сідлоий тягач-Е, марки MAN, модель ТЕХ 18.440, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною-Е, марки LDS, номерний знак АР6128XT, то порушення абз.4 ч.3 ст.48 Закону України №2344-III від 05.04.2001 «Про автомобільний транспорт» є наявним, а Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №005712 прийнята Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.12.2017 є обґрунтованою.

Також, під час дослідження доказів судом здійснено перегляд відео доказу, наданого позивачем. Щодо змісту оглянутого доказу суд зазначає, що витребування водієм транспортного засобу у відповідних осіб документів та відмова у їх наданні у цьому випадку не є доказом порушення відповідачем чинного законодавства, оскільки відео фіксація відбулась не з самого початку проведення перевірки. Крім того, особа, у якої вимагаються документи на ваги стверджує, що документи були надані для огляду та повторно надавати їх не буде.

Таким чином, суд критично оцінює вказаний доказ, оскільки він не вказує на порушення відповідачем будь-яких приписів законодавства.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №813 складений 22.11.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті до акту від 22.11.2017 №0000813, відносно позивача; Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №005712 прийнята Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.12.2017 є обґрунтованими, прийнятими з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірними.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_3 не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (71709, м.Токмак, вул. Ковальська, 46/4, іпн.2505518553) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування розрахунку і постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2018 року.

Суддя Ю.В.Калашник