Рішення № 73440849, 11.04.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Справа № 915/3/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників позивача Штоппель Л.О., дов. від 13.02.2018 № 3 та Сакун О.В., дов. від 13.02.2018 № 2,

від відповідача та третьої особи представники не явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті

господарську справу № 915/3/18

за позовом Воскресенської селищної ради,

57210, вул. Соборна, 86, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область;

до фізичної особи-підприємця Вінгентер Ілони Олександрівни,

АДРЕСА_1;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вітовська районна рада,

54050, просп. Богоявленський, 306, м. Миколаїв;

про визнання недійсними на майбутнє договорів оренди нерухомого майна та зобов'язання звільнити орендовані частини приміщення Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, -

В С Т А Н О В И В:

Воскресенська селищна рада (далі - Воскресенська сільрада) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця Вінгентер Ілони Олександрівни про: 1) визнання недійсними на майбутнє договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Вітовського району від 22.11.2016 № 4/231 та від 10.07.2017 № 248, укладених підприємцем Вінгентер з Вітовською районною радою Миколаївської області (далі - Вітовська райрада), правонаступником якої щодо орендованого за указаними договорами майна є позивач; 2) зобов'язання підприємця Вінгентер звільнити частини приміщення холу на першому поверсі будівлі Калинівської ЗОШ I-III ступенів (далі - школа) площами 6 м2 та 3 м2, орендовані згідно вищевказаних договорів.

Позов обґрунтовано тим, що 1) спірні договори не відповідають п. 3.19 Державних санітарних правил утримання та влаштування загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі - Правила), згідно яких заборонено передавати в оренду шкільні приміщення, якщо діяльність орендаря не пов'язана з навчально-виховним процесом; 2) спірні договори укладено за відсутності на це згоди балансоутримувача орендованого майна та відділу освіти відповідної райдержадміністрації, що суперечить п.п. 2.3, 2.6 Положення про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Жовтневого району Миколаївської області в редакції рішення районної ради району Миколаївської області від 06.03.2014 № 15 (далі - Положення); 3) підприємець Вінгентер використовує орендовані частини приміщень не в освітніх цілях.

Воскресенська сільрада також просить суд про стягнення з підприємця Вінгентер грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 17.01.2018 відкрито провадження в даній справі, а ухвалою від 15.02.2018 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вітовську районну раду.

Підприємець Вінгентер у відзиві від 14.02.2018 позов не визнала, вважаючи, що спірні договори укладено на підставі відповідних рішень Вітовської райради: від 20.10.2016 № 5 та від 28.04.2017 № 13 "Про надання згоди на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Вітовського району", які прийняті у відповідності до законодавства та є чинними й дотепер.

Від відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце проведення судового засідання, представники не явилися, про причини їх неявки суду не повідомлено.

Вислухавши представників позивача, які підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив від 22.02.2018, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Рішеннями від 20.10.2016 № 5 XIII сесії сьомого скликання та від 28.04.2017 № 13 XVIII сесії сьомого скликання Вітовської райради "Про надання згоди на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Вітовського району" надано згоду на передачу в оренду частин приміщення холу на першому поверсі будівлі школи площами 6 м2 для здійснення роздрібної торгівлі канцелярськими виробами та 3 м2 для розміщення шкільного буфету, а також доручено голові Вітовської райради вжити заходів для передачі вищевказаних об'єктів в оренду.

На підставі зазначених рішень, які позивачем не оскаржені та є чинними на даний час, між підприємцем Вінгентер та Вітовською райрадою укладено договори від 22.11.2016 № 4/231 (далі - договір-1) та від 10.07.2017 № 248 (далі - договір-2), згідно умов яких підприємець Вінгентер (орендар) прийняла у строкове платне користування вказане вище нерухоме майно, що перебуває на балансі відділу освіти, молоді та спорту Вітовської райдержадміністрації, а саме: частини приміщення холу на першому поверсі будівлі школи площами 6 м2 для здійснення роздрібної торгівлі канцелярськими виробами та 3 м2 для розміщення шкільного буфету (п.п. 1.1 договорів-1,2).

Спірні договори укладено на такі строки: договір-1 - з 22.11.2016 по 21.11.2019 включно, а договір-2 - з 10.07.2017 по 10.06.2020 включно (п.п. 10.1 договорів-1,2).

Після укладення спірних договорів Вітовською райрадою передано підприємцю Вінгентер орендовані частини приміщень у відповідності до актів приймання-передачі від 22.11.2016 та 10.07.2017 (а.с. 26-31).

У подальшому школу, в якій розташовані орендовані за спірними договорами частини приміщень, передано із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Вітовського району у комунальну власність Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області на підставі рішень VII позачергової сесії восьмого скликання Воскресенської сільради та XX позачергової сесії сьомого скликання Вітовської райради від 12.07.2017 №№ 3, 2 (а.с. 17, 19-20) відповідно. Викладене підтверджується витягом від 23.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 18).

Воскресенська сільрада, як новий орендодавець у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої у разі переходу права власності на орендоване майно, зберігають чинність і для нового власника, вважає, що при укладенні спірних договорів допущено порушення вимог чинного законодавства, а тому ці договори підлягають визнанню недійсними на майбутнє.

Суд з такими висновками Воскресенської сільради не погоджується, виходячи з наступного.

1) Законодавством визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Ураховуючи викладені положення законодавства, та що рішення Вітовської райради, на підставі яких укладено спірні договори, позивачем або іншими особами не оскаржено і вони є чинними, суд визнає передчасними вимоги позивача про визнання недійсними на майбутнє договорів-1,2 та зобов'язання підприємця Вінгентер звільнити орендоване за цими договорами майно.

2) Згідно законодавства, чинного на момент укладення спірних договорів, навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу (ч. 2 ст. 18 Закону України від 23.05.1991№ 1060-XII "Про освіту", чинного до 28.09.2017 (далі - Закон).

Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування, зокрема, доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (ч.ч. 1, 4 ст. 61 Закону). Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством (ч. 1 ст. 63 Закону).

У відповідності до ч. 5 ст. 63 Закону, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом.

Не забороняється передача в орендне користування об'єктів освіти, зокрема, допоміжних приміщень та міст загального користування площею до 6 м2 під діяльність, яка сприяє навчальному процесу; приміщень у шкільних їдальнях та допоміжних приміщень до них під розміщення шкільних буфетів (за наявності висновку та погодження керівника навчального закладу та погодження відділу освіти райдержадміністрації (п. 2.3 Положення).

Питання орендних відносин з бюджетними установами стосовно майна, що є спільною власністю територіальної громади, вирішуються головою районної ради за погодженням з органами, уповноваженими управляти комунальним майном, та балансоутримувачем (п. 2.6 Положення).

У відповідності до п. 3.19 Правил, які поширюють свою дію на загальноосвітні навчальні заклади I, I-II, III ступенів, спеціалізовані школи I, , III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від типу, форми власності і підпорядкування, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Навчально-виховний процес за своїм змістом є системою організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що: 1) роздрібна торгівля канцелярськими виробами, під яку за спірним договором-1 орендовано частину приміщення холу на першому поверсі будівлі школи площею 6 м2, пов'язана з навчально-виховним процесом та сприяє йому - так як дозволяє швидко забезпечувати учнів та працівників навчального закладу канцелярськими товарами, необхідними для навчального процесу; 2) шкільний буфет, під розміщення якого за спірним договором-2 орендовано частину приміщення холу на першому поверсі будівлі школи площею 3 м2, також сприяє навчально-виховному процесу - так як забезпечує можливість швидкого придбання учнями та працівниками школи продуктів харчування під час навчального процесу.

За такого суд відхиляє твердження Воскресенської сільради про невідповідність спірних договорів положенням п. 3.19 Правил.

Суд, крім того, враховує те, що, згідно пояснень учасників судового засідання, орендовані за спірними договорами частини приміщення холу на першому поверсі будівлі школи до здачі в оренду підприємцю Вінгентер не були задіяні безпосередньо в навчально-виховному процесі школи.

3) Суд також відхиляє твердження Воскресенської сільради про те, що спірні договори укладено за відсутності на це згоди балансоутримувача орендованого майна та відділу освіти райдержадміністрації, що суперечить п.п. 2.3, 2.6 Положення, - так як із змісту рішень Вітовської райради, якими надано згоду на передачу в оренду майна за спірними договорами, випливає, що при їх прийнятті дотримано приписів Положення, а отже, отримано відповідні погодження вищевказаних осіб.

4) Цивільним законодавством передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203, ст. 215 ЦК України).

Так як Воскресенською сільрадою не доведено обставин використання підприємцем Вінгентер орендованих частин приміщень школи не в освітніх цілях, то суд визнає, що позивачем не доведено наявність визначених законодавством підстав для визнання договорів-1,2 недійсними, а отже, і для звільнення підприємцем Вінгентер орендованого за спірними договорами майна, а тому в задоволені позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

У судовому засіданні 11.04.2018, згідно зі ст. 233 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Воскресенської селищної ради відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 17.042018.

Суддя Ю.М. Коваль.