Рішення № 73445838, 16.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. Справа № 814/746/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055 до відповідачів:1. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 2. Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною відмову та зобов’язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі – відповідач, УМВС), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправною відмову ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області щодо надання ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ;

- зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області визнати ОСОБА_1 ветераном внутрішніх справ України на підставі ч. 3 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що підпадає під умови, викладені у ч. 3 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 року № 203/98-ВР (далі – Закон України № 203/98-ВР), отже має право на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ (далі – ОВС).

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що на момент звільнення ОСОБА_1 інвалідність, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в ОВС, не мав, а також мав стаж 20 років 10 місяців 07 днів, а не належних 25 років. Отже, позивач не має права на отримання статусу ветерана ОВС.

Ухвалою суду від 22.03.2018 року відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

22.03.2018 року суд ухвалою залучив ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області як другого відповідача по справі.

В заяві паро уточнення позовних вимог від 16.04.2018 року позивач зазначив, що у вимозі про визнання протиправною відмову щодо надання ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ замість «ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області» читати «Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області».

Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження з урахування уточнення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, майор міліції, проходив службу в ОВС з 09.07.1980 року по 11.11.2002 року в різних підрозділах УМВС України в Миколаївській області. Наказом УМВС України в Миколаївській області № 100 о/с від 11.11.2002 року позивач за віком був звільнений з ОВС.

16.02.2018 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Миколаївській області з заявою про надання йому статусу ветерана ОВС та видачі відповідного посвідчення згідно ст. 5 Закону України № 203/98-ВР, так як має інвалідність І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов’язаного зі службою в ОВС та вислугу в календарному обчисленні 20 років 10 місяців 07 днів.

Звернення позивача було передано на розгляд до УМВС, яке листом від 12.03.2018 року за № Л-12/38/05-2018 надав відповідь, в якій зазначив, що правових підстав для встановлення ОСОБА_1 статусу ветерана ОВС відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України № 203/98-ВР не має.

Відповідно до ст. 5 Закону України № 203/98-ВР, Ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:

1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2) інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи при виконанні службових обов’язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 20 років і більше;

4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран Збройних Сил СРСР» за законодавством колишнього Союзу РСР;

5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Згідно з витягу з наказу начальника УМВС № 100 від 11.11.2002 року, календарна вислуга років позивача на день звільнення складала 20 років 10 місяців та 07 днів.

18.07.2008 року, згідно довідки до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ-08 № 037418, позивачу довічно встановлено І групу інвалідності. Підставою інвалідності вказано захворювання, пов’язане зі службою в органах внутрішніх справ.

На підставі викладено, позивач мав право на отримання статусу ветерана ОВС, отже відповідачем безпідставно відмовлено йому у наданні зазначеного статусу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001) та Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001) – задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області щодо надання ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ.

3. Зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (ідентифікаційний код 08592253) визнати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) ветераном внутрішніх справ України на підставі ч. 3 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська