Ухвала суду № 73436564, 12.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5659/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 11-кп/783/1041/17 Доповідач: Белена А. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді – Белена А.В.,

суддів - Головатого В.Я., Маліновської-Микич О.В.,

секретаря судового засідання – Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року , якою відмовлено в задоволені клопотання старшого інспектора Сихівського районного сектору Львівського міського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації МЮ про скасування ст. 75 КК України засудженій ОСОБА_2,

за участю :

прокурора Львівської області - Ванчака А.Л.

представника Західного міжрегіонального управління з питань виконання

покарань та пробації МЮ - ОСОБА_3,

засудженої – ОСОБА_2,

встановила:

Прокурор Петришин М.Л. подала апеляційну скаргу на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року, про скасування даної ухвали та постановлення нової ухвали, якою задоволити клопотання Сихівського РС ЛМВ з питань пробації про скасування ст.75 КК України ОСОБА_2 та направлення її для відбування призначеного вироком покарання.

Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Покликається, що судом першої інстанції не було належним чином вивчено особу засудженої ОСОБА_2, яка 22,24 травня 2017 року вчинила адміністративні правопорушення по ч.1ст. 178, ст. 173, ч.1 ст. 182 КУпАП, які характеризують її з негативної сторони, оскільки вона веде асоціальний спосіб життя, часто зловживає алкогольними напоями, порушує громадський порядок у нетверезому стані в денний та нічний час, на зауваження мешканців та правління ЖБК- 36, які неодноразово викликали поліцію, не реагує. Також в матеріалах особової справи є рапорти ДОП Сихівського ВП ГУНП у Львівській області від 25.03.2017 року, 25.04.2017 року про те, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно та спілкується з раніше судимими особами.

Апелянт зазначає, що систематичне вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення свідчать про небажання стати на шлях виправлення, а тому клопотання про скасування ст.75 КК України відносно ОСОБА_2 є законним, обґрунтованим та відповідає ч.2 ст. 78 КК України і підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01 серпня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік без покладення обов’язків, передбачених ст.76 Кримінального кодексу України.

За ч.1 ст.165 Кримінального-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Встановлено, що засуджена ОСОБА_2 перебувала на обліку у Сихівському районному секторі Львівського міського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та тричі – 22 травня 2017 року, 30 червня 2017 року та 7 серпня 2017 року притягувалася до адміністративної відповідальності. Однак, наявність лише вказаних правопорушень, на думку суду першої інстанції, в даному конкретному випадку, не є достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки характер, обставини та наслідки їх вчинення не можуть ствердно та однозначно свідчити про стійке небажання засудженої ОСОБА_2 стати на шлях виправлення.

Крім цього суд першої інстанції звернув увагу на те, що попередження про можливість скасування засудженій звільнення від відбування покарання з випробуванням винесено 30 серпня 2017 року, тобто після закінчення іспитового строку.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просив задоволити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_2, яка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, міркування представника Сихівського районного сектору ЛМВ з питань пробації ОСОБА_3, яка просила задоволити апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали подання та особової справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.08.2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначено їй покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, та встановлено іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.8 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право направити звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.

Згідно ст.166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов’язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання; якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

21.10.2016 року на ОСОБА_2 була заведена особова справа № 29/17 року та сторожова картка, де зазначено початок строку: 01.08.2016 року, кінець строку: 01.08.2017 року (а.о.с.6). З матеріалів особової справи вбачається, що 26.01.2017 року ОСОБА_2 була ознайомлено з порядком встановлення явки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, про що свідчить відібрана від неї відповідна підписка (а.с.43). ОСОБА_2 в своєму поясненні від 26.01.2017 року пояснила, що не з’являлася до Мостиського районного сектору з питань пробації, оскільки не отримувала повідомлення, бо за місцем реєстрації не проживає протягом тривалого часу. Фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 у співмешканця ОСОБА_4 (а.о.с.40)

14.03.2017 року ОСОБА_2 була постановлена на облік КВІ (а.о.с.61). На бесіди прибувала 03.04.2017 року, 03.05.2017 року, 29.05.2017 року, 06.06.2017 року, 03.07.2017 року, 21.07.2017, 01.08.2017 року (а.о.с. 63,64, 69, 71,74, 86).

В суді апеляційної інстанції встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.08.2016 року засуджену ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Будь-який обов’язків у відповідності до ст. 76 КК України на засуджено покладено не було. Таким чином умови перебування на іспитовому терміні, щодо місця поживання та реєстрації в КВІ, вона не порушував, проживаючи не за місцем реєстрації.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання про скасування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_2, врахував у відповідності до ч.1 ст.165 КВК України, строк обчислення іспитового стоку, а також те, що вона тричі притягувалася до адміністративної відповідальності протягом іспитового строку. На підставі притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 писала пояснення про те, що вона притягувалася до адміністративної відповідальності: 24.05.2017 року за ч.1 ст.182 КУпАП, 22.05.2017 року за ч.1 ст.178 КУпАП, 24.05.2017 року за ст. 173 КУпАП (а.о.с. 80-82).

В подальшому 01.08.2017 року ОСОБА_2 було винесено попередження про те, що у разі подальшого невиконання покладених на неї обов’язків судом можуть бути направлені до суду матеріали про скасування звільнення її від відбування покарання з випробуванням і направленням засудженої для відбування призначеного судом покарання. (а.с.88). Друге і третє попередження винесені 29 та 30 серпня .2017 року (а.о.с.93,98). Всі попередження ОСОБА_2 були підписані.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції підставно було відмовлено в задоволенні клопотання інспектора з питань пробації, оскільки таке було подане після закінчення іспитового строку, який закінчився 01.08.2017 року, як і попередження ОСОБА_5 були винесені після закінчення іспитового строку.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами при цьому не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 418 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 15.09.2017 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого інспектора Сихівського районного сектору Львівського міського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації МЮ про скасування ст.75 КК України засудженій ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: