Постанова № 73436511, 03.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/6507/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/7475/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю: представника ВДВС Сихівського району м.Львова -Семен І.Р., представника боржника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 05 жовтня 2017 року у справі за поданням головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Семена І.Р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4,-

в с т а н о в и л а:

05 жовтня 2017 року головний державний виконавець Сихівського ВДВС м.Львів Семен І.Р. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування подання зазначає, що на виконанні у Сихівському ВДВС м.Львів перебуває виконавче провадження №53343191 з виконання виконавчого листа №464/6507/16-ц виданого 22.12.2016 Сихівським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 72 824,12 грн. Боржником рішення суду не виконується, заборгованість залишається не сплаченою, останній ухиляється від виконання судового рішення, на виклики державного виконавця не з'являється.

Оскаржуваною ухвалою подання задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта ОСОБА_4 шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_4. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, необгрунтованою та такою, що порушує його права. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували факт ухилення від виконання зобов'язань. Стверджує, що не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою свого місця проживання та в матеріалах виконавчого провадження і в матеріалах справи такі відомості відсутні. Звертає увагу, що в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена адреса АДРЕСА_2, що відповідно суперечить ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі. Стверджує, що в подальшому практично все листування здійснювалось за помилковою адресою за якою він ніколи не проживав і не проживає. Відтак, вирішуючи питання про обмеження у праві виїзду за межі України, суд не звернув уваги на те, чи був боржник належним чином повідомлений про наявність обов'язку щодо виконання рішення суду та якими доказами це підтверджується. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу представника ВДВС Сихівського району м.Львова Семен І.Р., перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень якого, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді справи в суді першої інстанції суд керувався приписами ЦПК України в редакції 2004 року, на відповідність яким перевіряється судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України".

Згідно з ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою звернення державного виконавця з таким поданням є ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції обґрунтовано, виходив з того, що підтверджується факт ухилення боржника від виконання зобов»язання.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що на виконанні у Сихівському ВДВС м.Львів перебуває виконавчий лист №464/6507/16-ц виданий 22 грудня 2016 року Сихівським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 72 824,12 грн.

03 лютого 2017р. державним виконавцем Сихівського ВДВС м.Львів винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53343191(а.с.61).

06 квітня 2017р. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника(а.с.68).

15 серпня 2017 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а.с.78).

Боржник ОСОБА_4, рішення суду не виконує, внаслідок чого, згідно наявного розрахунку по виконавчому листі №464/6507/16-ц від 22.12.2016р. в/п № 53343191, загальний розмір заборгованості становить 72 824,12 грн.

Перевіркою майнового стану боржника встановлено, що рухоме та нерухоме майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Згідно витягу з реєстру АСВП №53343191 станом на 28.09.2017 року боржник ОСОБА_4 працює ТзОВ «Вікна Еліт», що знаходиться по вул.Будіндустрії,6 у м.Києві та з 08.09.2016 року є керівником даної фірми(а.с.65-67).

Боржник ОСОБА_4 згідно відповіді Державної фіскальної служби на обліку як платник податків не перебуває (а.с.64).

Виконавцем 15.08.2017р., 16.08.2017р. та 21.08.2017року надсилались на адресу місця проживання боржника, місця реєстрації та за місцем його роботи виклик державного виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник ОСОБА_4 на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Вимогу виконавця щодо звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_4 від 06.04.2017 року ТзОВ «Вікна Еліт» залишило без виконання та реагування.

За повідомленням Головного управління Державної міграційної служби України від 23 серпня 2017, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 04.11.2015 органом видачі 4690 (а.с.84).

Відповідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник в апеляційній скарзі посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження, а також все інше листування по виконавчому провадженню надсилалося йому на адресу за якою він не проживає, однак на підтвердження вказаних обставин не надає жодного підтверджуючого документу(довідку з місця проживання, копію паспорта), а відтак такі доводи є голослівними. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, такі твердження боржника не відповідають дійсності, оскільки повідомлення про виклик до державного виконавця від 15 серпня 2017 року надсилалось йому за адресами: місця реєстрації, місця проживання та місця роботи, що стверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Крім цього, згідно з ч.5 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; ) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Однак всупереч вищенаведеним вимогам закону боржник, знаючи про наявність відкритого виконавчого провадження не дотримався жодного з наведеного вище обв'язку, що свідчить про ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забезпечується важлива складова верховенства права - права на справедливий судовий розгляд у частині виконання судових рішень.

У пунктах 51,52 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» зазначено: «Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, п. 40,). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок ( рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1

Першого протоколу (рішення у справі Войтенко проти України, п. 53).

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до заперечення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання через, на думку боржника, неналежне повідомлення про відкрите виконавче провадження, однак такі не приймаються до уваги, оскільки факт ухилення боржника від виконання зобов»язання стверджується тим, що боржнику відомо про наявність рішення суду, яким з нього стягнуто кошти, однак останній не вчиняє жодних дій для його добровільного виконання та не дотримується обов'язків передбачених чинним законодавством України.

А відтак, вжиття державним виконавцем заходів для виконання рішення суду та тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не порушує прав боржника і відповідає принципу верховенства права.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався вимог процесуального та матеріального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.,375, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий: Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин Т.І.Приколота