Постанова № 73441921, 18.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 року м. Дніпро Справа № 904/4904/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

секретар: Манчік О.О.

за участю:

від ФОП Шаповалова О.С.: Тур Є.А., довіреність № 392 від 13.04.2018 р., представник;

від ПАТ КБ "ПриватБанк": Труфанова О.С., довіреність № 1285-К-О від 06.04.2018 р., провідний юрисконсульт;

інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шаповалова Олексія Сергійовича

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року (суддя - Єременко А.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено та підписано 02.03.2018 року)

у справі № 904/4904/14

за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового акту місцевого господарського суду:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у справі № 904/4904/14 відхилено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна.

Вказана ухвала мотивована тим, що до матеріалів справи представником ПАТ КБ "Приватбанк" надано лист від 26.02.2018 року, зі змісту якого вбачається, що останнім надано згоду на продаж майна ТОВ "Приват Комплект", що є предметом забезпечення вимог ПАТ КБ "Приватбанк" згідно договору застави автотранспорту № П216Г/С-1 від 02.06.2010 року. Таким чином, відсутній спір щодо надання згоди кредитором на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення. Наведене виключає наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала апеляційну скаргу:

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, кредитор - Фізична особа - підприємець Шаповалов Олексій Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Приват Комплект" та надати згоду ліквідатору на продаж майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано та порушено норми матеріального права (статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом");

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Приват Комплект" та надати згоду на продаж заставного майна ТОВ "Приват Комплект" у порядку, визначеному Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Посилається на те, що в листі ПАТ КБ "Приватбанк" від 26.02.2018 року, яким надано згоду на продаж заставного майна, міститься також вимога заставного кредитора: "у разі, якщо продати майно банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не вдасться, то при продажі майна ТОВ "Приват Комплект" частинами (окремими лотами) - ПАТ КБ "Приватбанк" просить в обов'язковому порядку додатково погодити із заставодержателем початкову ціну на продаж заставного майна відповідно до актуального Звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вищевказана вимога не передбачена жодним нормативно-правовим актом, зокрема Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому є протиправною.

Заставний кредитор - ПАТ КБ "Приватбанк" у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому кредитор зазначив, що продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється судом не замість забезпеченого кредитора, а лише у випадку, коли забезпечений кредитор ухиляється від розгляду звернення ліквідатора щодо надання згоди на продаж предмету його застави. При отриманні погодження продажу заставного майна від забезпеченого кредитора ліквідатор не має отримувати повторне погодження продажу судом, при цьому, Законом не передбачений аналіз ознак безумовності отриманої згоди кредитора. Надана ПАТ КБ "Приватбанк" згода на продаж заставного майна у вигляді цілісного майнового комплексу листом від 26.02.2018 року є цілком безумовною та не містить порядку і умов реалізації заставного майна, відмінного від встановлених Законом. Погодження продажу застави частинами на цій стадії розгляду справи є передчасним, оскільки спершу має здійснюватись продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу, а ліквідатор не звертався до заставного кредитора щодо погодження продажу майна частинами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року, розгляд справи призначено на 18.04.2018 року.

Представник скаржника в судовому засіданні надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "Приватбанк" проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка в судове засідання інших учасників провадження у справі не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лютого Тараса Миколайовича.

15.09.2017 року ліквідатором було подано до господарського суду клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2017 року розгляд вказаного клопотання призначено на 04.10.2017 року.

Розгляд клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна банкрута судом неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року відхилено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна.

Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції:

Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Проте, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, має спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію. Лише у випадку ненадання останнім згоди на продаж заставного майна банкрута, ліквідатор вправі звернутись до господарського суду для отримання згоди на реалізацію майна банкрута, що перебуває в забезпеченні такого кредитора.

Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2017 року у справі № 50/26-б.

Матеріали справи свідчать, що 27.07.2017 року ліквідатор звернувся до заставного кредитора - ПАТ "КБ "Приватбанк" з листом № 11/126 від 27.07.2017 року про надання згоди на продаж в ліквідаційній процедурі заставного майна банкрута.

28.08.2017 року ПАТ "КБ "Приватбанк" листом № 20.1.0.0.0/7-20170727/3570 повідомило ліквідатора ТОВ "Приват Комплект", що питання по наданню згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" у складі цілісного майнового комплексу, має бути вирішено лише після отримання інформації щодо енергогосподарства банкрута (ТП-5166) та з'ясування розмірів всієї ліквідаційної маси ТОВ "Приват Комплект".

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017 року ліквідатором було подано до господарського суду клопотання, в якому ліквідатор просив надати згоду на продаж майна в порядку, визначеному в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме майна ТОВ "Приват Комплект", що є предметом забезпечення вимог ПАТ КБ "Приватбанк" згідно договору застави автотранспорту № П216Г/С-1 від 02.06.2010 року.

При дослідженні обставин справи, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до норм статті 42 Закону в процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний реалізувати майно банкрута, що є предметом забезпечення та направити виручені грошові кошти для задоволення вимог заставного кредитора. При цьому, якщо заставний кредитор після звернення до нього ліквідатора не надасть згоди на продаж майна, така згода має бути надана господарським судом.

Оскільки заставний кредитор - ПАТ КБ "Приватбанк" після звернення ліквідатора до нього не надав своєї згоди на продаж майна, ліквідатор мав правові підстави для звернення до господарського суду з відповідним клопотанням.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи після звернення ліквідатора до господарського суду із клопотанням про надання згоди на продаж заставного майна, заставний кредитор листом від 26.02.2018 року повідомив ліквідатора банкрута про те, що не заперечує проти реалізації заставного майна ТОВ "Приват Комплект" у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю цілісного майнового комплексу, яка дорівнює сукупності всіх визнаних вимог кредиторів (т. 9, а. с. 40).

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про надання згоди на продаж заставного майна банкрута.

Щодо посилання скаржника на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано та порушено норми статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів враховує наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що надаючи згоду на продаж заставного майна ПАТ КБ "Приватбанк" зокрема в листі від 26.02.2018 року зазначив, що у разі, якщо продати майно банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не вдасться, то при продажі майна частинами (окремими лотами) - ПАТ КБ "Приватбанк" просить в обов'язковому порядку додатково погодити з заставодержателем початкову ціну продажу заставного майна відповідно до актуального Звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Слід звернути увагу. що оцінка майна банкрута є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів або без такого застосування, оскільки згідно із Законом первісна оцінка майна є рівною сукупно визнаним у справі про банкрутство вимогам кредиторів, що не вимагає обов'язкової окремої оцінки його складових частин (об'єктів застави).

Дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди на відчуження заставного майна, а для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури.

Виконання ліквідатором вимог частини 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо погодження з заставним кредитором умов реалізації заставного майна повинно передувати процедурі визнання організатора аукціону, оскільки відповідні погоджені умови проведення аукціону в обов'язковому порядку мають бути відображені в проекті договору про проведення аукціону. Отже, у будь-якому випадку погодження початкової вартості заставного майна та інших умов його продажу (із заставним кредитором або судом) повинно передувати реалізації майна боржника. У разі наявності спору між заставним кредитором та ліквідатором щодо умов реалізації заставного майна, з метою оптимізації порядку здійснення ліквідаційної процедури він повинен вирішуватися судом саме на етапі визнання організатора аукціону учасником провадження у справі. У свою чергу безпосередньо процедура реалізації майна боржника розпочинається з моменту винесення судом ухвали про визнання організатора аукціону учасником провадження у справі (постанова Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі № 24/5005/10848/2012).

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шаповалова Олексія Сергійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у справі № 904/4904/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та відповідно до статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.04.2018 року.

Головуючий суддя ___ І.О. Вечірко

Суддя ___ С.Г. Антонік

Суддя ___ Л.О. Чимбар