Рішення № 73440944, 11.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2018 р.м. Одеса справа № 916/759/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

головуючий суддя Петренко Н.Д.,

судді Малярчук І.А. та Оборотової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши справу № 916/759/16

за позовом: заступника прокурора Одеської області /м. Одеса, вул. Пушкінська, 3/ в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України /01601, м. Київ-133, вул. Канатна, 18/9, ЄДРПОУ 00032945/

до відповідачів: 1. малого підприємства “Аліса” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку “Зорі Тирасполя”, ЄДРПОУ 19061323/

2. приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, ЄДРПОУ 39420058/,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Затоківська селищна рада /67772, Одеська обл., смт. Затока, вул. Приморська, 21, ЄДРПОУ 04527052/

про витребування майна з чужого володіння та його звільнення

та за зустрічним позовом: приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, ЄДРПОУ 39420058/

до відповідача за зустрічним позовом: заступника прокурора Одеської області /м. Одеса, вул. Пушкінська, 3/ в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України /01601, м. Київ-133, вул. Канатна, 18/9, ЄДРПОУ 00032945/

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Затоківська селищна рада /67772, Одеська обл., смт. Затока, вул. Приморська, 21, ЄДРПОУ 04527052/,

про визнання права власності

за участю представників:

від прокурора: Тунік В.М., посвідчення № 031409 від 19.01.15 року;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача малого підприємства “Аліса”: не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

від відповідача приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт”: ОСОБА_3, довіреність в матеріалах справи;

від третьої особи: не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

30.03.2016 року заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України (далі – ФДМУ, ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом з уточненнями (вх. № 16534/16 від 04.07.2016 року, т. 1, а.с. 194-204) до малого підприємства “Аліса” (МП “Аліса”, відповідач 1), приватного підприємства “Лазурна 19” (ПП “Лазурна 19”, відповідач2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про витребування на користь держави в особі ФДМУ майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, та складається з наступних будівель: їдальні літ. “А” загальною площею 581,1 кв.м.; будівлі охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв.м.; умивальник-душові літ. “С” загальною площею 51,7 кв.м.; будівлі літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв.м.; більярдної літ. “З” загальною площею 47,2 кв.м.; складу літ. “Л” загальною площею 42,9 кв.м.; будівлі літ. “О” загальною площею 22,9 кв.м., а також будівель тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2-місний, Будиночок 2-місний, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, столова, підсобне приміщення, пральня, туалет, туалет, червоний куточок, умивальник, душові, склад-сарай, підвал, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР. Витребування у ПП “Лазурна 19” (код 39420058) на користь держави в особі ФДМУ майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративної будівлі літ. “Б” загальною площею 154,4 кв.м. Зобов’язання МП “Аліса” (код 19061323) звільнити державне майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

В обґрунтування заявлених вимог з посиланням на преюдиціальні факти, викладені в рішенні господарського суду суду Одеської області від 17.12.2015 у справі № 916/2773/15, ухвалі апеляційного суду Одеської області від 28.01.2015 у справі № 22-ц/785/1469/15, прокурор зазначає, що майно бази відпочинку "Зорі Тирасполя" вибуло з законного володіння держави внаслідок дій відповідачів по справі, що зумовило його звернення з відподвідним позовом в інтересах держави до суду.

Зокрема прокурор вказує, що актом державної приймальної комісії від 20.07.1981 року прийнято в експлуатацію базу відпочинку Тираспольського монтажного управління. Згідно вказаного акту, будівництво бази відпочинку здійснювалось власними силами ТМУ Треста “Молделектромонтаж” в період з травня 1979 року по лютий 1980 року, а збір та встановлення будиночків відбувся у 1981 року. До складу бази відпочинку увійшли наступні будівлі та споруди: їдальня, червоний куточок, підсобні приміщення, пральня, умивальник, вигрібна яма, водозбірник, душова. У 1980 році базі відпочинку було надано назву “Зорі Тирасполя”.

28.12.1998 року між Тираспольським електромонтажним управлінням (орендодавець) та малим підприємством “Аліса” (орендар) був укладений договір про передачу в оренду базу відпочинку “Зорі Тирасполя” в смт. Затока. Відповідно до пункту 1.2 Договору база відпочинку “Зорі Тирасполя” передана малому підприємству “Аліса” в оренду строком на 5 років з 01.01.1999 року по 31.12.2003 року.

В подальшому, а саме 28.04.2001 року між державним підприємством Тираспольське монтажне управління “Молделектромонтаж” (орендодавець) та малим підприємством “Аліса” (орендар) укладений договір № 4 про передачу в оренду бази відпочинку “Зорі Тирасполя” в смт. Затока. Відповідно до пункту 3.1 договору оренди, база відпочинку “Зорі Тирасполя” передана малому підприємству “Аліса” в оренду строком на 10 років з 01.01.2001 року по 31.12.2010 року. Додатковою угодою від 23.07.2002 року строк оренди був збільшений до 31.12.2012 року.

Рішенням Затоківської селищної ради № 550 від 28.12.2000 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,7499 га під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” та надано малому підприємству “Аліса” у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,7499 га в тому числі: під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” - 0,6914 га та під розміщення парковки автотранспорту - площею 0,0585 га в Сонячному курортному районі смт. Затока. Також вирішено укласти із малим підприємством “Аліса” договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Затоківської селищної ради № 794 від 22.06.2001 року внесено зміни в пункт 2 Рішення № 550 від 28.12.2000 року, який викладено в наступній редакції: “Надати МП “Аліса” у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном 10 років земельну ділянку загальною площею 0,7499 га в тому числі: під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” - 0,6914 га, під розміщення парковки автотранспорту - площею 0,0585 га в Сонячному курортному районі смт. Затока”.

На підставі зазначених рішень сесії Затоківської селищної ради 22.08.2001 року між Затоківською селищною радою та малим підприємством “Аліса” укладено договір оренди земельної ділянки.

Рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради № 569 від 16.11.2007 року базі відпочинку “Зорі Тирасполя” присвоєна юридична адреса: смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

Звертає увагу, що мале підприємство “Аліса” скориставшись своїм правом на першочергову купівлю орендованого майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, 03.10.2011 року уклало з Міністерством економіки Придністровської Молдавської Республіки договір купівлі-продажу №11-03 майна за кордоном, яке знаходиться на балансі ДУП Монтажне управління “Молделектромонтаж”, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, база відпочинку “Зорі Тирасполя”.

На підставі листа Затоківської селищної ради № 1263/01-29/3 від 08.09.2011 року та доданих до нього копії документів мале підприємство “Аліса” повідомлено, що відповідно до рішення селищної ради № 481 від 23.08.2011 року договір оренди земельної ділянки від 22.08.2011 року укладений між Затоківською селищною радою та малим підприємством “Аліса” припинено у зв’язку з закінченням терміну на який його було укладено, база відпочинку “Зорі Тирасполя” є державною власністю України, мале підприємство “Аліса” зобов’язано повернути земельну ділянку в місячний строк.

З метою реалізації Угоди від 11.08.1994 року Молдавською стороною висунуто майнові претензії перед державною Україна в особі ОСОБА_1 державного майна України щодо бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, забудовником якої було підприємство колишнього союзного підпорядкування - Тираспольське монтажне управління Тресту “Молделектромонтаж” Міністерства монтажних і спеціалізованих будівельних робіт СРСР. Проте, відповідно до висновку ОСОБА_1 державного майна України щодо правового статусу майна бази відпочинку “Зорі Тирасполю” (смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область) надані молдавською стороною документи, не дають підстав зробити висновок, що будівництво бази відпочинку фінансувалось за рахунок власних коштів забудовника, що в свою чергу не дає можливості визнати зазначену базу відпочинку власністю Республіки Молдова.

Прокурор підкреслює, що Наказом ОСОБА_1 державного майна України від 18.10.2004 року № 2176 затверджено вказаний висновок, відповідно до якого база відпочинку “Зорі Тирасполю” є державною власністю України.

Прокурор наполягає на тому, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що Міністерство економіки Придністровської Молдавської Республіки було власником об’єкта купівлі-продажу, а отже, воно не мало повноважень щодо розпорядженням майном бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, зокрема, щодо його продажу іншій особі. Крім цього, малому підприємству “Аліса” було відомо, що база відпочинку “Зорі Тирасполя” є державною власністю України.

З урахуванням вказаного прокурор стверджує, що оскільки база відпочинку “Зорі Тирасполя” вибула з володіння держави Україна поза її волі, про що було достовірно відомо малому підприємству “Аліса”, тому є правові підстави для її витребування від відповідача на користь ОСОБА_1 державного майна України.

Наполягає, що судовими рішеннями у справі № 916/2773/15 установлено, що відповідно до проведеної КП “Білгород-Дністровське БТІ” інвентаризації адміністративна будівля літ. “Б”, яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, м. Білгород-Дністровський Одеської області загальною площею 154,4 кв. м. є частиною бази відпочинку “Зорі Тирасполю”.

Оскільки адміністративна будівля загальною площею 154,4 кв.м. бази відпочинку “Зорі Тирасполя” вибула з володіння держави Україна поза її волі, то прокурор вбачає правові підстави для її витребування від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, який є правонаступником ПП “ЛАЗУРНА 19”, на користь ОСОБА_1 державного майна України на підставі ст. 388 ЦК України та зобов’язання вказане приватне підприємство звільнити зазначене державне майно.

Все вищеозначене зумовило звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України з посиланням на положення ст. 316, 321, 328, 349, 387, 388 ЦК України, ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 121 Конституції України. Оскільки вказаним рішенням встановлено факт належності спірного майна до державної власності з моменту створення незалежної держави Україна.

Позивач по справі – ФДМУ в наданих суду письмових поясненнях повністю підтримував позов прокурора і просив його задовольнити (т.1, а.с. 131-133, т. 2, а.с. 1-3, т. 4, а.с. 163-167). Зокрема, ФДМУ наголошував, що відповідно до ст. 5 Закону України “Про ОСОБА_1 державного майна України” ОСОБА_1 представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу. Звертав увагу, що згідно положень ст. 7 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” ФДМУ бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів щодо об’єктів державної власності України, оформлює відповідно до міжнародних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання, а також забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень. Вказував, що ФДМУ відповідно до функцій по розпорядженню державним майном в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 року (далі – Угода від 11.08.1994 року), покладених на ФДМУ Законом України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання майнових відносин на об’єкти, розташовані на території України, на які Республікою Молдова висунуто майнові претензії в рамках вищезазначеної Угоди від 11.08.1994” здійснює регулювання майнових відносин на об’єкти, розташовані на території України на які Республікою Молдова висунуто майнові претензії в рамках вищезазначеної Угоди від 11.08.1994 року.

Звертав увагу, що з метою реалізації Угоди від 11.08.1994 року Молдовською стороною висувалися майнові претензії на базу відпочинку “Зорі Тирасполя” (смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область), забудовником якою було Тираспольське монтажне управління тресту “Молделектромонтаж” Міністрества монтажних і спеціалізованих будівельних робіт СРСР, тобто підприємство колишнього союзного підпорядкування. Департаментом приватизації Республіки Молдова в установленому порядку надано документи для підтвердження відповідно до Угоди від 11.08.1994 року права власності на базу відпочинку “Зорі Тирасполя”. За результатами опрацювання наданих документів ФДМУ були зроблені висновки щодо правового статусу майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя” (смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область), що підтверджені наказом ФДМУ від 18.10.2004 року № 2176 та з огляду на відсутність підстав для української сторони щодо визнання зазначеної бази відпочинку власністю Республіки Молдова, майно зазначеної бази відпочинку віднесено до державної власності України.

Просить враховувати, що висновок щодо належності майна вказаної в позові бази відпочинку до державної власності України підтверджений рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2015 року у справі № 916/2773/15, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року та Вищого господарського суду України від 13.04.2016 року.

З посиланням на положення ст. 321, 328, 349, 387, ЦК України, ст. 42, 75 ГПК України, ст. 1 Закону України “Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані та території України” просить задовольнити заявлений прокурором позов.

Відповідач по справі - МП “Аліса” в наданих суду поясненнях та колопотаннях (т.2, а.с. 50, 78) зазначав про незаконність отримання ПП "Лазурна-19" (правонаступником якої є ПП "Готельний комплекс "Курорт Еліт") права власності на частину бази відпочинку "Зорі Тирасполя". З наявних у матеріалах справи листів МП "Аліса" вбачається, що МП "Аліса" з 1998 року МП "Аліса" була єдиним користувачем та володільцем об'єкта бази відпочинку "Зорі Тирасполя", вважало себе типульним володільцем об'єкта в розумінні ст.ст. 397-398 ЦК України, зверталось до ОСОБА_1 державного майна України з заявою про укладення договору оренди державного нерухомого майна бази відпочинку "Зорі Тирасполя", вилучення у Затоківської селищної ради з відповідального зберігання майна бази відпочинку та передачі його на відповідальне зберігання МП "Аліса" на підставі відповідного договору (т.1, а.с. 172-174).

21.03.2017 року від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” надійшла зустрічна позовна заява до прокуратури Одеської області, ОСОБА_1 державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – Затоківської селищної ради про визнання за ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” право власності на об’єкт нерухомості, що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, стм. Затока. вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративну будівлю загальною площею 154,4 кв.м. (т. 3, а.с. 137-142).

В обґрунтування зустрічного позову ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” посилається на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 26979820 від 18.09.2014 року за гр. ОСОБА_4 була зареєстрована на праві приватної власності адміністративна будівля загальною площею 154, 4 кв.м за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19. Зазначений об’єкт нерухомості належав останньому на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 року у справі № 495/3285/14-ц.

Позивач за зустрічним позовом ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” зазначає, що 13.10.2014 року ОСОБА_4 уклав з ПП “Лазурна 19”, правонаступником якого є ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, два договори дарування, за умовами яких ОСОБА_4 по 1/2 частці подарував (передав у приватну власність) ПП “Лазурна 19” адміністративну будівлю загальною площею 154, 4 кв.м, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

Оскільки ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про затвердження мирової угоди від 02.09.2014 року у справі № 495/3285/14-ц набрала чинності 08.09.2014 року, то ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” вважає, що на момент укладення договорів дарування, тобто станом на 13.10.2014 року, ОСОБА_4 мав право розпоряджатися своєю власністю - адміністративною будівлею, в тому числі відчужувати її на користь третіх осіб, що по суті є реалізацією ним конституційного права на вільне володіння,

У зв’язку із наведеним позивач за зустрічним позовом вважає, що ПП “Лазурна 19”, правонаступником якого є ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, набуло всіх складових права власності на адміністративну будівлю загальною площею 154,4 кв.м за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19 в день укладення договорів дарування з ОСОБА_5, тобто 13.10.2014 року.

ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” зазначає, що 28.01.2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 про визнання мирової угоди у справі № 495/3285/14-ц. Тобто ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 року про визнання мирової угоди у справі № 495/3285/14-ц вважається такою, що втратила чинність, лише з 28.01.2015 року.

Позивач за зустрічним позовом підкреслює, що факт скасування судом апеляційної інстанції ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 року у справі № 495/3285/14-ц не може автоматично позбавляти юридичної сили правочинів (договорів дарування), вчинених ОСОБА_4 з ПП “Лазурна 19”.

Крім того, ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” звертає увагу на те, що що прокурором жодним чином не доведено, що адміністративна будівля загальною площею 154, 4 кв.м за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський. смт. Затока, вул. Лазурна, 19 є складовою бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, майно якої належить до державної власності. Оскільки, посилання прокурора в цій частині виключно на судові рішення у справі № 916/2773/15 за позовом МП “Аліса” до ОСОБА_1 державного майна України за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 та за участю прокуратури Одеської області, є безпідставними, так як ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” не брало участі у вищевказаній справі, а отже, обставини щодо приналежності адміністративної будівлі загальною площею 154,4 кв.м до майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя” в межах цієї справи підлягають доведенню прокурором на загальних підстава. В свою чергу, беззаперечних доказів того, що вищезазначена адміністративна будівля є складовою бази відпочинку “Зорі Тирасполя” матеріали справи не містять.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову посилається на положення ст. 15, 16, 182, 204, 317, 334, 392, 717, 719 ЦК України, ст. 20, 144 ГК України просить суд відмовити у задоволенні позову прокурора і задовольнити зустрічний позов.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.03.2016 року справу № 916/759/16 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Шаратова Ю.А.

04.04.2016 року порушено провадження у справі № 916/759/16.

13.06.2016 року ухвалами суду задоволені клопотання Затоківської селищної ради та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Затоківську селищну раду та призначено справу до колегіального розгляду в порядку ст. 4-6 ГПК України в редакції Господарського процесуального кодексу України до 15.12.2017.

Також Затоківською селищною радою надано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої винести питання: чи знаходяться на території земельної ділянки за адресою Лазурна, 19 будівлі та споруди, якщо так, у якій кількості в якому технічному стана та з яким функціональним призначенням? Проведення експертизи доручити Одеському науково дослідницькому інституту судових експертиз (т. 1, а.с. 159).

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.06.2016 року визначено наступник склад колегії суддів: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Літвінов С.В. та Малярчук І.А.

15.06.2016 року колегія суддів господарського суду Одеської області у складі головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Літвінов С.В. та Малярчук І.А. прийняла справу № 916/759/16 до свого провадження з призначенням судового засідання на 11.07.2016 року о 12:00.

11.07.2016 року ухвалою суду залучено до участі у справі у якості іншого відповідача – ПП “Лазурна 19” та відкладено розгляд справи на 23.08.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 23.08.2016 року “Щодо автоматичної зміни складу колегії суддів” вирішено призначити автоматичний розподіл справи для внесення змін до складу колегії на підставі службової записки головуючого по справі № 916/759/16 у зв’язку з перебуванням члена колегії судді Літвінова С.В. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.08.2016 року визначено наступник склад колегії суддів: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Малярчук І.А. та Бездоля Ю.С.

25.08.2016 року колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Малярчук І.А. та Бездоля Ю.С. прийняла справу № 916/759/16 до свого провадження з призначенням судового засідання на 21.09.2016 року.

Судове засідання було відкладено на 29.09.2016 року.

23.09.2016 року прокурором подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову (т.2, а.с. 68-70).

29.09.2016 року в судовому засіданні суд з власної ініціативи призначив у справі № 916/759/16 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були винесені питання:

- чи знаходяться будівлі та споруди бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які зазначені в наказі ОСОБА_1 державного майна України № 2176 від 18.10.2004 року та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 року у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, що на даний час перебуває у користуванні ПП “ЛАЗУРНА 19” на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2015 року;

- які саме будівлі та споруди, зокрема, бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га. кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, що на даний час перебуває у користуванні ПП “ЛАЗУРНА 19” на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2015 року, вказати їх площу та технічний стан (т.2, а.с. 101-104).

Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз з зупиненням провадження по справі на період проведення експертизи.

Також 29.09.2016 року частково задоволено заяву прокурора щодо вжиття заходів забезпечення позову (т.2, а.с.96-100) та накладено арешт на майно бази відпочинку „Зорі Тирасполя”, розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський. смт. Затока, вул. Лазурна, 19. а саме: адміністративний будинок, загальною площею 154,4 кв.м. їдальня літ. “А” загальною площею 581.1 кв.м; будівля охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв.м; умивальник-душову літ.“Є” загальною площею 51,7 кв.м; будівля літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв.м; більярдна літ. “З” загальною площею 47,2 кв.м; склад літ. “Л” загальною площею 42,9 кв.м; будівля літ. “О” загальною площею 22,1 кв.м; туалет літ.“Н” загальною площею 22,9 кв.м, а також будівлі тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2-містний, Будиночок 2-містний, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-Г 2 ВЕР, Будиночок КССМ 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР. Будиночок КСО-1 ВЕР. Будиночок КСО-1 ВЕР. Бхдиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР. Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 З ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР. Будиночок КСО-1 1 ВЕР; заборонено Малому підприємству „Аліса” (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „Зорі Тірасполя”, код ЄДРПОУ 19061323), Приватному підприємству „ЛАЗУРНА 19” (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, код ЄДРПОУ 39420058) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, в тому числі будівельні роботи з демонтажу, щодо майна бази відпочинку „Зорі Тирасполя”, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративний будинок, загальною площею 154,4 кв.м. їдальня літ. “А” загальною площею 581.1 кв.м; будівля охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв.м; умивальник-душову літ.“Є” загальною площею 51,7 кв.м; будівля літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв.м; більярдна літ. “З” загальною площею 47,2 кв.м; склад літ. “Л” загальною площею 42,9 кв.м; будівля літ. “О” загальною площею 22,1 кв.м; туалет літ.“Н” загальною площею 22,9 кв.м, а також будівлі тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2-містний, Будиночок 2-містний, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-Г 2 ВЕР, Будиночок КССМ 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР. Будиночок КСО-1 ВЕР. Будиночок КСО-1 ВЕР. Бхдиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР. Будиночок КСО-1 2 ВЕР. Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 З ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР.

Провадження у справі поновлювалося для виконання клопотань експерта та зупинялися для продовження експертного дослідження.

29.11.2016 року ПП “Лазурна 19” заявлено клопотання (вх. № 2-6343/16, т. 3, а.с. 9-11) про скасування заходів до забезпечення позову у зв’язку з відсутністю, на думку відповідача, правових підстав для вжиття таких заходів. В подальшому відповідачем та його правонаступником заявлене клопотання не підтримувалось.

13.12.2016 року ФДМУ звернувся до суду з клопотанням про приведення ухвали господарського суду Одеської області від 29.09.2016 року у справі № 916/759/16 про забезпечення позову у відповідність з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”. В подальшому позивачем подане клопотання не підтримувалось.

05.01.2017 року до господарського суду Одеської області з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №4938/24 про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи за матеріалами господарської справи № 916/759/16 та матеріали вказаної справи (т. 3, а.с. 63-64).

12.01.2017 року ухвалою суду від 12.01.2017 року поновлено провадження у справі № 916/759/16 та призначено справу № 916/759/16 до розгляду на 23.01.2017 року о 11:30.

23.01.2017 року ухвалами суду призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський регіональний центр незалежних експертиз” ОСОБА_7, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

- чи знаходяться будівлі та споруди бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які зазначені в наказі ОСОБА_1 державного майна України № 2176 від 18.10.2004 року та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 року у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, що на даний час перебуває у користуванні ПП “ЛАЗУРНА 19” на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2015 року;

- які саме будівлі та споруди, зокрема, бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, розташовані на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, що на даний час перебуває у користуванні ПП “ЛАЗУРНА 19” на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2015 року, вказати їх площу та технічний стан.

Матеріали справи направлені до експертної установи, провадження у справі зупинено.

13.02.2017 року на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання експерта ТОВ “Одеський регіональний центр незалежних експертиз” про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи та залучення спеціаліста.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.02.2017 року “Щодо автоматичної зміни головуючого та членів колегії” вирішено призначити автоматичний розподіл справи для заміни головуючого (у зв’язку з закінченням повноважень головуючого судді Шаратова Ю.А. з 13.02.2017 року) та внесення змін до складу колегії у зв’язку з перебуванням на тривалому лікарняному судді Бездолі Ю.С. з 07.02.2017 року.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.02.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Желєзна С.П. та Малярчук І.А.

27.02.2017 року колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Желєзна С.П. та Малярчук І.А. прийняла справу № 916/759/16 до свого провадження з поновленням провадження у справі та призначенням судового засідання на 22.03.2017 року о 10:30.

21.03.2017 року до суду надійшла заява приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про заміну відповідача ПП “Лазурна 19” його правонаступником (вх. № 2-1587/17, т. 3, а.с. 107-108) у зв’язку з зміною найменування підприємства на підставі рішення засновника.

22.03.2017 року від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору (т. 3, а.с. 114-115).

22.03.2017 року судове засідання не відбулося у зв’язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з 10:16 до 11:35 з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду, що підтверджується довідкою голови суду (т. 3, а.с. 133).

22.03.2017 року ухвалою суду заяву ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про заміну відповідача його правонаступником задоволено (т. 3, а.с. 134-135).

Також 22.03.2017 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ПП Готельний комплекс “Курорт Еліт” до розгляду з первісним позовом у справі № 916/759/16 (т. 3, а.с. 135).

11.04.2017 року від ФДМУ надійшло клопотання про витребування з Білгород-Дністровського міскрайсуду Одеської області належним чином завірену копію цивільної справи № 495/3285/14-ц, яке в подальшому не підтримувалось.

Провадження у справі № 916/759/16 зупинялось до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.01.2017 року та поновлювалося для виконання клопотань експерта.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.05.2017 року “Щодо автоматичної зміни складу колегії суддів” вирішено призначити повторний автоматичний розподіл справи для внесення змін до складу колегії у зв’язку з перебуванням члена колегії Желєзної С.П. на лікарняному з 22.05.2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.05.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Малярчук І.А. та Оборотова О.Ю.

26.05.2017 року колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: суддя Петренко Н.Д., судді Малярчук І.А. та Оборотова О.Ю. прийняла справу № 916/759/16 до свого провадження з поновленням провадження у справі та призначенням судового розгляду на 12.06.2017 року о 15:00.

З метою задоволення клопотання представника ФДМУ про витребування технічної документації на земельну ділянку загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, стм. Затока, вул. Лазурна, 19 у Затоківської селищної ради та Управління Держгеокадастру Одеської області розгляд справи відкладався.

12.06.2017 року заявлені клопотання про витребування доказів були судом задоволені, відповідними ухвалами зобов’язано Затоківську селищну раду та Управління Держгеокадастру Одеської області надати відповідну технічну документацію на земельну ділянку.

03.07.2017 року ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” надано клопотання про припинення провадження у справі (вх. № 2-3522/17, т. 4, а.с. 34-36).

Затоківською селищною радою надано лист-повідомлення про затвердження технічної документації за адресою: Одеська область, стм. Затока, вул. Лазурнаа, 19 та неможливістю надання витребуваної документації до суду у зв’язку з крадіжкою документів з адміністративної будівлі селищної ради та неодноразової зміни керівника органу місцевого самоврядування (т. 4, а.с. 37).

Ухвалою суду від 03.07.2014 року зупинено провадження у справі № 916/759/16 та матеріли справи направлені до ТОВ “Одеський регіональний центр незалежних експертиз” для продовження проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.04.2017 (23.01.2017) за наявними в матеріалах справи документами.

06.02.2018 року до господарського суду Одеської області надійшов висновок ТОВ “Одеський регіональний центр незалежних експертиз” № 280/17 від 24.01.2018 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у справі № 916/759/16 (т. 4, а.с. 104-130).

16.02.2018 року ухвалою суду постановлено провадження у справі поновити, справу розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.03.2018 року.

12.03.2018 року від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” надійшли клопотання про закриття провадження у справі в порядку ст. 42, 169, 231 ГПК України (т. 4, а.с. 141-144) та заява про відмову від розгляду клопотань про припинення провадження у справі від 22.03.2017 року та 03.07.2017 року (т. 4, а.с. 146). Також 27.03.2018 року від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення до клопотання про закриття провадження у справі.

13.03.2018 року від прокуратури Одеської області надійшов відзив на зустрічний позов, в якому прокурор заперечував проти його задоволення і просив задовольнити первісний позов (т. 4, а.с. 147-151). Також від прокуратури надійшли письмові пояснення щодо первісного позову та попередній розрахунок судових витрат (т. 4, а.с. 160-161).

15.03.2018 року від позивача по за первісним позовом – відповідача за зустрічним надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких він з посиланням на положення ст. 349 ЦК України просить задовольнити заявлені первісні позовні вимоги повністю (т. 4, а.с. 163-167).

Ухвалою суду від 27.03.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про закриття провадження (вх. № 2-1500/18 від 12.03.2018 року) у справі № 916/759/16.

Також ухвалою суду від 27.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/759/16 до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.04.2018 року.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову до заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Затоківська селищна рада, про визнання права власності (вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року).

У судовому засіданні прокурор Тунік В.М. підтримав уточнену позовну та просив її задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник позивача ОСОБА_1 державного майна України – ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов прокурора Одеської області в редакції від 04.07.2016 року та просила його задовольнити, заперечувала проти задоволення зустрічного позову ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”.

Представник МП "Аліса" в судове засідання не з'явився, відповідача сповіщено належним чином, про поважність причин неявки суд відповідач не повідомив. Оскільки в порядку ст. 165 ГПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання у встановлений судом строк відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача за первісним позовом /позивач за зустрічним позовом/ ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову прокурора Одеської області та не підтримувала заявлений зустрічний позов у зв’язку з поданною відмовою нього. Вказував на відсутність майна, зазначеного в позові у зв’язку з пожежою, що сталася на вказаній в позові базі відпочинку, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог прокурора.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання третя особа в судове засідання не з’явилась. У визначений судом строк письмових пояснень щодо позову, зустрічного позову не надала.

Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши доводи і заперечення учасників справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог прокурора, керуючись наступним.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2015 року у справі № 916/2773/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року, постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 року, відмовлено в задоволенні позовної заяви малого підприємства “Аліса” до ОСОБА_1 державного майна України про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, та складається з наступних будівель: їдальні літ. “А” загальною площею 581,1 кв. м.; адміністративної будівлі літ. “Б” загальною площею 154,4 кв. м.; будівлі охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв. м.; умивальник-душові літ. “С” загальною площею 51,7 кв. м.; будівлі літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв. м.; більярдної літ. “З” загальною площею 47,2 кв. м.; складу літ. “Л” загальною площею 42,9 кв. м.; будівлі літ. “О” загальною площею 22,1 кв. м.; туалету літ. “Н” загальною площею 22,9 кв. м., які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,7499 га, а також будівлі тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2- містний, Будиночок 2-містний, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-1 2ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР.

Судом у справі № 916/2773/15 встановлено, що актом державної приймальної комісії від 20.07.1981 року прийнято в експлуатацію базу відпочину Тираспольського монтажного управління. Відповідно до даного акту, будівництво бази відпочинку здійснювалось власними силами ТМУ Треста “Молделектромонтаж” в період з травня 1979 року по лютий 1980 року, а збір та встановлення будиночків відбулось у 1981 році. До складу бази відпочинку увійшли наступні будівлі та споруди: їдальня, червоний куточок, підсобні приміщення, пральня, умивальник, вигрібна яма, водозбірник, душова.

У зв’язку з введенням в експлуатацію бази відпочинку ТМУ Треста “Молделектромонтаж”, начальник управління 25.07.1980 року звернувся до голови селищної ради смт. Затока з проханням надати базі відпочинку назву “Зорі Тирасполя”.

В липні 1980 року базі відпочинку “Зорі Тирасполя” було видано паспорт, відповідно до якого база відпочинку фактично мала 120 місць та знаходиться на земельній ділянці площею 6 891 кв. м.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію № 2233“А” від 28.02.1994 року Тираспольське монтажне управління Треста “Молделектромонтаж” перереєстроване на державне підприємство Тираспольське монтажне управління “Молделектромонтаж” за адресою: 278000, м. Тирасполь, вул. Монтажників, 2.

28 грудня 1998 року між Тираспольським електромонтажним управлінням (Орендодавець) та малим підприємством “Аліса” (Орендар) був укладений договір про передачу в оренду базу відпочинку “Зорі Тирасполя” в смт. Затока.

Відповідно до пункту 1.2 Договору база відпочинку “Зорі Тирасполя” передана малому підприємству “Аліса” в оренду строком на 5 років з 01.01.1999 року по 31.12.2003 року.

Між малим підприємством “Аліса” та МІНІ “Вектор-Плюс” 07.05.2000 року укладено договір підряду на будівництво, відповідно до якого МПП “Вектор- Плюс” взяло на себе зобов’язання по збірці та монтажу дерев’яних будинків на базі відпочинку “Зорі Тирасполя”. Зазначені роботи виконані в травні 2000 року, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 7.

28 квітня 2001 року між державним підприємством Тираспольське монтажне управління “Молделектромонтаж” (Орендодавець) та малим підприємством “Аліса” (Орендар) укладений договір № 4 про передачу в оренду бази відпочинку “Зорі Тирасполя” в смт. Затока. Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди, база відпочинку “Зорі Тирасполя” передана малому підприємству “Аліса” в оренду строком на 10 років з 01.01.2001 року по 31.12.2010 року. Додатковою угодою від 23.07.2002 року строк оренди був збільшений до 31.12.2012 року.

Рішенням Затоківської селищної ради № 550 від 28.12.2000 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,7499 га під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” та надано малому підприємству “Аліса” у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,7499 га в тому числі: під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” - 0,6914 га та під розміщення парковки автотранспорту - площею 0,0585 га в смт. Затока. Також вирішено укласти із малим підприємством “Аліса” договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Затоківської селищної ради № 794 від 22.06.2001 року внесено зміни в пункт 2 Рішення № 550 від 28.12.2000 року, який викладено в наступній редакції: “Надати МП “Аліса” у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном 10 років земельну ділянку загальною площею 0,7499 га в тому числі: під розміщення бази відпочинку “Зорі Тирасполя” - 0,6914 га, під розміщення парковки автотранспорту - площею 0,0585 га в Сонячному курортному районі смт. Затока”.

На підставі зазначених рішень сесії Затоківської селищної ради 22.08.2001 року між Затоківською селищною радою та малим підприємством “Аліса” укладено договір оренди земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради № 569 від 16.11.2007 року базі відпочинку “Зорі Тирасполя” присвоєна юридична адреса: смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

На підставі протоколу № 3 від 29.09.2011 року Міністерство економіки ПМР запропонувало малому підприємству “Аліса”, як належному виконавцю умов договорів оренди та орендарю, який мав першочергове право на купівлю майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя” використати першочергове право купівлі майна бази відпочинку.

Мале підприємство “Аліса” скориставшись своїм правом на першочергову купівлю орендованого майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, 03.10.2011 року уклало з Міністерством економіки Придністровської Молдавської Республіки договір купівлі-продажу №11-03 майна за кордоном, яке знаходиться на балансі ДУП Монтажне управління “Молделектромонтаж”, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, база відпочинку “Зорі Тирасполя”.

Відповідно до пункту 5 Договору сума Договору складає 37 100 дол. США, що еквівалентно 385 840 рубл. ПМР.

На підставі листа Затоківської селищної ради № 1263/01-29/3 від 08.09.2011 року та доданих до нього копії документів мале підприємство “Аліса” повідомлено, що відповідно до рішення селищної ради № 481 від 23.08.2011 року договір оренди земельної ділянки від 22.08.2011 року укладений між Затоківською селищною радою та малим підприємством “Аліса” припинено у зв’язку з закінченням терміну на який його було укладено, база відпочинку “Зорі Тирасполя” є державною власністю України, мале підприємство “Аліса” зобов’язано повернути земельну ділянку в місячний строк.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України” від 10.09.1991 року № 1540 XII та ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 року, яка ратифікована Законом України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності та Протоколу між Кабінетом міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року” від 12.07.2001 року №2666-11 майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України є державною власністю України.

З метою реалізації Угоди від 11.08.1994 року молдавською стороною висунуто майнові претензії перед державою Україна в особі ОСОБА_1 державного майна України щодо бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, забудовником якої було підприємство колишнього союзного підпорядкування - Тираспольське монтажне управління Тресту “Молделектромонтаж” Міністерства монтажних і спеціалізованих будівельних робіт СРСР. Проте, відповідно до висновку ОСОБА_1 державного майна України щодо правового статусу майна бази відпочинку “Зорі Тирасполю” (смт. Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область) надані молдавською стороною документи, не дають підстав зробити висновок, що будівництво бази відпочинку фінансувалось за рахунок власних коштів забудовника, що в свою чергу не дає можливості визнати зазначену базу відпочинку власністю Республіки Молдова.

Наказом ОСОБА_1 державного майна України від 18.10.2004 року № 2176 затверджено вказаний висновок, відповідно до якого база відпочинку “Зорі Тирасполю” є державною власністю України.

Матеріали справи № 916/2773/15 не містять будь-яких доказів того, що Міністерство економіки Придністровської Молдавської Республіки було власником об’єкта купівлі-продажу, а отже, воно не мало повноважень щодо розпорядженням майном бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, зокрема, щодо його продажу іншій особі. Крім цього, малому підприємству “Аліса” було відомо, що база відпочинку “Зорі Тирасполя” є державною власністю України.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов’язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв’язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдінг” проти України”, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 916/2773/15 приймали участь ОСОБА_1 державного майна України та мале підприємство “Аліса”, тобто ті самі особи, які прийматимуть участь під розгляду даної позовної заяви, обставини встановлені рішеннями суду у зазначеній справі мають приюдиційне значення.

При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” щодо безпідставності посилань прокурора на рішення у справі № 916/2773/15, так як ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” не брало участі у вищевказаній справі.

Таким чином, не підлягають доказуванню обставини щодо належності бази відпочинку “Зорі Тирасполя” до державної власності України, відсутності у Міністерства економіки Придністровської Молдавської Республіки права розпоряджатись базою відпочинку “Зорі Тирасполя”, обізнаності малого підприємства “Аліса” на момент укладення договору купівлі-продажу № 11-03 від 03.10.2011 року про те, що база відпочинку є державною власністю України та відсутності будь-яких правових підстав щодо володіння та користування малим підприємством “Аліса” вказаним майном.

База відпочинку “Зорі Тирасполя” є державною власністю України управління, яким відповідно до ст. 4 Закону України “Про ОСОБА_1 державного майна України” від 09.12.2011 року № 4107-VІ здійснює ОСОБА_1 державного майна України. Разом з цим, ОСОБА_1 державного майна України не розпоряджався майном бази відпочинку “Зорі Тирасполя” на користь малого підприємства “Аліса”, у зв’язку з чим волі власника (держави Україна) щодо відчуження зазначеного майна не було.

Забудовником бази відпочинку «Зорі Тирасполя» (смт. Затока, Білгород-Дністровський р-н., Одеська обл.) було Тираспольське монтажне управління тресту «Молделектромонтаж» Міністерства монтажних і спеціалізованих будівельних робіт СРСР, тобто підприємство колишнього союзного підпорядкування.

30.06.2004 року між Тираспольським монтажним управлінням Тресту “Молделектромонтаж” Міністерства (продавець) та СПД ОСОБА_6 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна № 2/У, а саме про передачу у власність продавцем покупцю майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя». Вказаний договір було затверджено Міністерством промисловості Придністровської Молдавської Республіки.

18.06.2008 року Наказом Міністерства промисловості Придністровської Молдавської Республіки № 304 визнано договір таким, що суперечить законодавству Придністровської Молдавської Республіки.

Вказана обставина підтверджується рішенням арбітражного суду Придністровської Молдавської Республіки від 13.07.2011 року у справі № 781/11-07.

Відповідно до статті 1 Закону України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України», статті 1 Угоди від 11.08.1994 року майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

В матеріалах справи містяться беззаперечні докази користування МП "Аліса" з 1998 року вказаним у позові майном. За таких обставин суд вважає твердження ПП "Готельний комплекс "Курорт Еліт" щодо невибуття з володіння, користування та розпорядження держави оспорюваного майна такими, що спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Згідно з ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що і не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 державного майна України листом від 01.07.2016 № 10-17-12458 звернувся до Затоківської селищної ради з проханням терміново поінформувати щодо стану зберігання майна бази відпочинку та листом від 05.07.2016 № 10-17-12807 звернувся до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, Генеральної прокуратури України стосовно вжиття заходів щодо недопущення псування та знищення державного майна.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 державного майна України, Затоківською селищною радою було здійснено незаконне відчуження земельної ділянки, на якій знаходиться база відпочинку «Зорі Тирасполя» Приватному підприємству «ГК «Курорт Еліт» відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2017 який зареєстрований в реєстрі № 1367.

В ході розгляду справи № 916/759/16 ухвалою суду від 11.04.2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу для встановлення знаходження будівель та споруд бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які зазначені в наказі ОСОБА_1 державного майна України № 2176 від 18.10.2004 та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19; а також для визначення конкретно будівель та споруд, зокрема, бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які розташовані на вказаній земельній ділянці /вказати їх площу та технічний стан/.

У висновку експерта № 280/17, складеним 24.01.2018 року /том 4 а.с. 105-130/ зазначено повну характеристику об'єкту дослідження на підставі документів, наданий для цього, зокрема, технічного паспорту, наказів ФДМУ, інвентаризаційної справи тощо.

Також висновком встановлено, конструктивні елементи будівель та споруд, які розташовані в межах досліджуваної земельної ділянки, знаходяться у зруйнованому технічному стані. Визначити в повному обсязі конструктивні та об’ємно-планувальні показники, функціональне призначення об’єктів дослідження технічно не надається можливим. Виняток становить нежитлова будівля, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану ділянку. Технічний стан вказаної будівлі характеризується як “незадовільний”. За технічними характеристиками обстежувана будівля є найбільш наближеною до будівлі охорони літ. “В” бази відпочинку “Зорі Тирасполю”. Відповісти на поставлене питання, чи розташовані будівлі та споруди бази відпочину “Зорі Тирасполю”, які зазначені в наказі ОСОБА_1 державного майна України № 2176 від 18.10.2004 та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, не надається можливим. Досліджувані конструктивні елементи будівель та споруд, які знаходяться у зруйнованому технічному стані, та нежитлова будівля, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану земельну ділянку, фактично розташовані в межах земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі у справі незаконно заволоділи державним майном, що підтверджується дослідженими судом рішеннями судів, які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи, а також поданням малим підприємством «АЛІСА» позову до ОСОБА_1 державного майна України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, та за участю прокуратури Одеської області, про визнання права власності за набувальною давністю /справа господарського суду Одеської області № 916/2773/15/. Вказані обставини свідчать про однозначне порушення прав та інтересів позивача, що зумовило звернення прокурора із позовом про витребування майна.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження малого підприємства «АЛІСА» /код ЄДРПОУ 19061323/ - 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку «Зорі Тірасполя».

Положеннями ст. 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Вказана обставина, а саме факт реєстрації місцезнаходження малого підприємства «АЛІСА» /код ЄДРПОУ 19061323/ за адресою спірного майна - 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку «Зорі Тірасполя», свідчить про знаходження підприємства малого підприємства «АЛІСА» за адресою спірного майна, що окрім іншого також вказує на порушення підприємством прав ОСОБА_1 державного майна України як власника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приймаючи до уваги, що база відпочинку “Зорі Тирасполя” вибула з володіння держави Україна поза її волі, про що було достовірно відомо малому підприємству “Аліса” є правові підстави для її витребування від відповідача на користь ОСОБА_1 державного майна України, а саме: їдальню літ. “А” загальною площею 581,1 кв. м.; будівлю охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв. м.; умивальник-душову літ. “Є” загальною площею 51,7 кв. м.; будівлю літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв. м.; більярдну літ. “З” загальною площею 47,2 кв. м.; склад літ. “Л” загальною площею 42,9 кв. м.; будівлю літ. “О” загальною площею 22,1 кв. м.; туалет літ. “Н” загальною площею 22,9 кв. м., а також будівлі тимчасового характеру відповідно до опису майна за кордоном, яке знаходиться на балансі державного підприємства Тираспольського монтажного управління “Молделектромонтаж” доданого до акту прийому-передачі б/н від 04.11.2011 та зобов’язання вказане підприємство звільнити зазначене державне майно.

Судовими рішеннями у справі № 916/2773/15 встановлено, що відповідно до проведеної КП “Білгород-Дністровське БТІ” інвентаризації адміністративна будівля літ. “Б”, яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, м. Білгород-Дністровський Одеської області загальною площею 154,4 кв.м. є частиною бази відпочинку “Зорі Тирасполю”.

На підставі рішення засновника приватного підприємства “ЛАЗУРНА 19” №5 від 06.02.2017р. змінено найменування підприємства з приватного підприємства “ЛАЗУРНА 19” на приватне підприємство “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, у зв’язку з чим статут підприємства викладено в новій редакції, державну реєстрацію якого проведено в установленому законом порядку, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2017р.

Враховуючи, що адміністративна будівля загальною площею 154,4 кв. м. бази відпочинку “Зорі Тирасполя” вибула з володіння держави Україна поза її волі є правові підстави для її витребування від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” на користь ОСОБА_1 державного майна України на підставі ст. 387 ЦК України та зобов’язання вказане приватне підприємство звільнити зазначене державне майно.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно зустрічних позовних вимог ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду справи установлено, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/3285/14-ц від 02.09.2014 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та визнано за останнім право власності на адміністративну будівлю літ. “А”, яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, м. Білгород-Дністровський Одеської області загальною площею 154,4 кв. м. Фонд державного майна України, будучи власником спірного майна, не був учасником даного спору.

Рішенням державного реєстратора Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_10 № 15886766 від 18.09.2014 року на підставі зазначеної ухвали суду зареєстровано право власності за ОСОБА_4

В подальшому, ОСОБА_4 на підставі договорів дарування № 1950 та № 1952 від 13.10.2014 року, посвідчених приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_11, подарував зазначене нерухоме майно приватному підприємству “ЛАЗУРНА 19” /правонаступником якого є ПП «ГК Курорт Еліт»/, яке залишається власником майна до теперішнього часу.

Проте, ухвалою апеляційного суду Одеської області у справі № 495/3285/14-ц від 28.01.2015 року скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 02.09.2014 року.

Таким чином, враховуючи скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 02.09.2014 року, на підставі саме якої державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_10 було зареєстровано право власності за ОСОБА_4, який в подальшому на підставі договору дарування № 1950 та № 1952 від 13.10.2014 року, подарував адміністративну будівлю літ. “А”, яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, м. Білгород-Дністровський Одеської області загальною площею 154,4 кв.м. приватному підприємству “ЛАЗУРНА 19” /правонаступником якого є ПП «ГК Курорт Еліт»/, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності за ПП «ГК Курорт Еліт» на об’єкт нерухомості - адміністративну будівлю літ. “А”, яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, м. Білгород-Дністровський Одеської області загальною площею 154,4 кв. м.

Крім того, враховуючи встановлені вище судовою колегією обставини, зокрема щодо того, що адміністративна будівля загальною площею 154,4 кв.м. бази відпочинку “Зорі Тирасполя” вибула з володіння держави Україна поза її волі, а також відповідний висновок колегії суддів про витребування адміністративної будівлі загальною площею 154,4 кв.м. бази відпочинку “Зорі Тирасполя” на користь ОСОБА_1 державного майна України, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічний позов ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” не підлягає задоволенню, так як необґрунтований та недоведений.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор при пред’явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 15 980,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 265 від 28.03.2016 року /том 1 а.с. 18/.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України з відповідача малого підприємства “Аліса” та ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 7990,28 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-238, 240-241 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 державного майна України – задовольнити.

2. Витребувати у малого підприємства “Аліса” на користь держави в особі ОСОБА_1 державного майна України майно бази відпочинку «Зорі Тирасполя», яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, та складається з наступних будівель: їдальні літ. «А» загальною площею 581,1 кв.м.; будівлі охорони літ. «В» загальною площею 18,6 кв.м.; умивальник-душові літ. «С» загальною площею 51,7 кв.м.; будівлі літ. «Ж» загальною площею 91,4 кв.м.; більярдної літ. «З» загальною площею 47,2 кв.м.; складу літ. «Л» загальною площею 42,9 кв.м.; будівлі літ. «О» загальною площею 22,9 кв.м., а також будівель тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2-місний, Будиночок 2-місний, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, столова, підсобне приміщення, пральня, туалет, туалет, червоний куточок, умивальник, душові, склад-сарай, підвал, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР, Будиночок КСО-1 1 ВЕР.

3. Витребувати у приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” (код 39420058) на користь держави в особі ОСОБА_1 державного майна України майно бази відпочинку «Зорі Тирасполя», яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративної будівлі літ. «Б» загальною площею 154,4 кв.м.

4. Зобов’язати мале підприємство «Аліса» (код 19061323) звільнити державне майно бази відпочинку «Зорі Тирасполя», яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

5. Стягнути з малого підприємства “Аліса” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку “Зорі Тирасполя”, ЄДРПОУ 19061323/ та приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, ЄДРПОУ 39420058/ на користь прокуратури Одеської області /м. Одеса, вул. Пушкінська, 3/ судовий збір у розмірі по 7 990,28 грн. з кожного.

6. В задоволенні зустрічного позову приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” по справі № 916/759/16 – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суду Одеської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2018 р.

Головуючий суддя Н.Д. Петренко

Суддя І.А. Малярчук

Суддя О.Ю. Оборотова