Рішення № 73432029, 16.04.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/531/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю

секретаря судового засідання Кюсєвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, вказуючи, що 22 грудня 2017 року заступником начальника офісу великих платників податків ДФС на підставі відповідного протоколу у її відсутність було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. 00 коп. Дану постанову відповідачем направлено на адресу реєстрації ОКП «Донецьктеплокомуненерго»: м. Краматорськ, пр. Земляний, 2, куди вона надійшла 03 січня 2018 року. Вказану постанову позивачем оскаржено до ДФС України, за результатами розгляду скарги 29 січня 2018 року ДФС України прийнято рішення про залишення її без задоволення. Вважає вказану вище постанову незаконною та необґрунтованою. Так, постанову винесено у її відсутність, запрошуючи її для підписання протоколу, а не для участі у його складенні, відповідач фактично не мав на меті всебічно встановити обставини у справі. Протокол № 531 від 12 грудня 2017 року не містить відомостей про складення акту про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам закону. Правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, має разовий характер. Також, одночасно із нею до відповідальності притягнуто і директора підприємства - ОСОБА_2, підставою до чого є вчинення одних і тих самих дій, тож не визначено індивідуальну відповідальність осіб згідно покладених на них посадових обов*язків. Крім того, станом на час розгляду адміністративної справи відповідачем не прийнято до уваги факту звернення підприємства до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового рішення від 01 грудня 2017 року та передчасно складено оскаржувану постанову. Просила суд скасувати постанову від 22 грудня 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 165 до стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.

У судове засіданні позивач, представник позивача не з"явилися, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі (а.с. 73).

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у порядку ст. 268 КАС УКраїни, в т.ч. засобами електронного зв*язку та факсу (а.с. 72, 86-87). Згідно положень ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, з*ясувавши позицію позивача, дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб'єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2017 року ОСОБА_1, яка займає посаду головного бухгалтера ОКП «Донецьктеплокомуненерго», на підставі протоколу № 521 від 12 грудня 2017 року (а.с. 19), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 1020,00 грн. у зв*язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 223968,22 грн., терміном сплати 20 вересня 2017 року, 20 жовтня 2017 року (фактично сплачено 21 вересня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, 24 жовтня 2017 року) (а.с. 21).

Постанову винесено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомості про те, яким чином позивачку було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, позначка про вручення (направлення) примірника постанови позивачці – відсутні (а.с. 21 зворот).

12 січня 2018 року вказану постанову позивачкою оскаржено начальникові офісу ВПП ДФС (а.с. 27-30), згідно рішення про розгляд скарги від 29 січня 2018 року (а.с. 31) дану скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Як вбачається з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 805/871/18-а (а.с. 77-83), позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 45 331,82 грн. - задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 45 331,82 грн.

Судом у даному рішенні встановлено, на час прийняття спірного рішення (рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 45 331,82 грн.), приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, чинні. Позивач (Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго») звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період проведення антитерористичної операції (а.с. 81).

Крім того, судом зазначено, що статтею 10 Закону № 1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов*язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем до суду надані висновки Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили та Донецької торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими позивачу засвідчили настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі висновків Торгово-промисловою палатою України та Донецькою торгово-промисловою палатою обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 81-82).

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, тощо.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту вказаних норм, відповідач має довести, чи винен позивач у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 165-1 КУпАП.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Крім того, в силу ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем у справі не надано можливості позивачу скористатися у повному обсязі його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, проігноровано порядок, встановлений статтями 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами суб*єктів владних повноважень, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, оскаржувана постанова є такою, що не відповідає закону, а відповідачем правомірність своїх дій суду не доведено, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Крім того, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та, з урахуванням повноважень адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу ст. 139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 9, 77, 79, 139, 241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1; тимчасове місце проживання/перебування як внутрішньо перемішеної особи за адресою: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Ємельянова, буд. 69, РНОКПП НОМЕР_2)до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (юридична адреса місце розташування: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 «г», ЄДРПОУ 39440996) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 грудня 2017 року, прийняту заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 16 квітня 2018 року.

Суддя :