Ухвала суду № 73434086, 10.08.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/4020/15-к

10.08.2016 Кримінальне провадження №1-кп/311/25/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Арустамян Д.Ю.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 06 серпня 1997 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя, за ч.2 ст.141 КК України до трьох місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання; 2) 11 листопада 2000 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.141, ч.1 ст.206, ст.42 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі. Звільнений 10 квітня 2001 року з Бердянської ВК №77 умовно-достроково, невідбутий срок покарання - вісім місяців два дні; 3) 05 грудня 2001 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі. Звільнений 03 липня 2004 року з Кам'янської ВК №101 по відбуттю строку покарання; 4) 08 лютого 2006 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя, за ч.3 ст.187, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ст.69, 70 КК України до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 09 липня 2010 року з Тростянецької ВК Вінницької області №39 по відбуттю строку покарання; 5) 08 грудня 2010 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.263 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовим строком один рік; 6) 31 січня 2012 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі. Звільнений 01 квітня 2014 року з Софіївської ВК №55 умовно-достроково, невідбутий строк покарання - один рік чотири місяці чотирнадцять днів; 7) 11 листопада 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до одного року позбавлення волі з випробувальним строком три роки. Вирок законної сили не набрав,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

02.11.2015 року до Василівського районного суду Запорізької області з прокуратури Василівського району Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2., який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 19.10.2015 року відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04.02.2016 року обвинувачений ОСОБА_2 був оголошений у розшук, кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.

28 червня 2016 року обвинувачений ОСОБА_2 затриманий на підставі ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 04.02.2016 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30.06.2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з особистого зобов’язання на тримання під вартою строком на шістдесят діб, до 28.08.2016 року та обвинуваченого ОСОБА_2 взято під варту в залі суду.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_2 Вказане клопотання прокурор мотивує тим, що на теперішній час ризики, передбачені КПК України, якими обґрунтовувалася зміна обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з особистого зобов’язання на тримання під вартою, на теперішній час не зникли та не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечують.

Вислухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30.06.2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з особистого зобов’язання на тримання під вартою строком на шістдесят діб, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Дану ухвалу мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 19.10.2015 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, проте під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_3 покладені на нього ухвалою слідчого судді обов”язки були порушені, а саме: останній неодноразово ухилявся від явки у судові засідання за викликами суду, будучи належним чином повідомленим про день та час їх проведення, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ним особисто судових повісток (а.с.23,25,31.35,36), крім того без дозволу суду відлучився з населеного пункту, в якому проживав та про місце свого перебування суд не повідомив, у зв’язку з чим був оголошений у розшук.

На теперішній час у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 прокурором обвинувачення не змінено та ризики, викладені в ухвалі Василівського районного суду Запорізької області від 30.06.2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на теперішній час не зникли та не зменшились.

Разом з тим, враховуючи також ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років. Крім того, час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово порушував обов’язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, зокрема: відлучився з населеного пункту, в якому проживав, без дозволу прокурора та/або суду, про місце свого проживання та перебування суду не повідомив. Також, на теперішній час ОСОБА_2 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, утриманців немає, визначеного місця проживання немає, міцних соціальних зв’язків не має. Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах ізоляції, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням перебування головуючого по справі у щорічній відпустці, в період якої строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає, та, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов’язаний вирішити питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого злочину, вважає, що існують достатні підстави, відповідно до положень ст.331 КПК України, вважати продовженою дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

За таких обставин, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для зміни чи скасування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 раніше обраного судом 30.06.2016 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала.

Крім того, будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров’я обвинуваченого ОСОБА_2, які б не дозволяли останньому перебувати на теперішній час під вартою, суду не надано, та стороною захисту в судовому засіданні не доведено, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, строком на шістдесяти днів, тобто до 08 жовтня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 08 жовтня 2016 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які перебувають під вартою - протягом семи днів з дня вручення їм копії ухвали суду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4