Постанова № 73441927, 17.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 справа № 908/2348/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2О , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з’явився не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від30.01.2018р. (повний текст підписано 31.01.2018р.)у справі№ 908/2348/17 (суддя Кричмаржевський В.А.)за позовомПриватного акціонерного товариства “Завод напівпровідників”, м.Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м.Запоріжжя простягнення 167475,84грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство “Завод напівпровідників”, м.Запоріжжя, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м.Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання користувача №15/268 від 31.12.2013р. в розмірі 167475,84грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” з посиланням на тяжке фінансово-економічне становище підприємства подана заява про розстрочку виконання рішення суду в цій справі на період з грудня 2017р. по листопад 2018р. рівними частинами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2018р. (повний текст підписано 31.01.2018р.) у справі №908/2348/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Завод напівпровідників” задоволені в повному обсязі, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про розстрочення виконання рішення суду залишено без задоволення. Рішення суду мотивоване доведеністю факту порушення користувачем (відповідачем у справі) умов договору №15/268 від 31.12.2013р. щодо оплати отриманої послуги та наявністю документального підтвердження власником мереж (позивачем у справі) заявлених позовних вимог. Разом з тим, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений законом строк та такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, з огляду на те, що тяжкий фінансовий стан відповідача не робить неможливим виконання рішення суду, а також приймаючи до уваги, що Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" постановою господарського суду Запорізької області у справі №908/6036/14 визнане банкрутом та відносно нього введена ліквідаційна процедура, суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким розстрочити виконання рішення на період з січня 2018р. по грудень 2018р. рівними частинами (по 13956,32грн.).

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. За твердженнями скаржника, місцевий господарський суд не дослідив у повному обсязі питання тяжкого фінансового становища відповідача та доводи, якими обґрунтовано необхідність розстрочення виконання рішення на 12 місяців, зокрема, судом не враховано, що:

- матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів у підтвердження скрутного матеріального становища відповідача;

- фінансовий стан відповідача на час розгляду відповідної заяви значною мірою перешкоджає виконанню судового рішення у справі, тоді як надання розстрочки його виконання на 12 місяців надасть боржникові можливість поступового погашення заборгованості без значного фінансового навантаження, а позивачу – можливість реального отримання присуджених до стягнення коштів, тобто забезпечить необхідний баланс інтересів обох сторін;

- перерахування стягнутої за рішенням суду суми без надання розстрочки призведе до повної зупинки товариства відповідача, техногенної екологічної катастрофи в масштабах усього міста Запоріжжя та Запорізької області з економічними, екологічними та соціальними наслідками.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді – Попков Д.О., Радіонова О.О.

15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017р.

Так, згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №908/2348/17, зобов’язано позивача до 21.03.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

На поштову адресу та на електронну адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Завод напівпровідників” надійшли аналогічні за змістом відзиви на апеляційну скаргу, за змістом яких позивач наголошує, що доводи та пояснення, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018р. призначено розгляд справи на 17.04.2018р.

Представники сторін у судове засідання 17.04.2018р. не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. Однак, приймаючи до уваги, що позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі, а позиція позивача - у відзиві на неї, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, визнання явки їх представників у судове засідання необов’язковою та достатність наявних матеріалів справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представників сторін.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 17.04.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 31.12.2013р. між Приватним акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (далі – власник мереж) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - користувач) укладений договір про технічне забезпечення електропостачання користувача №15/268 (далі – договір), за умовами п.1.1 якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії користувачу в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії, з показниками допустимих відхилень стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а користувач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору.

Згідно з п.3.5 договору власник мереж має право, зокрема, на нарахування користувачу плати за перетікання реактивної електричної енергії.

При цьому, відповідно до п.4.1 користувач зобов’язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка №2 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Оплата та порядок проведення розрахунків узгоджені сторонами в розділі 8 договору. Так, пунктами 8.1 та 8.2 договору визначено, що сума сплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за підсумками розрахункового періоду визначається згідно додатку №2 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації реактивної електроенергії”. Сплата здійснюється шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний банківський рахунок власника мереж протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого власником мереж. Датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на поточний рахунок власника мереж.

Відповідно до вказаного додатку №2 власником мереж визначено суми до сплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за підсумками розрахункових періодів, складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлені наступні рахунки-фактури: СФ-0000035 від 31.03.2016р. на суму 7736,27грн.; СФ-0000046 від 30.04.2016р. на суму 7927,78грн.; СФ-0000059 від 31.05.2016р. на суму 9146,52грн.; СФ-0000079 від 30.06.2016р. на суму 7952,04грн.; СФ-0000087 від 31.07.2016р. на суму 9396,88грн.; СФ-0000105 від 31.08.2016. на суму 9371,99грн.; СФ-0000127 від 30.09.2016р. на суму 9998,22грн.; СФ-0000140 від 31.10.2016р. на суму 11123,47грн.; СФ-0000150 від 30.11.2016р. на суму 11802,08грн.; СФ-0000165 від 31.12.2016р. на суму 12307,21грн.; СФ-00006 від 31.01.2017р. на суму 6432,91грн.; СФ-00014 від 28.02.2017р. на суму 6192,88грн.; СФ-0000024 від 31.03.2017р. на суму 7081,86грн.; СФ-00036 від 30.04.2017р. на суму 7744,91грн.; СФ-00053 від 31.05.2017р. на суму 11778,40грн.; СФ-00066 від 30.06.2017р. на суму 11835,17грн.; СФ-00078 від 31.07.2017р. на суму 8718,05грн.; СФ-00092 від 31.08.2017р. на суму 8136,78грн.; СФ-000101 від 30.09.2017р. на суму 8413,82грн.

Копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані представниками обох сторін, та копії рахунків-фактур наявні в матеріалах справи.

Платіжне доручення №56377 від 19.07.2016р., копія якого долучена до матеріалів справи, свідчить про здійснення відповідачем часткової оплати наданих послуг на суму 5621,40грн.

Неналежне виконання користувачем зобов’язань щодо оплати отриманих послуг стало підставою звернення власника мереж з позовом до суду за захистом порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору про технічне забезпечення електропостачання користувача №15/268 від 31.12.2013р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати грошових коштів, передбачених п.4.1 договору, за надані послуги на загальну суму 167475,84грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріали справи (у тому числі акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2017р., підписаний представниками обох сторін) свідчать про невиконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем, передбачених п.4.1 договору №15/268 від 31.12.2013р., з оплати наданих послуг на загальну суму 167475,84грн., останній цілком управнений вимагати сплати заявлених до стягнення грошових коштів.

Відповідно до ст.269 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Своєю чергою, доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставної відмови господарського суду Запорізької області у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду в цій справі на період з грудня 2017р. по листопад 2018р. рівними частинами.

Згідно зі ст.129 Конституції України, обов’язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що саме держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може, зокрема, розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об’єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочення та відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

В якості підстав для надання розстрочки виконання рішення суду відповідач зазначає наступне: підприємство є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого, титанових сплавів, литва, титанового шлаку, тетрахлориду титану, титанових зливок та інших видів титанової продукції в Україні та Європі з великою часткою електроенергії у собівартості; обмеженість фінансових ресурсів комбінату ускладнює роботу щодо підтримки у належному працездатному стані безперервного, екологічно небезпечного виробництва; працюючи в умовах постійного підвищення тарифів на електроенергію та кризи на світовому ринку титанових напівфабрикатів, підприємство опинилося на межі зупинки виробництва; товариство віднесене до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки; у випадку зупинки виробництва підприємства наявність значної кількості сильнодіючих ядовитих (небезпечних) речовин є небезпечним для навколишнього середовища та може викликати надзвичайні події екологічного характеру; товариство включене до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, його безпечне функціонування вимагає постійного здійснення поточних платежів за спожиті матеріали, сировину, енергоносії та інше, що забезпечує його безперебійну роботу; виконання рішення без надання розстрочення може призвести до погіршення фінансового становища боржника та зупинки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, подальшого його банкрутства.

Крім того, відповідач наголошує наступне: за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016р. збиток від операційної діяльності за 2016р. склав 102634тис.грн.; без урахування доходів, пов’язаних з інвентаризацією незавершеного капітального будівництва та оприбуткуванням активів, чистий збиток у 2016р. склав 51902тис.грн.; чистий збиток у 2017р. склав 5737тис.грн.; кредиторська заборгованість сягає 658450тис.грн.; дебіторська заборгованість складає 502681тис.грн.; сума ПДВ, яка задекларована до бюджетного відшкодування грошовими коштами та невідшкодована з бюджету на розрахунковий рахунок підприємства становить 51113738,00грн.

Втім, на переконання судової колегії, тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов’язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, наведені представником відповідача в заяві про розстрочку виконання рішення суду та в апеляційній скарзі підстави, не є виключними обставинами, з якими закон пов’язує можливість розстрочення виконання рішення, оскільки наявність або відсутність зазначених обставин прямо залежить від власної діяльності боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” і вони не відносяться до тих обставин, що були утворені з об’єктивних та незалежних від боржника обставин.

Разом з тим, Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" постановою господарського суду Запорізької області у справі №908/6036/14 визнане банкрутом, відносно нього введена ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор, який у даний час формує ліквідаційну масу з метою проведення розрахунків з кредиторами, і на підставі статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов’язаний пред’являти до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, що і є у даному випадку. Позивач визнаний господарським судом неплатоспроможним.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, загальна сума заборгованості Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" перед кредиторами у справі №908/6036/14 становить більше 10млрд.грн., і від своєчасного стягнення позивачем з боржників дебіторської заборгованості залежатиме своєчасність погашення позивачем заборгованості перед кредиторами у справі про банкрутство.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов’язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Прострочення відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” протягом тривалого часу виконання основного зобов'язання перед позивачем - Приватним акціонерним товариством “Завод напівпровідників” порушує матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для останнього.

Вирішуючи питання про достатність доказів для застосування запропонованої заявником 12-місячної розстрочки виконання рішення, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності до ч.1 ст.79, ч.1 ст.86 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заявником не доведено необхідності застосування запропонованої ним 12-місячної розстрочки виконання рішення та можливості виконання рішення суду саме в визначений ним термін, не надано доказів очікуваного надходження грошових коштів в підтвердження реального виконання рішення протягом запропонованих ним 12-х місяців.

Крім того, Донецький апеляційний господарський суд враховує, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості згідно графіку, викладеного у заяві про розстрочку виконання рішення суду, яка була надана до суду першої інстанції, у період з грудня 2017р. по листопад 2018р.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованим і відповідає приписам чинного законодавства.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2018р. (повний текст підписано 31.01.2018р.) у справі №908/2348/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2018р. (повний текст підписано 31.01.2018р.) у справі №908/2348/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 17.04.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.04.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО