Ухвала суду № 73438534, 13.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5218/17 13.04.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Єфіменка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2018 року про повернення обвинувального акту прокурору по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12017150040004333, за обвинуваченням

ОСОБА_5, яка народилася 1978 року травня місяця 31 числа в м. Запоріжжі, зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор – Кучеренко Д.С.,

представник потерпілого – ОСОБА_6

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Узагальнені доводи прокурора.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що ним на виконання вимог ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначено: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченої ОСОБА_5, повні анкетні відомості потерпілого, прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого та прокурора, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання, розмір витрат на залучення експертів.

Крім того, на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 містить опис правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується із зазначенням того, що точні дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування не вдалось встановити, правову кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КПК України.

Також на виконання п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить дату та місце його складання та затвердження, тобто прокурором виконані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України.

Зазначає, що зі змісту ухвали суду не зрозуміло, яку саме частину або пункт ст. 291 КПК України не виконано прокурором.

Вважає, що твердження суду про те, що обвинувальний акт не містить жодних відомостей щодо місця вчинення кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що «точні дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування не вдалось встановити».

З посилання на ч. 2 ст. 34 КПК України зазначає, що навіть якщо у суду виникли питання про підсудність вказаного кримінального провадження – це є підставою для направлення кримінального провадження до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про підсудність, але ж ніяк не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

У зв’язку з вищевикладеним вважає, що доводи суду, наведені в ухвалі, є необґрунтованими та безпідставними.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

01.11.2017 р. до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

Суд зазначив, що вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить жодних відомостей щодо місця вчинення кримінального правопорушення, що не дає можливості визначитися з підсудністю кримінального провадження відносно ОСОБА_5 і викликає обґрунтовані сумніви у можливості розгляду кримінального провадження Ленінським районним судом м. Миколаєва без визначення місця вчинення обвинуваченою дій, зазначених у обвинувальному акті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку обвинуваченої ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, серед іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Суд першої інстанції вважає, що відсутність відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення є порушенням вимог ст. 291 КПК України, що дає суду підстави для повернення обвинувального акту прокурору, згідно до ст. 314 КПК України.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5, діючи на підставі наказу про прийняття на роботу, укладеного з ПАТ «Укрпошта», у грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року, а також у липні 2017 року, точні дати в ході досудового слідства не встановлені, привласнила грошові кошти ПАТ «Укрпошта», підробивши у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці підписи ОСОБА_7 у відомостях на виплату пенсій.

Дії обвинуваченої досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірено особі.

Привласнення майна полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, поверненні) винним чужого майна, яке безпосередньо було йому ввірене власником, тобто, відповідно до змісту обвинувального висновку – ПАТ «Укрпошта».

Отже, обвинувальний акт не містить даних про місце вчинення кримінального правопорушення, що суперечить вимогам ст. 291 КПК України.

Наявність в обвинувальному акті таких недоліків, як відсутність відомостей про місце вчинення злочину, перешкоджає суду призначити судовий розгляд.

Доводи апелянта про те, що у разі наявності сумнівів щодо підсудності кримінального провадження суд першої інстанції повинен звернутись з поданням до відповідного суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, є безпідставними, оскільки на розгляд іншого суду кримінальне провадження передається, якщо зокрема, до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Отже, відсутність в обвинувальному акті щодо ОСОБА_5 зазначення місця вчинення кримінального правопорушення позбавляє суд першої інстанції можливості пересвідчитись у підсудності даного кримінального провадження.

Зазначене вказує на істотну неконкретність обвинувачення та позбавляє суд визначити межі судового розгляду стосовно обвинуваченої та прийняти об’єктивне рішення по справі з огляду на ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції вірно вказав на відсутність в обвинувальному акті відомостей щодо місця вчинення кримінального правопорушення, як на обставину, що перешкоджає вирішенню всіх питань, пов’язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду та проведення судового розгляду, і обґрунтовано виніс ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, правових підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, внесеному до ЄРДР № 12017150040004333, – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ ____

ОСОБА_8В ОСОБА_2 ОСОБА_3