Рішення № 73434248, 06.04.2018, Веселівський районний суд Запорізької області

06.04.2018

Справа № 760/1659/17

Провадження № 2/313/158/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про зобов’язання виділення земельної ділянки на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай),

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом у якому просить суд зобов’язати Веселівську районну державну адміністрацію Запорізької області код ЄДРПОУ 02140863, місцезнаходження 72202 смт. Веселе вулиця Центральна, будинок 136, Веселівського району Запорізької області та Веселівську селищну раду Веселівського району Запорізької області код ЄДРПОУ 25677264, місцезнаходження 72202 смт. Веселе, вулиця Центральна будинок 162 Веселівський район Запорізька область виділити їй, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 4,84 умовних кадастрових гектарів на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 210241 виданого Веселівською районною державною адміністрацією 28.05.2015 р., із земель запасу чи резервного фонду колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Фрунзе».

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_4 посилається на те, що вона зверталася до відповідачів та третьої особи із заявою про виділення в натурі земельної ділянки на підставі вище зазначеного сертифікату, проте їй було відмовлено з підстав відсутності вільних земель та відсутністю відповідних повноважень.

На думку позивачки дії відповідачів є перешкодою у реалізації її права на виділення земельної ділянки в натурі і врешті стали підставою для її звернення до суду з вимогою про зобов’язання виділення земельної ділянки.

Присутній у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити, судові витрати покласти на відповідачів.

Представник Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2М позов не визнала і просила суд у задоволенні відмовити з підстав, які викладені у запереченнях, долучених до матеріалів цивільної справи (а.с.53-56).

Представник Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області не заперечує проти задоволення позову в частині зобов’язання виділення земельної ділянки на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), а в іншій частині позовних вимог, відмовити.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, але явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомила, із заявою про відкладення судового розгляду до суду не зверталася.

Суд з врахуванням думки представників сторін, а також з врахуванням вимог ст.ст.2, 223 ЦПК України ухвалив протокольну ухвалу про розгляд справи без участі третьої особи.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до cертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 210241 виданого Веселівською районною державною адміністрацією 28.05.2015 р. на підстав рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 19.10.2011 р. у справі № 2-354/11, позивачці належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «ім.Фрунзе», розміром 4,84 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат зереєстровано 28.05. 2015 р. у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 117 (а.с.6).

11.12.2015 р. позивачка ОСОБА_4 звернулася до Веселівської районної державної адміністрації з заявою про виділення в натурі земельної ділянки на підставі вище зазначеного сертифікату, проте листом від 26.01.2016 р. №2441/01-01-12/1 їй було відмовлено. Відмову мотивовано відсутністю вільних земель та відсутністю у райдержадміністрації відповідних повноважень (а.с.9).

23.06.2016 р. позивачка звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з вимогою про виділення земельної ділянки в натурі, проте згідно листа від 26.07.2016 р. К-4687-3647/6-16 їй було відмовлено в зв’язку з відсутністю повноважень (а.с.10).

15.08.2016 р. ОСОБА_4 звернулася до Веселівської селищної ради з заявою про виділення земельної ділянки в натурі, проте листом від 22.08.2016 р. № 02-05-11/2169 їй також було відмовлено у зв’язку з відсутністю повноважень (а.с.12).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

У п. 3 Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 122, передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про, зокрема, надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Разом з тим громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) можуть виділятися із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, але за рахунок земель резервного фонду саме колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проте відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» земельні частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, їх надання здійснюється за рішенням відповідних сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, з урахуванням їх місця розташування.

Так, у преамбулі зазначеного Закону передбачено, що виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

На території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області існують землі резервного фонду з числа земель колишнього КСП «ім. Фрунзе», які перебувають в оренді.

Суд встановив, що станом на 12.02.2018 р. відповідно до наданої відділом у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області інформації № 0-8-0.25-121/104-18 щодо вільних та таких, які перебувають у користуванні, земель державної власності (землі запасу, державного резервного фонду) із земель колишнього КСП ім. Фрунзе Веселівському районі Запорізької області резервної землі є 112,7300 га, вільної 19,5000 га, а також 42,0200 га, яка перебуває у користуванні фермерських господарств та товариств з обмеженою відповідальністю на підставі договорів оренди (а.с. 59, зворотня строна).

Отже, землі резервного фонду із земель колишнього КСП «ім. Фрунзе» на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області існують і виділення земельної ділянки Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області можливе за зверненням власника сертифікату або громадянина, який отримав право на землю за рішенням суду, попередньо розірвавши договори оренди.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області законодавчо не наділене повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, оскільки це суперечить вимогам ч. 4 ст. 122 ЗК України.

Як роз’яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Тому позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню, так як відповідачі не довели обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставі своїх вимог або заперечень. Надані докази Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області щодо відмови у задоволенні позову з відсутністю повноважень, спростовуються доказами наданими позивачем.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 2, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», керуючись ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Зобов’язати Веселівську районну державну адміністрацію Запорізької області код ЄДРПОУ 02140863, (місце знаходження: 72202 смт. Веселе вулиця Центральна, будинок 136, Веселівського району Запорізької області) та Веселівську селищну раду Веселівського району Запорізької області код ЄДРПОУ 25677264, (місце знаходження: 72202 смт. Веселе, вулиця Центральна будинок 162 Веселівський район Запорізька область) виділити ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 4,84 умовних кадастрових гектарів на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 210241 виданого Веселівською районною державною адміністрацією 28 травня 2015 року, із земель запасу чи резервного фонду колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Фрунзе».

Стягнути з Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області та Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області пропорційно на користь ОСОБА_4 витрати в сумі 640,00 грн., пов’язані з сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5