Постанова № 73435352, 12.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 313/691/17

Провадження №22ц/778/1458/18 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що відповідачка 04.06.2008 р. отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підписала заяву тим самим дала згоду на те, що вона попередньо була ознайомлена та погодилася з усіма умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою. У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала.

Станом на 30.04.2017 р. за кредитним договором відповідач має заборгованість 14 611,24 грн. (2 994,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9 033,37 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1 650,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. штраф (фіксована частина) та 683,87 грн. штраф (процентна складова)).

Посилаючись на ці обставини, просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в сумі 14611,24 грн. та судові витрати в сумі 1600 грн.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 01 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з апеляційною скарго, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідачка 04.06.2008 р. отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_3 підписала заяву тим самим дала згоду на те, що вона попередньо була ознайомлена та погодилася з усіма умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованість станом на 30.04.2017 р. за договором склала 14 611,24 грн.

В розрахунку заборгованості за кредитом, який ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» долучив до позовної заяви зазначено, що відповідачка у 2014 році здійснила платежі на погашення заборгованості за кредитом, а саме: 27.01.2014 р. - 0,93 грн.; 28.01.2014 р. - 0,46 грн.; 29.01.2014 р. - 0,23 грн.; 30.01.2014 р. - 0,12 грн.; 31.01.2014 р. - 0,06 грн.; 01.02.2014 р. - 0,03 грн.; 02.02.2014 р. - 0,01 грн.; 03.02.2014 р. - 0,01 грн.; 09.07.2014 р. - 1 108,07 грн., що є підставою для переривання строку позовної давності.

Відповідно виписки за період 01.01.1999 р. по 16.07.2017 р. по картковому рахунку ОСОБА_3, яку було надано позивачем на виконання ухвали Веселівського районного суду про витребування доказів, вбачається що платежі від 27.01.2014 р. - 0,93 грн.; 28.01.2014 р. - 0,46 грн.; 29.01.2014 р. - 0,23 грн.; 30.01.2014 р. - 0,12 грн.; 31.01.2014 р. - 0,06 грн.; 01.02.2014 р. - 0,03 грн.; 02.02.2014 р. - 0,01 грн.; 03.02.2014 р. - 0,01 грн.; 09.07.2014 р. - 1 108,07 грн. було зроблено в автоматичному режимі, без згоди відповідачки, що підтверджується поясненнями як представника позивача так й поясненнями відповідачки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що платежі від 27.01.2014 р. - 0,93 грн.; 28.01.2014 р. - 0,46 грн.; 29.01.2014 р. - 0,23 грн.; 30.01.2014 р. - 0,12 грн.; 31.01.2014 р. - 0,06 грн.; 01.02.2014 р. - 0,03 грн.; 02.02.2014 р. - 0,01 грн.; 03.02.2014 р. - 0,01 грн.; 09.07.2014 р. - 1 108,07 грн. не переривають строк позовної давності оскільки їх ОСОБА_3 не здійснювала, волевиявлення на списання в автоматичному режимі не було і вона про таке погашення ні чого не знала і такі дії позивача не схвалювала.

Зі справи вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в позовній заяві просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 04.06.2008 р., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, штраф фіксована частина, штраф процентна складова.

Відповідно до заяви про видачу кредиту, яка містись в матеріалах справи кредитну карту ОСОБА_3 було видано 04.06.2008 р., а строк дії картки 4 роки.

В заяві про видачу кредиту термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії картки. Отже строк на який відповідачці було видано кредит становить до червня 2012 р. Останній платіж за кредитом ОСОБА_4 зробила 24.09.2012 р., більше кредитною карткою вона не користувалась, що підтверджується випискою з карткового рахунку. Новий договір з банком ОСОБА_3 не укладала, та після закінчення строку дії картки нового кредиту банк відповідачці не надавав та гроші з картки вона не знімала і нею не користувалася, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідачка заявила клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

На підставі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Позивач звернувся до суду лише 29.05.2017 р. тобто за межами встановленого законом строку для захисту порушеного свого права.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом поза межами встановленого законом строку позовної давності, а тому суд вірно відмовив в позові з цих підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа №6-14цс14) та від 18 червня 2014 року (справа №6-61цс14).

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом норм законодавства, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався скаржник в суді першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 313/691/17

Провадження №22ц/778/1458/18 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: