Рішення № 73445606, 10.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 р. Справа№805/1446/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1

до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на державну пенсію за віком. 03 жовтня 2017 року він звернувся до відповідача с заявою №2566 про призначення пенсії та надав всі необхідні документи. На момент звернення його пільговий стаж склав понад семи років за списком робіт і професій затвердженим за списком затвердженим КМУ за списком №1. Його заява була розглянута відповідачем і було прийнято рішення від 11 жовтня 2017 року про відмову в призначенні пенсії, з тих підстав, що він не маю необхідних 7 (сім років ) пільгового стажу роботи. Як вбачається з розрахунку стажу його пенсійної справи періоди які відповідач не зарахував до пільгового стажу роботи з 21.07.1986 р. по 28.07.1992 р. на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», з 07.12.1992 року по 17.09.1993 року на підприємстві шахта «Мушкетовська», 11.02.1994 року по 02.06.1994 року на підприємстві АТ «Ізоляція» у зв'язку з тим, що підприємства не здійснювали реєстрацію дій щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території та перевірити довідки відповідачем не має можливості. Позивач, вважає, що дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії від 11.10.2017 року не ґрунтуються на законі. Відповідно до записів в трудовій книжці БТ-ІІ №1076918 де зазначено, що він працював повний робочий день під землею , також надав до Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області довідки з підприємства в яких зазначено його пільговий характер праці та наказ про атестацію робочих місць. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-ІV і відповідно до п. 16 розділу XV «Прикінцевих положень» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Абзацом другим преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Як зазначалось вище, згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Тобто для пільгового обчислення страхового стажу вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором. Відповідач уточнюючі довідки не прийняв до уваги, посилаючись на те, що вони видані підприємством, яке розташоване на території, що тимчасово не контролюється українською владою. Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Таким чином відповідачем порушено його право на пенсійне забезпечення, Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення. Просив суд, скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії від 11 жовтня 2017 року та зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області розглянути повторно його заяву про призначення пенсії від 03.10.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до пільгового стажу періоди його роботи а саме: з 21.07.1986 по 28.07.1992 р на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», з 07.12.1992 по 17.09.1993 на підприємстві шахта «Мушкетовська», 11.02.1994 по 02.06.1996 на підприємстві АТ «Ізоляція».

Ухвалою від 02 березня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 26 березня 2018 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 березня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що позивач звернувся до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 2566 про призначення пенсії за віком згідно до п.«а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХП (далі Закон №1788) та ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІУ (далі - Закон №1058). На період звернення із заявою страховий стаж позивача склав 27 років 05 місяців 15 днів. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 21.07.1986 по 28.07.1992 на ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», з 07.12.1992 по 17.09.1993 на підприємстві Шахта «Мушкетівська», тому що підприємства не здійснили реєстраційні дії щодо зміни свого місцезнаходження на території підконтрольній українській владі, перевірити достовірність довідок не має можливості. Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до приписів п. «а» ст. 13 Закону №1788 для призначення пенсії необхідною умовою є зайнятість повний робочий день на підземних роботах. Пунктом 10 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637. Згідно з вимогами п.20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в

трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стужу приймаються уточнюючи довідки підприємств або організацій. Тобто, для підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах є за необхідне підтверджувати спеціальний (пільговий) стаж довідками за правилами встановленими Порядком №637. Вимогами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Положеннями ч. 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Вищенаведені положення дають право Пенсійному фонду України проводити перевірки наданих документів їх відповідності первинним документам. Відповідно до п.3 ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» у якій було відображено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 1 грудня переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII (далі - Закон №1207) встановлено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами передбаченими частиною другою" цієї статті є недійсним і не створює правових наслідків, (ч.ч. 1-3 ст.9 Закону України №1207). Згідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» до зазначеного переліку було також віднесено і місто Донецьк. Згідно даних ІКІС ПФУ Підсистема «Відомості з реєстру страхувальників» ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», Шахта «Мушкетівська», не здійснено перереєстрацію підприємств на підконтрольну українській владі територію. Цей факт унеможливлює здійснення перевірки наданих позивачем довідок первинним документами.

У своїх позовних вимогам позивач наполягає на застосуванні статті 62 Закону України

«Про пенсійне забезпечення» посилаючись на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За аналізом зазначеної статті вбачається, що трудова книжка підтверджує наявність трудового стажу роботи (загального), а не пільгового (спеціального), а також позивачем не були надані докази, які б підтверджували роботу на пільгових умовах. Також розроблена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110

П.2.14 У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках. Зазначене надає підстави для встановлення порядку заповнення, але за наведеної інструкції, на підставі якої заповнюються трудові книжки, не встановлено вимог для зазначення кількості спусків під землю, а також перебування на лікарняному, у страйку та безкоштовній, відпустці, та інших відомостей догани, які б могли вплинути на визначення часу перебування на пільгових умовах. Тобто, законодавством прямо встановлено порядок підтвердження певними засобами. З огляду на вищевказане Селидовське об’єднане УПФУ Донецької області вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами.

Ухвалою від 26 березня 2018 року суд відклав розгляд справи на 10 квітня 2018 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

03 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви, позивачем зокрема, була додана копія трудової книжки від 17.07.1986 серії БТ-П № 1076918; пільгова довідка про особливий характер роботи Відособленого структурного підрозділу «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» від 29.10.2014 № б\н; довідка про реорганізацію з підприємства Відособлений структурний підрозділ «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» від 29.10.2014 № б\н; довідка про підземні спуски в шахту видана підприємством Відособлений структурний підрозділ «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» від 29.10.2014 № б\н; копії наказів з підприємства Ордена трудового красного знамені Шахта «Мушкетівська» від 07.12.1992 №616\к, від 01.01.1993 №1\к, від 17.09.1993 №556 к, копія наказу про атестацію робочих місць з в\о «Донецьквугілля» «Шахта Мушкетівська» від 24.02.1993 №95к; пільгова довідка про особливий характер роботи з підприємства ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» від 20.11.2014 №285; довідка про підземні спуски в шахту видана підприємством ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» від 20.11.2014 № 285; копії наказів про атестацію робочих місць ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» від 20.07.1995 №579; довідка про заробітну плату з підприємства ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» від 20.11.2014 №281, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.10.2017 №0000352535.

11 жовтня 2017 року Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менше 07 років.

Зі змісту рішення вбачається, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 21.07.1986 р. по 28.07.1992 р. на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» та з 07.12.1992 року по 17.09.1993 року на підприємстві шахта «Мушкетовська» у зв'язку з тим, що підприємства не здійснювали реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок немає можливості. Страховий стаж позивача складає 27 років 05 місяців 15 днів.

Надаючи правову оцінку діям суб’єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Згідно спірного рішення про відмову в призначенні пенсії від 11 жовтня 2017 року, позивачу було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 21.07.1986 року по 28.07.1992 рік на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська» та з 07.12.1992 року по 17.09.1993 року на підприємстві шахта «Мушкетовська».

При цьому, позивач у позовній заяві просить суд зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи, крім вищезазначених періодів, період роботи на підприємстві АТ «Ізоляція» з 11.02.1994 по 02.06.1994 року, проте доказів того, що відповідачем вказаний період роботи до пільгового стажу не зарахований, до суду не надано, оскільки у спірному рішенні про це взагалі не йдеться.

Таким чином, з урахуванням наявних матеріалів справи та наданих додаткових доказів, у суду не має законних підстав вважати, що відповідачем порушені права позивача в цій частині, з огляду на що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Згідно зі статтею 100 Закону № 1788-XII, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до пунктів 2, 3, 20 Порядку № 637, у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а уточнюючі довідки підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

При цьому, приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а уточнюючі довідки підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Як встановлено судом під час розгляду справи, трудовою книжкою ОСОБА_1 серії БТ-ІІ №1076918 від 17.07.1986 року підтверджується відповідний пільговий стаж роботи позивача на посадах, що передбачені Списком №1, із зайнятістю повний робочий день. Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу. Крім того, позивачем додатково надано до уточнюючі довідки, що підтверджують наявний пільговий стаж.

Стосовно посилання відповідача на те, що довідки та накази про проведення атестації робочих місць видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, а тому, вона є недійсною та не може прийматися до уваги, суд зазначає наступне.

Довідки та накази про проведення атестації робочих місць видані установою розташованою в м. Донецьку, яке відноситься до населених пунктів, визначених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Разом з цим, суд зазначає, що з наданих позивачем довідок, виданих у жовтні - листопаді 2014 року, а саме печаток та кутових штампів підприємств, вбачається, що воно створено у порядку, передбаченому законами України, доказів зворотного відповідачем не надано.

Крім того, положеннями ОСОБА_2 КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.

При цьому, суд зауважує, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Донецька.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках та накази про проведення атестації робочих місць, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Щодо посилання відповідача на неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зауважує про те, що посади, які займав позивач віднесенні до списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення затверджених ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що відповідно діяли до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії від 11 жовтня 2017 року та зобов’язання Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 03.10.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до пільгового стажу періоди його роботи а саме: з 21.07.1986 по 28.07.1992 р на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», з 07.12.1992 по 17.09.1993 на підприємстві шахта «Мушкетовська».

Відповідно до приписів ст.ст.9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач при подані позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що даний адміністративний позов позивачем було подано до суду виключно у зв’язку з неправомірними діями відповідача, суд вважає необхідним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, ЄДРПОУ 41247274) про відмову ОСОБА_1 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Перемоги , 64/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в призначенні пенсії від 11 жовтня 2017 року.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, ЄДРПОУ 41247274) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Перемоги , 64/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про призначення пенсії від 03.10.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до пільгового стажу періоди його роботи а саме: з 21.07.1986 по 28.07.1992 р на підприємстві ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», з 07.12.1992 по 17.09.1993 на підприємстві шахта «Мушкетовська».

В інший частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_3 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Перемоги , 64/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.