Рішення № 73430164, 10.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15799/17

Провадження № 2-а/638/120/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018> Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді: Омельченко К.О.

За участю секретаря: Монастирьової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила суд:

Визнати протиправним рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 22.09.2017 р. протокол № 25 щодо виключення з розрахунку при донарахуванні ( перерахунку ) пенсії їй суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на загальну суму 11625 грн.79 коп., та надбавки за вислугу токів у розмірі 40%.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести позивачу донарахування (перерахунок) пенсії державного службовця станом на 01.02.2008 р., включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на загальну суму 11625 грн.79 коп., та надбавку за вислугу років у розмірі 40% на підставі довідки про складові заробітної плати від 21.09.2017 р. № 20.70.05.02/137, яку видано Харківською митницею ДФС із збереженням проценту нарахування пенсії на момент мого виходу на пенсію (90%) , провести щомісячну індексацію перерахованої суми пенсії на момент прийняття судового рішення та виплатити її у повному обсязі з урахуванням раніше сплачених сум .

Стягнути з відповідача по справі суму судового збору у розмірі 640 грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з жовтня 2008року перебуває на обліку у відповідача по справі, отримує пенсію державного службовця. 22.09.2017р. звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2008року на підставі довідки про складові заробітної плати від 21.09.2017 р. № 20.70.05.02/137, яку видано Харківською митницею ДФС, з включенням до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4218,59грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 7407,20грн., надбавки за вислугу років в розмірі 40% згідно Постанови КМУ від 31.05.2006року № 767 «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби», а всього на суму 11625,79грн., які не включені відповідачем по справі у заробітну плату при нарахуванні пенсії вперше в жовтні 2006р.

Рішенням від 22.09.2017р. протокол № 25 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213 з 01 червня 2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» та ін..

З даним рішенням позивач не згодна, оскільки дані складові її заробітної плати не були включені відповідачем до пенсії, яка їй була нарахована, тобто, фактично відповідач повинен дорахувати їй пенсію. Відповідно до діючого законодавства, пенсія державного службовця повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в т.ч. з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премій, тому як позивачем були сплачені внески на обов*язкове пенсійне страхування, проте дані суми не були враховані при нарахуванні їй пенсії до складових її заробітної плати. Окрім того, позивач вважає, що відповідач не може керуватися законами, які звужують обсяг її прав, що також відображено в рішенні Конституційного суду України. Таким чином, розмір його пенсії повинен збільшитись та відповідно відповідач повинен був здійснити перерахунок,однак неправомірно відмовив у такому перерахунку.

Відповідач, не погодившись з позовом подав заперечення в яких вказав, що позивачем пропущений строк звернення до суду, також вказав, що Протоколом № 7969 від 07.11.2006 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, як державному службовцю, відповідно до поданої заяви від 12.10.2006 року. 22.09.2017 року позивач звернулася до управління з заявою про перерахунок пенсії. Разом із заявою позивач надала довідку про складові заробітної плати від 21.09.2017 року № 20.70.05.02/137 видана Харківською митницею Державної фіскальної служби України. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України № 3723 визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України № 3723, пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України та обчислена згідно Закону України № 3723. Відповідно до вказаної норми та даних персоніфікованого обліку при призначенні пенсії враховуються суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення для обчислення частки пенсії за Закону України № 1058 та яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України № 1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Отже, з цих підстав можливо вважати, що загальним є саме цей закон, який визначає загальні підстави пенсійного забезпечення, а вже Закон України № 3723 конкретизуються порядок призначення та виплати пенсії осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Крім того, ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95 (далі ЗУ № 108/95) визначено заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Стаття 2 даного Закону визначає структуру заробітної плати та не містить вказівки на те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати. Крім того, у зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога. Матеріальні виплати, зазначені в цій нормі, і матеріальна допомога не є ідентичними поняттями, а тому законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати державного службовця немає.

Питання визначення заробітної плати, яка зараховується для обчислення пенсії державного службовця, врегульовано Постановою КМУ від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме: встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до ЗУ № 3723, визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду в даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяці визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно.

Посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років під час призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених ЗУ № 3723, враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії.

Зважаючи на те, що до чинного законодавства, зокрема до ЗУ № 3723 та постанови КМУ № 865 не вносились зміни щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, які враховуються для обчислення пенсії відповідно до ЗУ № 3723, відповідно, при призначенні заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця включається складові заробітної плати, передбачені вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на оздоровлення, допомогу на оздоровлення, суми індексації заробітної плати, надбавки працівникам управління не можна віднести до надбавок, передбачених ст. 33 ЗУ № 3723 до заробітної плати, оскільки дані виплати носять нерегулярний, а одноразовий характер; вищевказані виплати носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати, а саме факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року № 112 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889. Відповідно до ст. 90 зазначеного Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 22.09.2017 року (протокол №25) позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до закону №3723 (розділ III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213).

На день надання документів діє Закон України «Про державну службу» (№889-VIII від 10.12.2015 року), який набув законної сили з 01.05.2016 року та яким скасовано, зокрема, статтю 37-1 Закону 3723 (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII), та не передбачено проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію державного службовця.

Таким чином, відсутні підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про державну службу», за заявою від 22.09.2017 на підставі довідки заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданої Харківською митницею ДФС 21.09.2017 року № 20.70.05.02/137.

Сторони в судове засідання надали заяви з проханням розглядати справу за їх відсутністю, позивач позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, тому суд прийшов до висновку про можливість ухвалення судового рішення за відсутність осіб, які беруть участь у справі та у відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 12 суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до ст.ст.31,37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).

22 вересня 2017року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданої Харківською митницею ДФС 21.09.2017 року № 20.70.05.02/137.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 22.09.2017 року (протокол №25) позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до закону №3723 (розділ III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213).

На день надання документів діє Закон України «Про державну службу» (№889-VIII від 10.12.2015 року), який набув законної сили з 01.05.2016 року та яким скасовано, зокрема, статтю 37-1 Закону 3723 (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII), та не передбачено проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію державного службовця.

Таким чином, відсутні підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про державну службу», за заявою від 22.09.2017 на підставі довідки заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданої Харківською митницею ДФС 21.09.2017 року № 20.70.05.02/137.

Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Задовольняючи частково позов та зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань надбавки за вислугу років, суд виходить з наступного.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків, але не більше 90 відсотків, від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 4 березня 2014 року (№ 21-3а14), від 16 вересня 2014 року (№21-314а14).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29 листопада 1991 року заява № 12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) й "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року заява № 25921/02 Європейського суду з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може ути "наявним майном", або коштами, уключаючи позови, для задоволення їхз позивач може обґрунтувати їх принаймі "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймі законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»від 02 березня 2005 року заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02 ("Von Maltzan and Others v. Germany"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона поивнна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року в справі "брумареску проти РумуніЇ" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 610). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). У рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" Суд наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ч.2 ст. 123 КАС України, Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у своїй позовній заяві просить зобов*язати Шевченківське об*єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові здійснити перерахунок її пенсії з 01 лютого 2008р., включивши до пенсії всі складові заробітної плати, передбачені діючим законодавством.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права,суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 20.04.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок її пенсії за період з 01.02.2008 року по 20.04.2017 року підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача з держави підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 640,00грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 46 Конституції України, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.2,6,32,73,74,94,122,123, 139,162,242-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати рішення Шевченківського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданої Харківською митницею ДФС 21.09.2017 року № 20.70.05.02/137, протиправним.

Зобов'язати Шевченківське об*єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з 20.04.2017року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4218,59грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 7407,20грн., надбавки за вислугу років в розмірі 40% згідно Постанови КМУ від 31.05.2006року № 767 «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби», а всього на суму 11625,79грн. згідно довідки про складові заробітної плати від 21.09.2017 р. № 20.70.05.02/137, яку видано Харківською митницею ДФС із збереженням відсотку нарахування пенсії на момент виходу на пенсію (90%), а саме такий був встановлений при призначенні їй пенсії, згідно частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993року № 3723- ХІІ, в редакції, діючій на час призначення пенсії, та провести щомісячну індексацію перерахованої суми пенсії, виплативши ОСОБА_1 різницю пенсії після перерахунку за вищевказаний період з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Шевченківського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові (код ЄДРПОУ 41248278, Держпром, 4 під'їзд, 6 поверх, м. Харків, 61022, пл.. Свободи, 5 тел.: +38 (057) 705-12-70, e-mail: shevchen_oupfu@kh.pfu.gov.ua) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, тел.: НОМЕР_2), витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В іншій частині адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.О. Омельченко