Ухвала суду № 73433801, 13.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5045/16-ц

У Х В А Л А

13 квітня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участю секретаря Віраг Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року по справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою про виправлення описки в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року по справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи .

Заявник (позивач) вказує, що у даному судовому рішенні допущені описки, які слід виправити. Так, зокрема:

- на сторінці 1 строка 5 написано: «… представників відповідача », а повинно бути написано «… позивача - ОСОБА_1, представників відповідача .. »;

- на сторінці 2 строка 5 знизу написано: «… області через Ужгородський міськрайонний суд протягом …», а повинно бути написано «… області протягом …»;

Крім того, позивачем 11 квітня 2018 року було подано додатково заяву про виправлення описок в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року по справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи.

Заявник (позивач) вказує, що у даному судовому рішенні допущені описки на її думку, які слід виправити.

Так, зокрема:

- на сторінці 1 абзац 6 знизу строка 1 написано: «… представник в судове .... », а повинно бути написано «… представник 27.03.2018 року в судове .....»;

- на сторінці 1 абзац 6 знизу строка 2 написано: «… неявки суду .....», а повинно бути написано «… неявки заздалегідь у письмовому вигляді суду... »;

- на сторінці 1 абзац 6 знизу строка 2 написано: «… не повідомили . ( кінець речення ) …», а повинно бути написано «… не повідомили. 28.03.2018 року в судовому засіданні була присутня . Представник позивача 28.03.2018 року в судове засідання не з’яавлась, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки заздалегідь у письмовому вигляді суду не повідомила. »;

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (ч. 2 ст. 269 ЦПК України).

Таким чином, законодавець визначив дискреційне повноваження суду щодо повідомлення учасників справи при розгляді питання про виправлення описок у рішенні суду.

У даному випадку суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи, а тому розгляд цього питання проводиться без повідомлення учасників справи. Фіксування судового процесу не здійснювалося.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.03.2018 року в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи – відмовлено.

Судом встановлено, що при виготовленні тексту ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 28.03.2018 року, було допущено описку у резолютивній частині ухвали , щодо порядку оскарження ухвали суду , помилково зазначено : « ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд ..» замість вірного « апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ( ст. 355 ЦПК України)» .

Що стосується вимог заяви про виправлення інших описок, слід зазначити наступне.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів.

Під описками розуміють, як правило, випадкове перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по батькові, назвюридичних осіб тощо, тобто помилки, що порушують правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як вбачається із змісту поданої заяви від 04 квітня 2018 року та заяви від 11 квітня 2018 року, вимоги заявника зводяться до необхідності розширення судом обсягу ухваленого 28 березня 2018 року судового рішення, включення в нього нових речень, зокрема, зазначення інших слів, включення у зміст судового рішення сторін, які не були в судовому засіданні під час виходу суду до нарадчої кімнати 27.03.2018 року для ухвалення судового рішення, що не охоплюється процедурою передбаченої ст. 269 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з вимог ст.269 ЦПК України, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення заяви про виправлення описки від 11.04.2018 року в ухвалі суду від 28.03.2018 року не має, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2018 року слід відмовити, а заяву про виправлення описки від 04.04.2018 року задовольнити частково з мотивів викладених вище.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 269, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2018 року про виправлення описки в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року по справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 від 04 квітня 2018 року про виправлення описки в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року по справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи - задовольнити частково.

Виправити допущену у резолютивній частині тексту ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2018 р. у справі №308/5045/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи - описку, а саме вказавши вірним « апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції ( ст. 355 ЦПК України)» .

В решті вимог заяви ОСОБА_1 від 04 квітня 2018 року про виправлення описки - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2