Рішення № 73437166, 16.04.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/240/2018

Справа № 679/240/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 квітня 2018 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 03.07.2007 року отримав кредит у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Згідно п.2.1.1.5.7 Договору, власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку» складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 15.01.2018 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 11662 грн. 90 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь та судові витрати по справі в розмірі 1762 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, відповідачу було надано строк для надання відзиву на позовну заяву. Однак, у зазначений строк відзив на позовну заяву відповідачем не надано та відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що 03.07.2007 року відповідач ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», уклавши кредитний договір б/н, та отримав кредит у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості

«Умовами та правилами надання банківських послуг» передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, що визначено п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, що додані позивачем до позовної заяви.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом, сторони визначили, що заява позичальника ОСОБА_1 разом з Пам'яткою клієнта, «Умови та Правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку» складають укладений між ними договір про надання банківських послуг.

Подавши ПАТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву позичальника від 03.07.2007 року, відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах «Умовах та правилах надання банківських послуг» і «Тарифах банку», які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому, відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування, які були надані на ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

На боргові зобов’язання за Кредитом і ОСОБА_2 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6. «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено обов’язок Клієнта погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п. 2.1.1.12.8 вказаних Умов банк стягує комісію за обслуговування у відповідності з Тарифами /Памяткою Клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами Банка, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13. Сплата комісії здійснюється відповідно до п. 2.1.1.3.3. Умов та правил надання банківських послуг.

Свої зобов'язання відповідно до умов підписаного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених вищезгаданим договором.

Проте, останній, в порушення вищевказаних пунктів «Умов та правил надання банківських послуг», належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, що підтверджується розрахунками заборгованості станом на 15.01.2018 року.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним сторонами 03.07.2007 року, станом на 15.01.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 11662,90 грн., з яких: 327,08 грн. - тіло кредиту; 4814,18 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 5728,17 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина); 543,47 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений, хоча останній мав таку можливість.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафів в сумі 250 грн. та 543,47 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісії.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, а саме сплати комісії і процентів та повернення основної суми кредиту відповідно, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 цих Умов сторонами передбачена сплата штрафу, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 327,08 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 4814,18 грн., а також заборгованості за пенею в розмірі 5728,17 грн. є доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, при тому, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання, в зв’язку з чим підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1638,66 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, 530, 599, 626, 627, 634, 638, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 265, 279, 280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.07.2007 року, яка виникла станом на 15.01.2018 року, в розмірі 10869 гривень 43 копійок та судовий збір в розмірі 1638 гривень 66 копійок, всього 12508 (дванадцять тисяч п’ятсот вісім) гривень 09 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Нетішинським міським судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення такої заяви без задоволення, відповідач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М.Гавриленко