Вирок № 73431605, 17.04.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8864/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Котинської А.О.

прокурора Гома В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051100000131 від 03 квітня 2017 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, радіотелефоніста протитанкового взводу військової частини – польова пошта В2612, солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 30 вересня 2015 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт; 22 березня 2016 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 389 КК України до 01 місяця 03 днів арешту,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Будучи засудженим вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року за ч. 2 ст. 389 КК України до 01 місяця 03 днів арешту, з відбуттям покарання з моменту затримання – ОСОБА_1 призначене судом покарання не відбув, а став проходити з 18 січня 2017 року військову службу за контрактом на посаді радіо-телефоніста протитанкового взводу військової частини – польова пошта В2612, в ході якої в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 27 лютого 2017 року близько 01-30 години в умовах особливого періоду, крім военного стану на взводному опорному пункті №4633 в с. Новолуганське Бахмутського району, Донецької області, діючи навмисно, з мотивів власної заінтересованості самовільно залишив військову частину без поважних причин, став проводии час на власний розсуд, поки з власної ініціативи не з’явився 07 серпня 2017 року до органів військової прокуратури, де в той же день був затриманий.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, і пояснив, що він дійсно був засуджений вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року за ч. 2 ст. 389 КК України до 01 місяця 03 днів арешту, покарання не відбув, а став проходити військову службу за контрактом у ВЧ В2612, яку самовільно залишив 27 лютого 2017 року для вирішення власних питань, а потім не міг повернутися до частини, бо не знав де її місце розташування і 07 серпня 2017 року самостійно з’явився до військової прокуратури і в той же день був затриманий. Ухилився від військової служби повністю він не бажав, а повернутися раніше не міг, бо не знав де дислокується на той час його частина. В скоєному кається, просив при можливості звільнити його від покарання на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році», як учасника бойових дій, а якщо амністію застосувати не можливо просив суворо не карати.

Вислухавши думку сторін і встановивши що сторони правильно розуміють зміст усіх обставин обвинувачення і немає сумніву у добровільності їх позицій, і їм зрозумілі правила статті 349 КПК України, щодо правил оскарження вироку у апеляційному порядку, суд визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого, з’ясуванням даних про його особу.

Аналіз наведених фактичних даних дозволяє суду зробити висновок, що діючи навмисно з мотивів особистої заінтересованості військовослужбовець за контрактом ОСОБА_1 самовільно, без поважних причин залишив військову частину в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і він винний у скоєні злочину передбаченому частиною 4 статті 407 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує його цілі, тяжкість, обставини, та наслідки скоєння злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого приймаючи до уваги, що він задовільно характеризується. У якості обставин, що пом’якшують відповідальність враховую чистосердечне каяття обвинуваченого, його допомогу досудовому слідству, як обставини, що обтяжує відповідальність врахховує рецидив злочину, і приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого із за тяжкості скоєного злочину можливе лише з ізоляцією від суспільства і що найбільш правильним, справедливим, та корисним буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі, за правилами ст.ст. 71, 72 КК України., враховуючи, що моментом затримання - з якого повинен ісчислятся срок віддбуття покарання вироку Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року є 7 серпня 2017р.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого, про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд приходить до висновку, що таке клопотання задоволенню не підлягає, бо хоча обвинувачений і має статус учасника бойових дій він є суб’єктом статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», який до повного відбуття покарання призначеного вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року за ч. 2 ст. 389 КК України до 01 місяця 03 днів арешту, знову вчинив умисний інкримінований злочин і амністія до нього застосуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання прізначеного за настоящім вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року у виді 01( одного) місяця арешту, що в перерахунку за правилами п. а ч. 1 ст.72 КК України становить – 01 (один) місяць позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 01 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня затримання – 07 серпня 2017р.

Обраний у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України залишити до вступу вироку у законну силу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя