Постанова № 73431402, 11.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/7089/14-ц Головуючий суддя І інстанції Іванова І. В.

Провадження № 22-ц/790/2267/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: В порядку ЦПК України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Харківська міська рада про поділ житлового будинку з надвірними спорудами в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Харківська міська рада про поділ житлового будинку з надвірними спорудами в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8, ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити додаткове рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_5 здійснити переобладнання, про які ставилось питання в уточненій позовній заяві. Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування скарги зазначено, що додаткове рішення є способом виправлення такого недоліку судового рішення як неповнота. Вказано, що районний суд в порушення вимог процесуального законодавства, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_4, не поклав на ОСОБА_5 обов'язку виконати переобладнання спірного житла, та не усунув вказаний недолік під час вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, про що було зазначено у позові.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Харківська міська рада про поділ житлового будинку з надвірними спорудами в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволені. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Харківська міська рада про поділ житлового будинку з надвірними спорудами в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково. Проведено поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 між його співвласниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в натурі відповідно до II варіанту розподілу (виділу) будинковолодіння, запропонованого у висновку проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи № 7021/11189 від 27.11.2015 року. Для здійснення варіанту поділу житлового будинку між його співвласниками в натурі, сторонам провести наступні перепланування: виконати будівельні роботи з капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 житлового будинку літ. А-1; збудувати/відновити частково зруйновану/перегородку між приміщеннями 1-1 та 1-2, та піч у приміщенні 1-1; у зовнішній стіні приміщення 1-1 улаштувати віконний проріз/передбачити переобпирання несучих конструкцій, встановити віконний блок та демонтувати існуючий дверний блок, встановити подвійний дверний блок або добудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м; улаштувати самостійні мережі електропостачання та опалення для кожної з квартир. Розподіл горищного приміщення робити по лінії розподілу житлового будинку з прибудовою без зведення перегородки, з улаштуванням окремих лазів на горище. Будівельні роботи по капітальному ремонту та переобладнанню виконувати за проектом, розробленим організацією, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт. Проект підлягає погодженню з установами згідно чинним законодавством. Переобладнання необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН А.31-5-2009 «Організація будівельного виробництва» на підставі будівельного паспорту /7.13/. Визначено порядок користування земельною ділянкою згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7021/11189 від 27.11.2015 року.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 грудня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі.

ОСОБА_8, ОСОБА_4 звернулися до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням суду від 24.10.2017 року передбачені переобладнання, які покладені на сторони, однак не зазначено на кого саме зі співвласників. Вони не заперечують встановити подвійний дверний блок або добудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м. та улаштувати самостійні мережі електропостачання. Інші переобладнання, на думку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, необхідно покласти на ОСОБА_5, оскільки саме нею за допомогою сина була зруйнована перегородка між приміщеннями 1-1 та 1-2 та піч у приміщенні 1-1.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2017 року вищевказані переобладнання передбачені, а відтак, стосовно всіх позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, ухвалено рішення.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Резолютивна частина рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2017 року містить абзац 10, в якому зазначено:

«Для здійснення зазначеного варіанту поділу житлового будинку між його співвласниками в натурі, сторонам провести наступні перепланування та переобладнання:

- виконати будівельні роботи з капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 житлового будинку літ. А-1;

- збудувати /відновити частково зруйновану/ перегородку між приміщеннями 1-1 та 1-2, та піч у приміщенні 1-1;

- у зовнішній стіні приміщення 1-1 улаштувати віконний проріз /передбачити переобпирання несучих конструкцій/, встановити віконний блок та демонтувати існуючий дверний блок, встановити подвійний дверний блок або добудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м;

- улаштувати самостійні мережі електропостачання та опалення для кожної з квартир.»

Таким чином, вказана позовна вимога була розглянута судом, що знайшло своє відображення у рішенні суду.

Отже, вимоги заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безпідставними і ґрунтуються на помилковому розумінні змісту вказаної норми ст. 270 ЦПК України.

Той факт, що суд поклав обов'язок провести відповідні перебудови на обидві сторони справи не свідчить про те, що заявлені вимоги про покладення цих витрат лише на відповідачів не були вирішені по суті. Зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи заяви про ухвалення додаткового рішення за своїм змістом є доводами щодо роз'яснення рішення суду, або щодо його законності.

З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 квітня 2018 року.

Головуючий - В.Б. Яцина

Судді - І.О. Бровченко.

І.В. Бурлака.