Рішення № 73431822, 11.04.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/235/2018

ЄУН 229/118/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

11 квітня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Пивовара В.О., Білик О.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 громади в особі Дружківської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом ОСОБА_2 громади в особі Дружківської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 26 січня 2017 року його мати ОСОБА_3 зробила заповіт на його ім’я на все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті. Мати померла 02 червня 2017 року. Після її смерті відкрилась спадщина у виді житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в м. Дружківка вул. І.Белякова (колишня Котовського) № 70. Домоволодіння складається з житлового будинку А-1, сарай В-1, допоміжна веранда г-1 та огорожа №1-2 яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,10325 га.

У встановлений законом шести місячний строк, позивач звернувся до приватного нотаріуса Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак йому було відмовлено.В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що ним для оформлення спадщини не було надано оригінал правовстановлюючого документу - свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, виданого Міським відділом комунального господарства виконавчого комітету Дружківської міської Ради депутатів трудящих УССР від 24 лютого 1989 року, який був втрачений з невідомих причин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_2 громади в особі Дружківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив, заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутності або про відкладення розгляду справи та відзив не надав.

Враховуючи, що причина неявки представника відповідача є неповажною, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у заочному порядку у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в заочному порядку.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок свої смерті.

Відповідно ч.1. ст. 1235 ЦК України заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5, яка померла 02 червня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО № 986252 виданого Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 06 червня 2017 року (а.с. 15). В зазначеному свідоцтві про смерть міститься інформація, що ОСОБА_5 померла 02 червня 2017 року у віці 91 рік, про що 06 червня 2017 року складено відповідний актовий запис № 513.

Відповідно до заповіту від 26 січня 2017 року, ОСОБА_5 заповіла все її майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 490,491.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді будинку , який розташований в м. Дружківка вул. І.Белякова (колишня Котовського) № 70.

Відповідно до положень ч.1,3,5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як встановлено, позивач від прийняття спадщини не відмовлявся, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповіддю Дружківської державної нотаріальної контори № 130/01-16 від 13.02.2018 року з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_5, яка померла 02 червня 2017 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4 01.12.2017 року було заведено спадкову справу, зареєстровану в спадковому реєстрі за № 61658372, однак свідоцтва на право власності не отримав (а.с. 71-74).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 10.01.2018 року №11/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка залишилась після померлої 02 червня 2017 року ОСОБА_5, оскільки спадкоємцем не було надано належний документ-оригінал правовстановлюючого документу, а саме свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння (а.с. 18).

Відповідно до п. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об’єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05.08.1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з по господарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою. Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ. 1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є технічний паспорт, що складається БТІ.

Як вбачається із технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого бюро технічної документації вбачається, будинок побудований у 1983 році (а.с.8-13).

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння посвідченого виконавчим комітетом Дружківського міської ради депутатів трудящих МГКГ 24.02.1989 року видано на підставі рішення виконкому Дружківської ради депутатів трудящих №197 від 20.08.1980р. взамін договору купівлі - продажу, посвідченого Дружківською ДНК 11.10.1979 р. за №3138 домоволодіння, яке розташоване у м. Дружківка по вулиці Котовського за №70 належить ОСОБА_5 на праві особистої власності (а.с.7).

Довідкою КП Дружківського міського бюро технічної інвентаризації №884 від 22.11.2017 року підтверджено, що відповідно до архівних даних право власності на будинок за адресою: м. Дружківка, вул. І.Белякова (колишня Котовського) № 70 зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, посвідченого МГКГ 24.02.1989р. № запису 512 у книзі 4(а.с.67).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: м. Дружківка, вул. І.Белякова (колишня Котовського) № 70.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивач виконав усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Але він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину у встановленому законом порядку через причини, які від нього не залежать. Тому захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право в порядку спадкування за заповітом слід визнати за ним рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13,76- 81,82, 259,264-265,280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Котовського), буд.70 РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 громади в особі Дружківської міської ради Донецької області ( розташована за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна,16 ЄДРПОУ 04052761) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по вулиці І.Білякова(Котовського) буд. № 70 в місті Дружківка Донецької області після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 02 червня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2018 року.

Суддя: Н.В.Лопатко