Рішення № 73434784, 16.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.04.2018

Справа № 320/669/18

Провадження № 2/320/1597/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Лебідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 12 лютого 2017 року помер її чоловік ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок № 196 по вул. Скіфська (Першотравнева) в м. Мелітополі і на земельні ділянки, які надали ОСОБА_2 у власність на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,0791 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку; площею 823,97 кв. м, наданої для ведення садівництва. Вона єдиний спадкоємець за законом та прийняла спадщину. 18 січня 2018 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0791 га. В видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 823,97 кв. м, нотаріусом їй відмовлено у зв'язку з тим, що у зазначеному державному акту кадастровий номер 2310700000:01:023:0070, а у витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий управлінням Держказначейства 07.09.2017 року із зміненим кадастровим номером на 2310700000:01:023:0071. Виявлено, що кадастровий номер, зазначений у державному акті не співпадає з кадастровим номером, зазначеним у вищевказаному витязі. На підставі викладеного, вона просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 823,97 кв. м., наданої для ведення садівництва, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 060735 від 03.07.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:01:023:0071, в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 12 лютого 2017 року.

В судове засідання позивач не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Мелітопольської міської ради - в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст. 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 12 лютого 2017 року помер чоловік позивача ОСОБА_2, згідно свідоцтва про смерть серії I-ЖС №381098, актовий запис №294 (а.с.7).

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок № 196 по вул. Скіфська (Першотравнева) в м. Мелітополі, земельні ділянки, які надані ОСОБА_2 у власність на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки ЯЄ № 060734 площею 0,0791 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку; серія ЯЕ № 060735 площею 823,97 кв. м, наданої для ведення садівництва, що розташована по вул. Скіфська, 196 в м. Мелітополі, які були видані на підставі рішення Мелітопольської міської ради № Уг від 27.05.2008 року, зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010826200561 та №010826200562.

Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1 ст. 1222 ЦПК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно матеріалів справи єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1, згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 27.08.1977 року (а.с.8).

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

18 січня 2018 року позивачу ОСОБА_1 в Мелітопольській державній нотаріальній конторі було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0791 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЄ № 060734, кадастровий номер 231070000:01:023:0070 (а.с.9)

Згідно постанови державного нотаріуса Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_3 від 18.01.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини на земельну ділянку площею 823,97 кв. м, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 060735, у зв'язку з тим, що у зазначеному державному акті кадастровий номер 2310700000:01:023:0070, а у витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303471352017, виданий управлінням Держказначейства 07.09.2017 року із зміненим кадастровим номером на 2310700000:01:023:0071 (а.с.13).

Згідно довідки міжрайонного управління Дергеокадастру у Мелітопольському районі та м. Мелітополі від 23.08.2017 р. № 3, у державному акті на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 060735, зареєстрованого 03.07.2008 р. за номером 010826200562 на земельну ділянку площею 823,97 кв. м для ведення садівництва, що розташована за адресою: м. Мелітополь, вул.. Першотравнева, 196 в частині зазначення кадастрового номеру допущена помилка, зазначено кадастровий номер 2310700000:01:023:0070. Згідно із даними державного земельного кадастру зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2310700000:01:023:0071 (а.с.14).

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, з заявою про відмову від прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не зверталася, на даний час вона у зв’язку із тим, що в правовстановлюючих документах на землю спадкодавця ОСОБА_2 є помилки та розбіжності із інформацію з Державного земельного кадастру, які неможливо виправити, а тому вона не має можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак має бажання прийняти спадщину, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на спадкове майно за законом.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1222-1223, 1268-1270, 1296 ЦК України, Пленумом ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.2130414606), яка мешкає: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Скіфська (Першотравнева) 196, право власності на земельну ділянку площею 0,0824га (823,97 кв. м.), яка надана для ведення садівництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №060735 від 03.07.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:01:023:0071, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер 12 лютого 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_4