Рішення № 73429848, 28.03.2018, Старобільський районний суд Луганської області

28.03.2018431/265/18/4880/2018

Справа 431/265/18

Провадження 2/431/365/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініній О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Старобільського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання права власності на домоволодіння,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання права власності на домоволодіння.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що з 1976 року він доглядає та фактично мешкає у будинку № 277 по вул. Дибко в с. Лиман Старобільського району Луганської області.

Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями вони будували разом з батьками. За вказаною адресою, разом з ним та батьками мешкала його сестра ОСОБА_3, яка на теперішній час вже померла. Свідоцтва про її смерть у нього немає, оскільки померла вона в м. Луганськ, який є не підконтрольною Україні територією.

Вчасно ніхто з них не оформив правовстановлюючі документи на домоволодіння, оскільки мали скрутне матеріальне становище та не було нагальної потреби у цьому, а тому на теперішній час право власності на будинок не оформлене, у зв’язку з чим у нього виникають складнощі при оформленні субсидії на житлово-комунальні послуги.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст. 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також передбачено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 не з’явилася, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі. Позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

У підготовче судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради не з’явився. Від сільського голови ОСОБА_5 надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі представника сільської ради. Позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв’язку з вищевикладеним та беручи до уваги, що відповідач цілком визнав позовні вимоги позивача та не заперечував проти їх задоволення, та те, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права і свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 328, 331, ч. 3 ст. 376, ч. 5 ст. 376, 392 ЦК України, ст. ст. 80, 200, 206, 263-265, 268, 315, 354-355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Старобільського району Луганської області про визнання права власності на домоволодіння– задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на домоволодіння № 277 по вул. Дибко в с. Лиман Старобільського району Луганської області, яке складається з: А-1 – житловий будинок, а1 – веранда, а-1 – тамбур, Б – літня кухня, №1 – огорожа.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озеров В.О.