Рішення № 73431764, 17.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8235/17

Провадження № 2/263/134/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кияна Д.В.,

при секретарі Коростовцевій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 «Страхове товариство «Іллічівське» та ОСОБА_2 матеріальну шкоду, внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 18 297,00 грн., внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю у розмірі 3 818, 20 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Страхове товариство «Іллічівське» моральну шкоду у розмірі 354,51 грн., з ОСОБА_2 – 19 645,49 грн.; стягнути з ОСОБА_2 понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ЗАЗ –DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, отримав пошкодження, які були оцінені експертом у розмірі 21204,96 грн., з урахуванням відшкодованої відповідачем франшизи. Позивачем оплачена автотоварознавча експертиза у розмірі 1200,00 грн. За результатами зіткнення автомобілів позивач отримала тілесні ушкодження, які була вимушена лікувати та проводити діагностику, витрати за якими становлять 3 818,20 грн. Спричинена позивачу моральна шкода обґрунтовується тим, що на момент ДТП в автомобілі знаходився її неповнолітній син та повнолітня донька, зазнала моральних страждань та хвилювань в зв’язку із заподіяною шкодою близьким членам сім’ї. Крім того, вимушена була тривалий час витрачати на відвідування страхової компанії, збір та подачу документів до страхової компанії, витрачати свій час на участь при огляді експертом пошкодженого автомобіля та проводити оцінку за власні кошти. Понесені судові витрати у розмірі 6280,00 грн., які складаються із судового збору за майнові та немайнові вимоги у розмірі 1280,00 грн. та послуги адвоката у розмірі 5 000,00 грн., які позивач підтверджує письмовими доказами.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 року задоволено клопотання позивача та виключено ПРАТ «Страхове товариство «Іллічівське» з кола відповідачів та залучено в якості третьої особи.

25 жовтня 2017 року позивачем подана до суду уточнена позовна заява, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 21 204,96 грн.; стягнути з ОСОБА_2 заподіяну шкоду здоров’ю в суму 3 818,20 грн.; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі – 10 000,00 грн., витрати на авто товарознавче дослідження – 1200,00 грн. та орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 6280,00грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, представник надав суду заяви про розгляд справи за його відсутністю та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське», тому саме страхова компанія в межах страхових сум має сплачувати компенсацію позивачу за шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також не підлягають задоволенню вимоги щодо компенсації шкоди здоров’ю, оскільки відсутній причино-наслідковий зв'язок між отриманими ушкодженнями здоров’ю позивача внаслідок ДТП, крім того витрати позивач на придбання ліків не підтверджуються допустимими доказами. Позивачем також не надано доказів, які підтверджують розмір моральної шкоди.

Третя особа на стороні відповідача у судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ№984079, власником автомобіля ЗАЗ –DAEWOO LANOS, державний номер АН 1381ЕЕ є ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ№843318 власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_2 (а.с.143).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ОСОБА_3 «СТ «Іллічівське» відповідно до полісу серії АЕ №8860039 від 29 червня 2016 року (а.с.144).

Відповідно до висновку експерта № 660 від 07 вересня 2016 року у ОСОБА_1 при зверненні по медичну допомогу виявлені тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ, комоционний синдром, утворилися в результаті дії тупого предмету у творилися в результаті дії тупого предмету, яким могли бути виступаючі частини салону автомобіля при ДТП, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели за собою короткочасний розлад здоров’я на термін понад шість, але не більше 21-го дня (а.с.147-149).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 28 вересня 2016 року кримінальне провадження №12016050000000744 за фактом дорожньо-транспортної події закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діяннях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (а.с.174-175).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, в результаті якого отримав механічні пошкодження автомобіль ОСОБА_1, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Зазначені обставини визнані учасниками справи та відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню (а.с.142).

Згідно із квитанцією до прибуткового касового ордера №№1619, 1620 від 25 серпня 2016 року, ОСОБА_1 сплачені послуги з діагностики МРТ голови, мозку, гипофиза з контрастом шийного та грудного відділення, хребта, МРТ шийного відділу хребта на загальну суму 4100,00 грн. (а.с. 22).

Товарний чек на придбання ліків на загальну суму 818,04 грн. судом не приймається до уваги, оскільки останній не відповідає вимогам допустимості та достовірності, а саме вимогам п. 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів».

Відповідно до листка непрацездатності від 31 серпня 2016 року, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом ЗЧМТ, комоціонний сіндром з 15.08.2016 по 31.08.2016р. (а.с 13).

Відповідно до звіту №161/1 експертної оцінки колісного транспортного засобу від 05 вересня 2016 року та додатку до нього (калькуляції), проведений фахівцем-автотоварознавцем ОСОБА_5, витрати на ремонт автомобіля з урахуванням вартості запчастин та слюсарних робіт, склали 21 714,96 грн. (а.с. 121)

Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1186 України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Враховуючи викладене та те, що відповідач визнав свою провину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, тому вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок зіткнення автомобілів, та шкоди, спричиненої здоров’ю позивача, пов’язаною з лікуванням, підлягає задоволення. Посилання представника відповідача на те, що позов поданий до неналежного відповідача, оскільки його цивільна-правова відповідальність застрахована ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» та останній є належним відповідачем суд вважає хибними, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування).

До сфери обов’язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

З огляду на зазначене сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім того, доводи представника позивача на відсутність причинного зв’язку між дорожньо-транспортної пригодою та отриманими позивачем тілесними ушкодженнями, спростовуються висновком судово-медичного експерта.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. В силу положень ст. 23, ст. 280 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою. Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування відповідачем компенсації за завдану позивачу моральну шкоду.

Суд не погоджується з розміром відшкодування, заявленим позивачем до стягнення, оскільки такий є значно завищеним. Виходячи із принципів рівності, поміркованості, розумності та справедливості, характеру й обсягу моральних страждань, а також враховуючи положення чинного законодавства про те, що розмір на відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 500,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача повинні бути стягнути понесені судові витрати. Так, з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача 1200,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення авто товарознавчої експертизи, оплачені позивачем відповідно до квитанції від 27 червня 2017 року, витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. (за позовну вимогу про стягнення заподіяної майнової шкоди та шкоди здоров’ю). Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 640,00 грн.

Витрати за надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_1, які підтверджені актом надання послуг від 31 травня 2017 року, розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, розрахунком, фіскальною квитанцією на загальну суму 5 000,00 грн. та які не оспорю валися учасниками судового процесу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-82, 89, 95, 102, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, внаслідок пошкодження автомобіля, у розмірі 21 204,96 грн., заподіяну шкоду здоров’ю у сумі 3 818,20 грн., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00грн, витрати на проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 1200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 640 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Лавицького, 37 м. Маріуполь, Донеька область.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія ВА №865844, адреса реєстрації: вул. Кримська, 44 м. Маріуполь, Донецька область.

Приватне акціонерне товариство «Іллічівське», код ЄДРПОУ 25186738, вул. Саксаганського, 38-б, м. Київ.

Суддя Д.В. Киян