Ухвала суду № 73441768, 18.04.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

18 квітня 2018 року Справа № 915/223/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Магістраль” (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1А/1)

про: стягнення 695165,03 грн.,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2018 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Магістраль” заборгованість за договором фінансового лізингу № DNH2FLO6410 від 30.03.2016 в розмірі 695165,03 грн., з яких: 485247,33 грн. – заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок сплати вартості майна; 178320,55 грн. – заборгованість по сплаті винагороди за отримане в лізинг майно; 31597,15 грн. – пеня за порушення термінів сплати лізингових платежів.

Крім того, в клопотанні б/н від 19.12.2017 (вх. № 3391/18 від 19.03.2018) позивач просить розглянути позов у порядку спрощеного позовного провадження.

23 березня 2018 року господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) залишив без руху; приписав Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України; роз’яснив Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 банку “ПриватБанк”, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

Копія вищевказаної ухвали була отримана позивачем 28.03.2018, про що свідчить підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення.

13 квітня 2018 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків у позовній заяві.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи в сукупності з матеріалами заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу, з огляду на наступне.

По-перше, як вказувалось судом вище, копія ухвали Господарського суду Миколаївської від 23.03.2018 про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем 28.03.2018, а заява б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків у позовній заяві надіслана до суду 11.04.2018, тобто після спливу встановлено судом процесуального строку.

По-друге, в ухвалі від 23.03.2018 суд, зокрема, вказав, що до позовної заяви б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 1 ст. 164).

При цьому, щодо документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд звернув увагу позивача на таке.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня.

Ціна позову позивачем зазначена 695165,03 грн., виходячи з якої судовий збір повинен складати 10427,48 грн., оскільки 695165,03 грн. х 1,5% = 10427,48 грн.

В пунктах 2.20, 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" (із змінами) зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, документом, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Однак, позивач до заяви б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків додав аналогічний доданому до позовної заяви документ (на якому синьою кульковою ручкою з обох боків зроблені незрозумілі відмітки-креслення).

Водночас, належного документа, що підтверджує безготівкову сплату судового збору, підписаного уповноваженою посадовою особою банку і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, позивачем суду не надано.

По-третє, в ухвалі від 23.03.2018 суд, зокрема, вказав, що до позовної заяви б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 1 ч. 1 ст. 164), оскільки в наданому описі вкладення до цінного листа на ім’я ТОВ “Техно-Магістраль” зазначено адресу: 92300, АДРЕСА_1, у той час як вірною адресою товариства, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 54036, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Очаківська, будинок 1А/1.

Позивач до заяви б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків додав копії опису вкладення, списка згрупованих поштових відправлень та фіскального чеку від 17.01.2018.

Однак, зазначені докази, датовані 17.01.2018, не можуть бути доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви від 28.02.2018, а тому суд встановив, що позивачем не надано суду доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

По-четверте, в ухвалі від 23.03.2018 суд, зокрема, вказав, що в позовній заяві б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) відсутній обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості по сплаті винагороди за отримане в лізинг майно в розмірі 178320,55 грн. (п. 3 ч. 3 ст. 162).

Позивач в заяві б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків зазначає наступне: «…відповідний розрахунок міститься у загальному розрахунку – стовпчик № 9 “Нараховано винагороди за отримане в лізинг майно”».

Однак, до заяви про усунення недоліків такого загального розрахунку не додано.

У доданому ж до позовної заяви «Розрахунку заборгованості за договором № DNH2FLO6410, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ ТОВ, станом на 14-12-2017 р.» у 9-ому стовпчику з назвою «Нараховано винагороди за користування лізинговим майном» в останньому рядку станом на 14.12.2017 вказано суму 4528,97 грн.

Отже, позивач не надав суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості по сплаті винагороди за отримане в лізинг майно в розмірі 178320,55 грн.

Таким чином, позивачем не усунуто жодного недоліку, про які вказувалось судом в ухвалі від 23.03.2018.

Відповідно до ч. ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Отже, недотримання позивачем вимог статей 162, 164 ГПК України та неусунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк тягнуть за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України – повернення позовної заяви позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 174, 232, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) та додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Додатки (лише на адресу позивача):

- позовна заява б/н від 28.02.2018 (вх. № 3388/18 від 19.03.2018) з доданими до неї документами (у т. ч. заявка б/н від 28.02.2018 (вх. № 3392/18 від 19.03.2018) про отримання процесуальних документів в електронному вигляді) та конверт з накладною всього на 36-ти арк.;

- клопотання б/н від 19.12.2017 (вх. № 3391/18 від 19.03.2018) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 1-ому арк.;

- заява б/н від 10.04.2018 (вх. № 4437/18 від 13.04.2018) про усунення недоліків у позовній заяві з доданими до неї документами та конверт з накладною всього на 13-ти арк.;

- акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 на 1-ому арк.

Суддя О.Г. Смородінова