Постанова № 73440104, 17.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року справа №812/136/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Сіваченко І.В., при секретареві судового засідання Святодух О.Б., за участю представника позивача - Яценко В.В. (на підставі довіреності), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 812/136/18 (головуючий І інстанції Петросян К.Є.), складену в повному обсязі 21 лютого 2018 року в м. Сєвєродонецьку за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект-Ойл» до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.11.2017 року № 0030081304, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 812/136/18 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано рішення головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.11.2017 № 0030081304. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, вул.Енергетиків, 72, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроект - Ойл" (вул.8-го Березня, 15, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) судовий збір у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні). ( арк.справи 54-а - 57)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухала суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ "Інтерпроект-Ойл" є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.02.2018. Місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.8-го Березня, буд. 15 (арк.справи 49-51).

ТОВ "Інтерпроект-Ойл" були здійснені з поточного рахунку № 26000619946410, відкритого в Сєвєродонецькому відділенні ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області, платежі з податків та зборів до бюджетів за платіжними дорученнями:

- від 29.02.2016 № 468 на суму 34805,17 грн - єдиний внесок 22%, нарахований на заробітну платню за лютий 2016 року (а.с.30);

- від 15.03.2016 № 473 на суму 676,83 грн - єдиний внесок 22%, нарахований на лікарняні за лютий 2016 року (а.с.31);

- від 08.04.2016 № 475 на суму 30991,87 грн - єдиний внесок 22%, нарахований на заробітну платню за березень 2016 року (арк.справи 32).

Листами Сєвєродонецького відділення ПАТ "Промінвестбанк" у Луганській області вих. №113-3-274 від 24.11.2017 та вих.№113-3-9 від 11.01.2018 підтверджено надходження за системою "Клієнт-банк" до виконання платіжних доручень по поточному рахунку ТОВ "Інтерпроект-Ойл" № 26000619946410, 29.02.2016, 15.03.2016 та 08.04.2016 відповідно. Крім того, залишок коштів на поточному рахунку № 26000619946410 станом на 29.02.2016 становив 1918,44 грн, 15.03.2016 -195806,30 грн, 18.03.2016 - 195806,30 грн, 08.04.2016 - 129389,61 грн, 20.04.2016 - 129361,99 грн (арк.справи 27-29).

Разом з тим, платежі єдиного внеску були прийняті до виконання за системою "Клієнт-банк" Сєвєродонецьким відділенням ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області, зокрема:

- від 29.02.2016 № 468 на суму 34805,17 грн - 29.02.2016, однак фактично виконано банком 23.03.2016;

- від 15.03.2016 № 473 на суму 676,83 грн - 15.03.2016, проведено банком - 23.03.2016;

- від 08.04.2016 № 475 на суму 30991,87 грн - 08.04.2016, проведено банком - 06.05.2016 (арк.справи 30-32).

18.03.2016 за вих. № 7, 10, 11 та 20.04.2016 за вих. № 16, позивачем на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області направлені листи з проханням звільнити від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків, зборів та інших платежів до бюджетів, у тому числі єдиного внеску, яке відбулось з вини Сєвєродонецького відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області (арк.справи 9-11, 14).

Листом від 06.05.2016 за вих. № 5694/12-14-13-02/03 ДПІ в м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області повідомило ТОВ "Інтерпроект-Ойл", що не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вини банку у разі надання до ДПІ заяви з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку (арк.справи 15).

19.10.2017 за вих. №7 позивачем направлено до ГУ ДФС у Луганській області лист щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску, яке відбулось з вини Сєвєродонецького відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області, яке отримано відповідачем 20.10.2017. Одночасно позивачем до заяви додано копії платіжних доручень від 29.02.2016 № 468, від 15.03.2016 № 473 та від 08.04.2016 № 475 (арк.справи 16).

17.11.2017 ГУ ДФС у Луганській області на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ТОВ "Інтерпроект-Ойл" застосовано штраф у розмірі 13294,76 грн - 20% за період з 22.03.2016 по 06.05.2016 та нараховано пеню в сумі 566,83 грн (0,1% суми недоїмки), всього 13861,59 грн (арк.справи 18).

Вказане рішення направлено на адресу позивача листом ГУ ДФС у Луганській області від 22.11.2017 вих. № 3381/9/12-32-13-04, яке отримано позивачем 28.11.2017 поштою (арк.справи 17).

28.11.2017 за вих. №16 ТОВ "Інтерпроект-Ойл" направлено на адресу відповідача листа, яким повідомлено про застосування процедури оскарження податкового рішення до контролюючого органу вищого рівня (арк.справи 19).

30.11.2017 за вих. № 17 позивачем надіслано до ДФС України скаргу на рішення ГУ ДФС у Луганській області від 17.11.2017 № 0030081304, яка рішенням ДФС України від 29.12.2017 № 32246/6/99-99-11-02-02-75 залишена без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Луганській області від 17.11.2017 № 0030081304 - без змін (арк.справи 20-26).

Розглядаючи правомірність винесеного відповідачем рішення від 17.11.2017 №0030081304, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-17 (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із абзацем першим частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

В силу частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2564).

Згідно із частиною 10 статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, у тому числі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснені з поточного рахунку ТОВ "Інтерпроект-Ойл" № 26000619946410, відкритого в Сєвєродонецькому відділенні ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області платежі, були прийняті банком до виконання своєчасно та в терміни, згідно діючого законодавства, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Зокрема: платіжне доручення від 29.02.2016 № 468 на суму 34805,17 грн зі сплати єдиного внеску у розмірі 22% , нарахованого на заробітну платню за лютий 2016 року, отримано до виконання 29.02.2016, однак фактично банком перераховано суму єдиного внеску лише 23.03.2016;

-від 15.03.2016 № 473 на суму 676,83 грн зі сплати єдиного внеску у розмірі 22%, нарахованого на лікарняні за лютий 2016 року отримано банком - 15.03.2016, а перераховано фактично 23.02.2016;

- від 08.04.2016 № 475 на суму 30991,87 грн зі сплати єдиного внеску у розмірі 22%, нарахованого на заробітну платню за березень 2016 року отримано 08.04.2016, фактично перераховано банком - 06.05.2016.

При цьому, на рахунку позивача були необхідні суми грошових коштів, потрібні для перерахування єдиного внеску.

Вказані обставини підтверджуються як платіжними дорученнями так і листами Сєвєродонецького відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області від 24.11.2017 вих. №113-3-274 та від 11.01.2018 вих.№113-3-9 (арк.справи 27-29, 30-32).

Тобто, несвоєчасне перерахування єдиного внеску відбулось з вини Сєвєродонецького відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Луганській області внаслідок порушення термінів перерахування, а не з вини позивача.

Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі Закон №2346) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку (пункт 8.2 статті 8 Закону № 2346) .

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом (пункт 8.3 статті 8 Закону № 2346).

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до пункту 1 частини 12 статті 25 Закону № 2464 органи доходів і зборів застосовують до банків фінансові санкції, зокрема за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Разом з тим, частиною 11 статі 25 Закону №2464, яка визначає фінансові санкції до суб'єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску, не передбачено застосування органом ДФС до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий Кодекс України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

В силу пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З системного аналізу норм чинного законодавства випливає, що норми Податкового Кодексу України (пункту 129.6 статті 129) поширюються на спірні правовідносини, оскільки збір єдиного внеску здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто до державного цільового фонду.

Колегія суддів зазначає, що суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску у випадку несвоєчасного його перерахування з вини банку, що мало місце в спірних правовідносинах.

Матеріалами справи підтверджено факт прийняття банком на виконання платіжних доручень ТОВ "Інтерпроект-Ойл" зі сплати єдиного внеску від 29.02.2016 № 468 на суму 34805,17 грн, від 15.03.2016 № 473 на суму 676,83 грн та від 08.04.2016 № 475 на суму 30991,87 грн, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій та пені відносно позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність винесеного ГУ ДФС у Луганській області рішення від 17.11.2017 № 003008130 та його скасування.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги про наявність у позивача розрахункового рахунку в іншій установі банку, зокрема № 26004212002720 в АБ "Укргазбанк", з якого, на його думку, позивач мав право здійснити переказ єдиного внеску, оскільки наявність іншого рахунку не виключає вини банку за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Крім того, колегія суддів зазначає, що особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин - лютий-березень 2016 року, позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669).

Зокрема, п.п. б п. 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Сєвєродонецьк.

Колегією суддів встановлено, що у спірному періоді позивач є платником єдиного внеску, та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, а отже є суб'єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення п. 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми, колегією суддів встановлено, що позивач звільнявся від застосування до нього штрафних санкцій, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених ст. 25 Закону № 2464, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про застосування штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за цей період.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року, а не взагалі перерахувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з викладеним доводи апеляційних скарг не приймаються до уваги, тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 812/136/18 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 812/136/18 - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

І.В.Сіваченко