Рішення № 73444883, 16.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. Справа№805/1754/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.01.2018 року “Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії”;

2) зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, за ч. ч. 1,2 ст. 114 Закону України “Про загальнообав’язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи:

- з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року на посаді гірничого майстра підземного;

- з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року на посаді гірничого майстра підземного;

- з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного на шахті “Красний Октябрь”.

3) зобов’язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах з 20.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2018 року було відмовлено в призначенні йому пенсії на підставі відсутності необхідного пільгового стажу. Вважає, що відповідачем протиправно не зараховано йому стаж роботи на Шахті «Красный Октябрь» ДП «Орджонікідзевугілля»: з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року на посаді гірничого майстра підземного; з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року на посаді гірничого майстра підземного; з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного. Зазначає, що має достатньо, на його думку, стажу для призначення пенсії за ч.ч. 1,2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у зв’язку з чим не погоджується з рішенням відповідача та просить його скасувати.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до положень п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі пільгових довідок та довідок про заробітну плату.

Надана позивачем була видана структурним підрозділом «Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери» державного підприємства «Орджонікідзевугілля», яке фактично перебуває на тимчасово окупованій території, у зв’язку з чим, відповідач не може здійснити перевірку поданих позивачем документів. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7).

Згідно довідки №0000409961 від 20.11.2017 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа за адресою: б-р. КосмонавтівАДРЕСА_1, м. Костянтинівка, Донецької області, 85110 (а.с. 8).

22.11.2017 року позивач звернувся до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за нормами ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. До заяви позивачем були додані такі документи:

- заява про призначення пенсії від 20.11.2017 р. за № 6269;

- копія паспорту ВА № 755725, виданого Єнакіївським МВ УМВС України в Донецькій області від 17.06.1997 року;

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_1 від 04.01.1999 року;

- копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.11.2017 року № НОМЕР_2;

- копія трудової книжки від 14.05.1984 року БТ-І № 3764076;

- копія диплому від 14.06.1985 року ЖТ-І № 928970;

- довідка про пільговий стаж без номеру від 24.09.2014 року;

- архівна довідка про стаж від 15.09.1999 року;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 23.07.1999 року В01 № 370003;

- довідка про заробітну плату від 24.09.2014 року без номеру.

Рішенням Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, у зв’язку відсутністю необхідного пільгового стажу. У вищевказаному рішенні відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи позивача на Шахті «Красный Октябрь» ДП «Орджонікідзевугілля»: з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року на посаді гірничого майстра підземного; з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року на посаді гірничого майстра підземного; з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного через неможливість перевірити обґрунтованості видачі наданих пільгових довідок, оскільки структурний підрозділ «Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери» державного підприємства «Орджонікідзевугілля» фактично перебуває на тимчасово окупованій території (а.с. 32-33).

Як вбачається з трудової книжки позивача серії БТ-І №3764076 у спірні періоди на підприємстві Шахта "Красний Октябрь" ДП "Орджонікідзевугілля" позивач працював:

- з 03.11.1984 року по 02.011985 року проходив практику на посаді гірничого майстра підземного;

- з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року практику на посаді гірничого майстра підземного;

- з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного ІV розряду (а.с. 26-29).

З копії довідки структурного підрозділу "Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери" державного підприємства "Орджонікідзевугілля" про підтвердження спусків в шахту від 24.09.2014 року б/н вбачається, що позивач дійсно працював на шахті та у спірні періоди у позивача наявні спуски в шахту (а.с. 21).

Копією довідки структурного підрозділу "Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери" державного підприємства "Орджонікідзевугілля" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній від 24.04.2014 року б/н підтверджується, що позивач працював в Шахті "Красный Октябрь" ДП "Орджонікіджевугілля" в період з 07.09.1984 року по 03.11.1984 року за професією електрослюсар підземний (на практиці), в період з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року за професією гірничій майстер підземний з повним робочим днем під землею (а.с. 18).

Копією довідки структурного підрозділу "Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери" державного підприємства "Орджонікідзевугілля" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній від 24.04.2014 року б/н підтверджується, що позивач працював в Шахті "Красный Октябрь" ДП "Орджонікіджевугілля" в період з 21.03.1985 року по 05.07.1985 року за професією гірничій майстер підземний з повним робочим днем під землею (на практиці) з повним робочим днем під землею, в період з 05.07.1985 року по 02.02.1998 року за професією гірничій майстер підземний з повним робочим днем під землею, в період з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею (а.с. 19).

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б" ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті на протязі повного робочого дня виконанням робіт, передбачених Списком № 1. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (роз'яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 року № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

За нормами ст.ст. 13, 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами саме такої роботи повний робочий день. При цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах зі шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Пенсійний орган не заперечує, що посада, яку обіймав позивач, належить до Списку №1.

Трудовою книжкою позивача та довідками структурного підрозділу "Управління допоміжного виробництва та соціальної сфери" державного підприємства "Орджонікідзевугілля", наявними в матеріалах справи, підтверджено періоди роботи позивача на Шахті "Красный Октябрь" ДП "Орджонікідзевугілля" за періоди: з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року на посаді гірничого майстра підземного; з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року на посаді гірничого майстра підземного; з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного. Проте відповідачем зроблено висновок, що через неможливість проведення перевірки первинної документації, на підставі якої ці довідки видані, пільговий характер роботи не підтверджено.

Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

З приводу посилання відповідача на перебування первинної документації на території населених пунктів не підконтрольних українській владі суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, в сукупності з наявними довідками, суд дійшов висновку про неправомірність відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообав'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст. 45 Закону.

Таким чином, саме з дати звернення позивача до органу Пенсійного фонду України, тобто з 20.11.2017 року має бути вирішено питання про призначення йому пенсії.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, отже оскаржене рішення є протиправним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах і підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання відповідача призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Так, у відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Костянтинівське об’єднане управляння Пенсійного фонду України Донецької області має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії особі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з’ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 20.11.2017 року.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправним та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо факту підтвердження пільгового стажу позивача.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

За нормами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає справи у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85100, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 37544278) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2018 року “Про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії”;

Зобов’язати Костянтинівське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу, що надає право на пенсію відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 114 Закону України “Про загальнообав’язкове державне пенсійне страхування” періодів роботи ОСОБА_1 на підприємстві "Шахта "Красный Октябрь" Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" з 03.11.1984 року по 02.01.1985 року на посаді гірничого майстра підземного; з 21.03.1985 року по 01.02.1998 року на посаді гірничого майстра підземного; з 02.02.1998 року по 31.07.1998 року на посаді електрослюсаря підземного.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (85100, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 37544278).

Повний текст рішення складений та підписаний 16 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.