Ухвала суду № 73435153, 16.04.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/323/18

Провадження № 2/329/155/2018

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2018 року смт Чернігівка

Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Богослов А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Широкоярська сільська рада Чернігівського району Запорізької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Так, 11 квітня 2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідно по п.8 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів, що додаються до заяви.

Однак, частина документів, а саме копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.05.2013 на ім'я ОСОБА_3, довідка від 27.10.2017 № 31-8-0.35-2016/114/17, видана Відділом у Чернігівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.01.2002 серії АЕІ № 659410 на ім'я ОСОБА_4, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.03.2005 серії ВСА № 911324 на ім'я ОСОБА_4, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЗП XIX №011051 від 08.12.2004, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЗП XIX№ 011202 від 31.03.2005, свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії VI-УР № 1343732, які долучені до позовної заяви не зазначені в переліку документів, що додаються.

Частиною 5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 95 ЦПК України передбачені вимоги до письмових доказів або їх копій, які подаються до суду.

Так, ч.2 ст.95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Абзацом другим ч.5 ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, позивачем додані до позовної заяви копії доказів на яких проставлений підпис невідомої особи, без зазначення дати такого засвідчення, без зазначення того, що копія відповідає оригіналу.

Отже, позивачу необхідно усунути усі вищеперелічені недоліки позовної заяви шляхом зазначення в переліку усіх документів, які позивач вважає необхідним надати до суду, а також належним чином завірити копії документів, які ним додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, доходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України і підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Широкоярська сільська рада Чернігівського району Запорізької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,- залишити без руху, надавши позивачу десять днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Богослов