Постанова № 73434072, 03.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 712/2-4508/2011

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Готра Т.Ю., Бисага Т.Ю.,

з участю секретаря: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року у справі №712/2-4508/2011 (Головуючий: Деметрадзе Т.Р.), -

В С Т А Н О В И Л А :

30 травня 2011 року Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

У позовній заяві позивач зазначав, що 23.06.2006 року між ЗОКС «Бескид» і ОСОБА_3, який є членом спілки, укладено договір позики №748-06 відповідно до умов якого, кредитна спілка надала відповідачу кредит у сумі 7 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% на рік із кінцевим терміном погашення 23.06.2008 року.

Поручителем для забезпечення виконання вищезазначеного договору є ОСОБА_1 за договором поруки №748-06 від 23.06.2006 року.

Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по договору позики виконав частково, оскільки сплатив спілці тільки 4 632,15 грн. - заборгованості по відсотках та 854,85 грн. - суми позики і його заборгованість станом на 27.05.2011 року становить 14 717,92 грн., що складається із суми позики - 6 145,15 грн. та відсотків по користуванню позикою у розмірі 8 572,77 грн..

Посилаючись на вказані обставини просили стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору у розмірі 14 717 грн. 92 коп. та 147 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно в користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» у сумі 14 717,92 грн..

Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» 147,18 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки розрахунок заборгованості по кредитному договору не підтверджує про наявність заборгованості саме в такому розмірі, в якому просив представник позивача, а належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості та встановлення розміру заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Разом з тим, позивачем пропущено строк позовної давності як по тілу кредиту так і по відсоткам, що є підставою для відмови у позові.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційні скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що згідно договору позики №748-06 від 23 червня 2006 року укладеного між Закарпатською обласною кредитною спілкою «Бескид» та ОСОБА_3, позивач надав відповідачу кредит у сумі 7 000 грн., із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33% річних від суми залишку позики.

Для забезпечення виконання зобов'язання по вищезазначеному кредитному договору між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №748-06 від 23.06.2006 року.

Позивач на виконання умов зазначеного договору надав відповідачу 7 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №2113 від 23.06.2006 року.

У договорі позики №748-06 від 23.06.2006 року сторонами визначено строк дії Договору становить 24 місяці, тобто, від 23 червня 2006 року по 23 червня 2008 року.

ОСОБА_3 неналежно виконував умови договору позики і ним сплачено заборгованість спілці по позиці - 84 585 грн. та по відсоткам - 4 632,15 грн..

Остання сплата по Договору позики позичальником проведена - 26 жовтня 2009 року.

Згідно розрахунку наданого позивачем вбачається, що заборгованість по Договору позики за період з 26 жовтня 2009 року по 27 травня 2011 року становить 14 717 грн. 92 коп., яка складається із суми позики - 6 145,15 грн. та відсотків - 8 572,77 грн..

Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17.06.2010 року відповідач ОСОБА_1 після одруження змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Оскільки, ОСОБА_3 внаслідок невиконання зобов'язання по умовах кредиту має заборгованість перед позивачем у сумі 14 717,92 грн., а тому суд першої інстанції із посиланнями на вимоги ст.ст.526, 533, 554, 610, 612, 624, 1050, 1054 ЦК України обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув солідарно із відповідачів на користь позивача.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, судова колегія не приймає до уваги із наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, згідно до ч.4 ст.267 ЦК України.

Частина третя статті 267 ЦК України встановлює, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тобто цією нормою встановлено суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачено випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв'язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі.

Отже, без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватись не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Про наявність спору між сторонами у суді ОСОБА_1 було відомо, про що свідчить її заява про відкладення розгляду справи від 07.11.2011 року (а.с.20), і клопотання (заяву) про застосування строку позовної давності нею не заявлялося, тобто, на свій розсуд розпорядилася своїми правами та обов'язками у суді першої інстанції.

Посилання в апеляційні скарзі, що розрахунок заборгованості по кредитному договору не підтверджує про наявність заборгованості саме в такому розмір, в якому просив позивач, також не може бути прийнятий до уваги, оскільки представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не надано жодного доказу, який спростовує розрахунок заборгованості позивача та не надано свого розрахунку по заборгованості.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2018 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Г.Г. Собослой