Ухвала суду № 73440975, 10.04.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2018 Справа № 920/1204/17Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1204/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВИКА» (пров. Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305, ідентифікаційний код 37781402),

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, буд. 108, м. Суми, 40021, ідентифікаційний код 39765885),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОДАР» (вул. Центральна, 23 а, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42304, ідентифікаційний код 32647035),

2) Сумської районної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 97, ідентифікаційний код 0457846)

про встановлення земельного сервітуту на підставі статей 98-100 Земельного кодексу України, статей 401, 403, 404 Цивільного кодексу України,

представники сторін:

позивача: Поляков С.М. за довіреністю б/н від 12.12.2016,

відповідача: Кунець В.В. за довіреністю № 9-18-0.6-14/62-18 від 12.01.2018,

третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 06.05.2016,

третіх осіб на стороні відповідача: 1) Данечкіна О.О. за довіреністю № 10/01 від 10.01.2018, 2) Бороденко В.М. за довіреністю № 1462 від 06.06.2017.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд встановити землекористувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛВИКА» згідно з договором оренди від 25.11.2015, зареєстрованим державним реєстратором 24.06.2016 та власнику земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) ОСОБА_1, постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі проектною польовою дорогою - земельною ділянкою площею 0,6806 га, кадастровий номер НОМЕР_3:___, розташованої за межами населених пунктів на території Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області з належної Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області на праві власності, відповідно до технічної документації із землеустрою, виготовленої ТОВ «Сумський земельний кадастр» щодо встановлення меж земельної ділянки державної власності (польова дорога) в натурі (на місцевості) за рахунок якої здійснюється під'їзд до земельної ділянки фізичної особи ОСОБА_1 (кадастровий номер НОМЕР_4) на території Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» надало письмові пояснення щодо позову № 02/02 від 02.02.2018, в яких останнє просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відсутні підстави для встановлення сервітуту, так як є інший спосіб дістатися до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 без перешкод та порушень прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар», а саме польовою дорогою № 2.

05.02.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 981 від 05.02.2018), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки позивачем не доведено суду, що повноцінне використання своєї земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити в інший спосіб, що він досяг з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту.

Позивач у відповіді на пояснення третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» від 06.02.2018 (вх. № 1050 від 07.02.2018) зазначає, що твердження першої третьої особи на стороні відповідача не відповідають дійсності, дороги № 2 в натурі немає, що підтверджується довідкою землевпорядної організації № 01 від 10.01.2018. Станом на 06.02.2018 право проходу та проїзду суміжних землевласників, землекористувачів з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» по відношенню до позивача не надано.

Позивач у відповідь на відзив відповідача зазначає, що сервітут надається власником а не користувачем земельної ділянки, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар». Позивач не має можливості користуватися земельною ділянкою через передання під'їзних шляхів в оренду першій третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібодар», яке право доступу (проїзду) не надає.

У заяві (вх. № 1659 від 27.02.2018) представник відповідача зазначає, що на виконання ухвали господарського суду Сумської області від 12.02.2018 року Головне Управління Держгеокадастру у Сумській області направило запит до Міськрайонного управління у м. Суми та Сумському районі щодо інформації стосовно укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» та відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі від 13.12.2012, на який отримало відповідь, що згідно облікових даних, станом на 01.01.2013 року, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки не зареєстрована. В Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області додаткова угода на предмет заміни сторони або внесення будь-яких змін до договору також відсутня.

Крім наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» у письмових поясненнях № 21/02 від 21.02.2018 повідомило суду про те, що за весь час дії договору оренди земельних ділянок від 13.12.2012 року за № 592470004009885 додаткових угод до нього не укладалось.

19.03.2018 представник позивача подав до суду клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні у зв?язку, з врученням позивачем копії позовної заяви з доданими документами третій особі на стороні відповідача - Сумській районній державній адміністрації із запізненням, а саме 19.03.2018, що не дає можливості третій особі виконати вимог суду, викладені в ухвалі від 28.02.2018 у справі № 920/1204/17, щодо надання письмового обґрунтування її позиції у справі стосовно позовних вимог позивача та заперечень відповідача у строк до 19.03.2018.

20.03.2018 представником позивача надано суду разом із заявою (вх. № 2176 від 20.03.2018) договір оренди земельних ділянок від 13.12.2012 з невід'ємними до нього частинами.

Крім наведеного представником позивача надано до суду клопотання б/н від 20.03.2018 (вх. № 2195 від 20.03.2018) щодо огляду доказів за їх місцезнаходженням, відповідно до якого представник позивача зазначає, що на виконання ухвали господарського суду Сумської області від 17.01.2018 у справі № 920/1204/17 щодо надання пояснень третіх осіб щодо позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» у своїх поясненнях від 02.02.2018 року, а саме у пункті 6 зазначило «про відсутність підстав для встановлення сервітуту, так як є і інший спосіб добратися до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 без перешкод та порушень їх прав, а саме існуючою польовою дорогою № 2». Більше того, представником Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» у судовому засіданні 08.02.2018 повідомлено про розчищення цієї дороги шляхом вирубки дерев. Позивачем на підтвердження факту неможливості проїзду польовою дорогою № 2 подано фото доказ до довідку землевпорядної організації.

У зв'язку з тим, що першою третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібодар» не визнається факт неможливості проїзду польовою дорогою № 2 до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, представник позивача просить суд, у порядку статті 82 Господарського процесуального кодексу України, оглянути докази за їх місцезнаходженням, а саме: наочно учасникам судового провадження побачити неможливість проїзду польовою дорогою № 2 до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 із залученням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський земельний кадастр» (м. Суми, вул. Іллінська, 112).

Протокольною ухвалою господарського суду Сумської області від 20.03.2018 у справі № 920/1204/17 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 21.03.2018 о 14 год. 00 хв. з повідомленням сторін.

Ухвалою від 21.03.2018 у даній справі судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача щодо огляду доказів за їх місцезнаходженням, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10 квітня 2018 року о 11 год. 40 хв.

10.04.2018 від другої третьої особи до суду надійшла письмова позиція № 1137 від 06.04.2018, де представник Сумської районної державної адміністрації Сумської області, вважає, що враховуючи факт того, що предметом спору є земельна ділянка, яка за видом використання є господарським шляхом, та пункт 25 договору, яким для орендаря встановлене обмеження у використанні, підстави для встановлення сервітуту відсутні - дана земельна ділянка призначена для проїзду.

10.04.2018 представником позивача подано до суду клопотання про призначення судової експертизи б/н від 10.04.2018 (вх. № 787к), в якому просить суд призначити судову експертизу для встановлення земельного сервітуту, визначення можливих варіантів проходу або під'їзду до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2; проведення експертизи доручити Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса; поставити питання для проведення експертизи:

1) Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2?

2) Чи є технічна можливість установки земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

3) Чи можливе встановлення земельного сервітуту на польову проектну дорогу з кадастровим номером НОМЕР_5 згідно розробленої технічної документації?

Оплату вартості проведення судової експертизи при її призначенні представник позивач просить суд покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛВІКА». На час проведення судової експертизи провадження у справі № 920/1204/17 зупинити.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2018, представники відповідача та третіх осіб усно зазначили що проти задоволення клопотання позивача та призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи не заперечували.

Частиною другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до частини першої статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Згідно Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України (додаток № 1 до Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5) до зони обслуговування Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса відносяться регіони Сумської, Полтавської та Харківської областей.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Згідно пункту 9 зазначеної постанови, формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Пунктом 3.3 Інструкції визначено, що орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5).

Пунктом 6.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень наведено наступний орієнтовний перелік питань:

Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)?

Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації?

Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)?

Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів?

Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?

Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд становив, що існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, і висновок експерта по справі не можуть замінити інші засоби доказування, тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача частково та призначити судову земельно-технічну експертизу.

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27), на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2?

2) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці державної власності (польова дорога проектна № 2) з кадастровим номером НОМЕР_5? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

3) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці державної власності (польова дорога існуюча № 3) кадастровий номер не визначений (план-схема а.с. 42 від Я до А)? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

В іншій частині клопотання представника позивача про призначення судової експертизи суд щодо поставлення на вирішення експерта наступних питань: 2) Чи є технічна можливість установки земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту; 3) Чи можливе встановлення земельного сервітуту на польову проектну дорогу з кадастровим номером НОМЕР_5 згідно розробленої технічної документації?, суд відмовляє з огляду на наступне.

Питання позивача: 2) Чи є технічна можливість установки земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту сформульовано позивачем не чітко, а питання позивача: 3) Чи можливе встановлення земельного сервітуту на польову проектну дорогу з кадастровим номером НОМЕР_5 згідно розробленої технічної документації? повністю відповідає позовним вимогам, які повинні розглядатись судом під час судового розгляду даної справи по суті та по своїй суті є правовими питаннями, вирішення яких неприпустимо ставити перед судовими експертами, так як вирішення правових питань чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Згідно пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України - на час проведення експертизи.

На підставі викладеного провадження у даній справі підлягає зупиненню у відповідності до пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, на час проведення судової земельно-технічної.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 99, статтями 102, 103, пунктом 2 частини першої статті 228 та статтями 229, 233, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача щодо призначення у справі № 920/1204/17 судової земельно-технічної експертизи задовольнити частково.

2. Призначити у справі № 920/1204/17 судову земельно-технічну експертизу.

3. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27).

4. На вирішення судовому експерту (експертам) поставити наступні питання:

1) Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2?

2) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці державної власності (польова дорога проектна № 2) з кадастровим номером НОМЕР_5? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

3) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці державної власності (польова дорога існуюча № 3) кадастровий номер не визначений (план-схема а.с. 42 від Я до А)? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

5. Матеріали справи № 920/1204/17 направити до Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27) для проведення судової земельно-технічної експертизи.

6. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВИКА» (пров. Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305, ідентифікаційний код 37781402).

7. В іншій частині клопотання позивача щодо призначення у справі № 920/1204/17 судової земельно-технічної експертизи відмовити.

8. Зобов'язати сторони за першою вимогою експерта (експертів) своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно статті 382 Кримінального кодексу за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

9. Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статями 384, 385 Кримінального кодексу України.

10. Провадження у справі № 920/1204/17 зупинити на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

11. Зобов'язати експертну установу після завершення проведення судової земельно-технічної експертизи матеріали справи № 920/1204/17 разом з висновком експерта направити на адресу господарського суду Сумської області.

12. Копію ухвали надіслати сторонам у справі, третім особам та Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 27).

13. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

14. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 16 квітня 2018 року.

Суддя Н.О. Спиридонова